08.11.2012
Провадження № 2/1522/8653/12
справа № 1522/12427/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2012 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Івченка В.Б.
при секретарі Січінава М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди матері, по усунення перешкод у можливості спільного відпочинку батька та дитини за межами України, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів у їх вихованні,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди матері, по усунення перешкод у можливості спільного відпочинку батька та дитини за межами України, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів у їх вихованні.
Свої вимоги обґрунтовує наступним.
Позивач пояснив, що з відповідачем по справі перебуває в шлюбі, зареєстрованому в Міському відділі РАЦС Одеського обласного управління юстиції 23.07.2004 року, актовий запис № 742. На розгляді в Приморському районному суді м. Одеси, суддя Кравчук Т.С., знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Від шлюбу з відповідачкою має спільних дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач стверджує, що з серпня 2007 року вони з відповідачем припинили шлюбні відносини та проживають окремо. Діти проживають з матір'ю, однак батько сумлінно виконує свій обов'язок по їх утриманню.
Позивач ОСОБА_1 виявив бажання поїхати разом з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Італії у період з 01.07.2012р. до 20.07.2012р., мотивуючи це бажанням оздоровити дитину, провести з нею більше часу, познайомити з дітьми від першого шлюбу, які проживають в Італії, а також дати можливість вивчити італійську мову. З метою отримання згоди на виїзд дитини він звернувся до відповідачки, але остання відмовила.
Посилаючись на зазначене, позивач просить суд надати дозвіл без згоди матері на оформлення документів для виїзду неповнолітньої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України та на в'їзд до Італії на період з 01.07.2012р. по 20.07.2012р., зобов'язати відповідача не чинити перешкод щодо можливості спільного з донькою відпочинку за межами України.
Під час розгляду справи в суді позивач ОСОБА_1 17.08.2012 р. надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказав, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2012р. шлюб між ним та відповідачкою був розірваний. Від шлюбу з відповідачкою має дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у спілкуванні з якими перешкоджає ОСОБА_2. Керуючись викладеним, просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні з донькою. Визначити способи участі у спілкуванні та вихованні дітей, та затвердити наступний графік спілкування з дітьми:
- щотижня з 18.00 години п'ятниці до 20.00 години неділі за місцем проживання на території України батька ОСОБА_1;
- щосереди з 18.00 години до 21.00 години за місцем проживання матері, у випадку хвороби дітей;
- додатково 30 днів влітку та 10 днів взимку для проведення сумісного відпочинку з дітьми як на території України, так і закордоном з урахуванням учбового процесу та стану здоров'я дітей;
- у дні народження дітей з 18.00 години до 21.00 години за місцем проживання матері ОСОБА_2;
- у Новий рік по непарних роках, Різдво -по парних роках, Великдень -по непарних роках, 1, 2 травня -по парних роках.
05.11.2012р. позивач ОСОБА_1 надав до суду чергові уточнення до позовних вимог щодо внесення змін до графіку спілкування, а саме: виключити всі дні відвідування дітей за місцем мешкання відповідачки, перенести день спілкування за місцем мешкання позивача з 18.00 години суботи до 20.00 години неділі в залежності від зайнятості ОСОБА_3 навчанням.
В судовому засіданні 07.11.2012р. позивач в черговий раз уточнив позовні вимоги щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей шляхом встановлення днів та часів побачень батька з дітьми, а саме: визначити день спілкування з дітьми щосуботи з 18.00 до 20.00 години, у дні народження дітей, у Новий рік - по непарних роках, Різдво -по парних роках, Великдень - по непарних роках, 1, 2 травня -по парних роках за місцем проживання батька.
В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просив суд задовольнити позов, з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник зазначили, що із позовними вимогами погоджуються частково, а саме: не заперечують проти задоволення вимог щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей шляхом встановлення днів та часів побачень батька з дітьми: щомісяця кожної суботи з 18.00 години до 20.00 години; у дні народження дітей - з 11.00 години до 19.00 години; у Новий рік - по непарних роках, Різдво -по парних роках, Великдень -по непарних роках, 1, 2 травня -по парних роках з 11.00 години до 19.00 години за місцем проживання матері ОСОБА_2; проти надання дозволу на оформлення документів без згоди матері для виїзду неповнолітньої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України та на в'їзд до Італії заперечують в повному обсязі.
22 серпня 2012 року ухвалою суду було вирішено питання щодо заміни третьої особи: служби у справах дітей Одеської міської ради на орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації.
У судове засідання представник третьої особи не з'явився, надав до суду заяву від 08.11.2012р., в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, проти позову заперечує, не надає згоду на виїзд дитини за кордон.
