Справа № 22ц-2124/2009                                       Головуючий у 1 інстанції –

Категорія – цивільна                                              Бечко Є.М.

                                                                                 Доповідач – Позігун М.І.

                                                    УХ В А Л А

                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 жовтня   2009 року                                                                      м. Чернігів

                        АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді   Позігуна М.І.

суддів                        Редьки А.Г., Шемець Н.В.

при секретарі            Рачовій І.І.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1  на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 серпня 2009 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

                                              В С Т А Н О В И В:

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 7.08.2009 року, якою йому відмовлено в задоволенні скарги  про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 по виконанню виконавчого листа № 2-1385/08 та в зобов’язані останнього виконати рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 200 грн., а  справу направити на новий розгляд до того ж суду. Незаконність  судового рішення апелянт обґрунтовує невідповідністю висновків суду щодо правомірності дій державного виконавця по поверненню виконавчого листа без виконання як фактичним обставинам справи так і вимогам  національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.

    Заслухавши доповідача,  апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

    Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29 липня 2008 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 200 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями державного виконавця.

    2 березня  2009 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 200 грн. в рахунок відшкодування  моральної шкоди, завданої незаконними діями державного виконавця.

    1 червня 2009 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. В обгрунтування підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві  суб’єкт оскарження послався на відсутність майна на яке може бути звернено стягнення в зв’язку з відсутністю в Державному бюджеті України на 2009 рік бюджетних призначень на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів Державної виконавчої служби, що відповідно до ст.. 19, ч 2 ст. 95 Конституції України унеможливлює виконання рішення суду.

    Суд визнав правомірним повернення виконавчого документа ОСОБА_1 з підстав, зазначених в постанові від 1.06.2009 року.

    Проте, такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам  закону.

        Відповідно до ч 3 ст. 11 Закону України „Про державну виконавчу службу” шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення підлягає відшкодуванню за рахунок держави.

    Саме з Державного бюджету України рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 травня 2008 року стягнуто на користь ОСОБА_1 200 грн. в відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями державного виконавця.

    Дійсно, відповідно до ч 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до ч 5 ст. 124 Конституції України  судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

    Аналіз зазначених  норм права та положень ст.. 29 Закону України  „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст.. 25 Бюджетного Кодексу України, п.2 ч 1 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження” дають підстави стверджувати  про відсутність в державного виконавця підстав для повернення виконавчого документа за наявності рішення про стягнення коштів на користь стягувача безпосередньо з Державного бюджету України.

    Як зазначив  Європейський суд з прав людини у справах „ОСОБА_3 проти України”, „ОСОБА_4  проти України”, неможливість особи домогтися виконання судового рішення на свою користь  та неспроможність державних органів забезпечити виконання судового рішення є втручанням у право цієї особи на мирне володіння майном, закріплене у ст.. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист  прав і основних свобод людини.

    В рішенні по справі „Червонець проти України” від 24 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини в черговий раз зазначив, що обов’язок держави виконати рішення, винесене на користь заявника залишається безспірним.

    Відповідно ж до ст.. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За викладених обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню з винесенням ухвали про часткове задоволення скарги  про визнання неправомірними дій державного виконавця по поверненню виконавчого листа  №2-1385/08  виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення  на користь ОСОБА_1 200 грн.  без виконання, в зв’язку з чим   підлягає визнанню  неправомірною відповідно до ч 2 ст. 387 ЦПК і  постанова головного державного виконавця ОСОБА_2 від 1.06.2009 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

 Керуючись ст.ст..303, 304, 312 ч 1 п 2, 314, 315, 317,319 ЦПК  України суд,

                                                      У Х В А Л И В:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від  7 серпня 2009 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_1  на неправомірні дії державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця по поверненню виконавчого листа  №2-1385/08  виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення  на користь ОСОБА_1 200 грн.  без виконання  та визнати неправомірною постанову головного державного виконавця ОСОБА_2 від 1.06.2009 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвала   набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.

Головуючий:                                                         Судді: