ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                     П О С Т А Н О В А

                                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 року                                                                                             № 5212/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді                                     Довгополова О.М.,

суддів:                         Богаченка С.І., Носа С.П.

при секретарі судового засідання         Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги , -      

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2008 року позивач звернулася до суду з позовом про стягнення доплати до пенсії як дитині війни за період з липня по грудень 2007 року та 2008 рік (з січня по листопад) відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Вимоги обґрунтовані тим, що доплата у розмірі, встановленому зазначеним законом, їй не виплачувалася.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; в решті частини позову відмовлено.    

Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі та доповненнях до неї покликаючись на відсутність механізму реалізації статті 6 зазначеного Закону, просить постанову скасувати, відмовивши в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до статті 6 зазначеного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення  пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про задоволення позову, починаючи з дня ухвалення Рішення  Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року.

Водночас відмова у задоволенні позову за періоди до 09.07.2007 року є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а тому його дії є правомірними.

Що стосується позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що такі не підлягають до задоволення, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення  підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому вважає за необхідне частково задоволити позов, починаючи з дня ухвалення Рішення  Конституційним Судом України, тобто з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року, в решті позовних вимог відмовити.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи відповідача щодо відсутності механізму реалізації статті 6 зазначеного Закону, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону та спрямовані на порушення прав позивача.

Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 202, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі задоволити частково, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року у справі № 2а-12341/08 – скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково. Визнати дії відповідача неправомірними. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії (30% мінімальної пенсії за віком) відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом місяця  шляхом подачі  касаційної скарги безпосередньо до  суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                            О.М. Довгополов

Судді:                                                                                       С.І. Богаченко

                                                                                                  С.П. Нос

Повний текст рішення виготовлено 16.10.2009 року.