Представником позивача у судовому засіданні було надано клопотання про виклик свідків. Суд ухвалив у задоволенні клопотання відмовити, як такому, що суперечитиме інтересам дітей. Також представником позивача надано клопотання про витребування доказів, а саме: аудіо запису судового засідання по справі №2/1522/12147/2011. Суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Згідно зі ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти.Таким чином, представником позивача не доведені обставини виникнення труднощів щодо отримання доказів.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.07.2004 року між сторонами зареєстровано шлюб, про що Міським відділом РАЦС Одеського обласного управління юстиції зроблено актовий запис № 742.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2012р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають з матір'ю.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Згідно ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років).
За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Згідно п. 18 "Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995р. № 231 оформлення паспортапроїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків, а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, -того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Відповідно до п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1995р. № 57 Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.
.
Зі змісту наведених нормативних актів вбачається, що у разі відсутності нотаріально посвідченої згоди одного з батьків на виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, дозвіл на виїзд з України неповнолітнього без згоди та супроводу другого з батьків може бути наданий рішенням суду з обов'язковим зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами до відповідачки, просить надати дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди та супроводу матері, при цьому позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві вказаний період виїзду за межі України з 01.07.2012р. до 20.07.2012р., який на час ухвалення рішення вже сплинув. Ніяких уточнень з приводу дати виїзду від позивача не надходило. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не володіє італійською мовою та, в свою чергу, її батько ОСОБА_1, не розмовляє українською чи російською мовами, які є зрозумілими для дитини. Таким чином, між ними існує мовний бар'єр, та спілкування з батьком можливе лише через матір.
Згідно ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За встановлених судом обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, приймаючи до уваги зазначені положення Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції ООН, та враховуючи вимоги наведеного законодавства, суд приходить до висновку про те, що надання дозволу на оформлення документів без згоди матері не відповідатиме інтересам дитини. З тих же підстав не підлягає задоволенню вимога щодо зобов'язання відповідача не чинити перешкод щодо можливості спільного відпочинку позивача з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межами України як така, що не ґрунтується на вимогах закону.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо порядку спілкування з дітьми.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.
Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою незалежно від місця проживання або перебування кожного із них.
Згідно зі ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до змісту ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини шляхом встановлення періодичності чи систематичності побачень, можливості спільного відпочинку.
Також відповідно до ст.ст. 11,15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Суд бере до уваги висновок спеціаліста №12/01-685 від 16.08.2012 р. Одеського міського центра соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за результатами психологічного дослідження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з яким встановлено, що «між дитиною та батьком немає належного контакту на рівні мови, тобто елементарного розуміння одне одного… Відсутність порозуміння та контакту з батьком є травмуючим фактором для дитини. Рекомендоване поступове налагодження контакту між батьком та дитиною: на рівні розуміння одне одного(мовний контакт), на емоційному рівні».
Беручи до уваги те, що малолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, не володіють італійською мовою та, в свою чергу, їх батько ОСОБА_1, не розмовляє українською чи російською мовами, які є зрозумілими для дітей, суд вбачає можливість у спілкуванні дітей з батьком тільки за місцем проживання матері ОСОБА_2, яка може виступати в якості перекладача.
З огляду на зміст заявлених позивачем позовних вимог, враховуючи інтереси дітей та обох батьків, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково і визначити позивачеві спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей шляхом встановлення днів та часів побачень батька з дітьми: щомісяця кожної суботи з 18.00 години до 20.00 години; у дні народження дітей - з 11.00 години до 19.00 години; у Новий рік - по непарних роках, Різдво -по парних роках, Великдень -по непарних роках, 1, 2 травня -по парних роках з 11.00 години до 19.00 години за місцем проживання матері ОСОБА_2.
Керуючись статтями 141, 153, 155, 157,159 Сімейного кодексу України, ст. 4 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України", п. 18 "Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995р. № 231, п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1995р. № 57, ст.ст.-3, 10, 11, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та їх вихованні.
Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом встановлення днів та часів побачень батька з дітьми:
-щомісяця кожної суботи з 18.00 години до 20.00 години за місцем проживання матері ОСОБА_2;
у дні народження дітей - з 11.00 години до 19.00 години за місцем проживання матері ОСОБА_2;
у Новий рік - по непарних роках, Різдво -по парних роках, Великдень -по непарних роках, 1, 2 травня -по парних роках з 11.00 години до 19.00 години за місцем проживання матері ОСОБА_2.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
Суддя: В.Б.Івченко