Справа № 2а-381/09  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ  

29 травня   2009  року                 м. Кіровське  

Кіровський міський суд Донецької області у складі:  

головуючого - судді       Карабан І.І.  

при секретарі           Соляник В.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського міського суду Донецької області  справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та про стягнення недоплаченої щомісячної державної  соціальної допомоги «Дітям війни», -  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивачка звернулась з адміністративним позовом до обласного  управління Пенсійного фонду України в  Донецькій області  про зобов’язання здійснити нарахування та виплату    як дитині війни   щомісячну державну  соціальну допомогу за період 2006-2007 роки у сумі 2733,30   грн.   Просила поновити  пропущений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів.  

  В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни»у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважала, що положення Законів України, якими звужуються  зміст та обсяг існуючих прав  і свобод, не можуть застосовуватися і не виплата  вказаної допомоги є протиправною. Про порушене право дізналася із засобів масової інформації.  

На попередньому судовому засіданні  за клопотанням  позивачки відповідача замінено на управління Пенсійного фонду України в Донецької області (далі УПФУ), а також позивачкою  збільшено позовні вимоги  і вона також просила  зобов’язати  відповідача нарахувати  та виплатити  їй, як дитині війни,  щомісячну  державну соціальну допомогу і за 2008 рік у сумі 1158,60 грн   .  

Позивачка в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням  розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.    

  Відповідач -  УПФУ в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надано заяву в якій просив розглянути справу  за відсутність представника, проти задоволення позову заперечував.    

В наданих суду письмових запереченнях відповідач посилається, що порядок пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України  «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, після визнання вказаного призупинення неконституційним законодавчо  не врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни.  В 2008 році   підвищення у розмірі 10% виплачувалося відповідно до  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції статті, яка діяла з  01.01.2008 р. Після визнання вказаної норми неконституційною,  дія  ст.6 вказаного Закону в старій редакції  не була відновлена. Для врегулювання  вказаного питання була прийнята постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530, відповідно до якої позивачці  підвищення проводилося у наступних розмірах: з 22 травня  - 48,1 грн., з 1 липня – 48,2 грн., з 1 жовтня – 49,8 грн. Таким чином, підвищення виплачується органами ПФУ  відповідно до  чинного на певний час законодавства. Просив суд відмовити у задоволенні позову та  наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду.  

  Суд,   дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивачка   знаходиться на  обліку  в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровське  та має правовий статус «дитина війни». Відповідачем виплачена  надбавка  до пенсії як дитині війни в розмірі 10%  від прожиткового мінімуму з 01.01.2008 р. - 47 грн., з 01.03.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р.  - 49,80 грн   .  

  Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІV (далі Закон України № 2195-ІV), що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Дію статті 6 зупинено на 2006 рік на підставі п.17 ст.77 Законом України від 20.12.2005 р. №3235-ІV «Про державний бюджет України на 2006 рік».  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет  України на 2006 рік»  від 19.01.2006 р. № 3367- ІV п.17 ст.77 виключено та ст. 110 викладена в новій редакції, яка встановлює, що  пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України № 2195-ІV запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами  виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

За таких обставин,  у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.  

  Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V дія статті 6 Закону України № 2195-ІV зупинена на 2007 рік.  

  Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.  

  Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.  

  Відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410,06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.  

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. ( 410,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).  

  Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

  Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

  Позивачка разом із   клопотання про поновлення строку звернення до суду не навела поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивачка дізналася   із засобів масової інформації. Суд вважає, це незнання діючого законодавства не є причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі закони  та інші нормативно-правові акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.  

  У зв'язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу вимогах про підвищення до пенсії як дитині війни за  період з 09 липня 2007 рік  до 30 вересня 2007 року включно (дата подання позову згідно поштового штемпелю на конверті – 01 жовтня 2009 року).  Таким чином суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення  до пенсії за період з 01 жовтня  по 31 грудня 2007 року в сумі 373,60 грн. ( 415,11 грн. х 30%  х 3 мес.)  

  Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час обмеження.  

  Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.  

  Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.  

  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтю 6 вказаного Закону  викладено в новій редакції, яка передбачала, що  дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту" до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

  Рішенням Конституційного суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

  Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.  

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що  дітям війни  (крім тих, на яких  поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та про жертви  нацистських переслідувань» до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2 та з 1 жовтня – 49,8 гривні.  Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.6  Закону  України № 2195-ІV, з урахуванням  розміру підвищення  - 30 % мінімальної пенсії за віком.  

  Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22 травня 2008 року вказане підвищення проводиться в твердій грошовій сумі, то з урахуванням  виплаченої відповідачем суми та розміру мінімальної пенсії,   за період з  22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати  позивачці 715,23 грн. (481 грн. х 30 % / 31 х 10 дн. – 48,1 грн. / 31 х 10 дн. + 481 грн. х 30 % - 48,1 грн. + 482 грн. х 3 х 30 % - 48,2 грн. х 3  + 498 грн. х 3 х 30 % - 49,8 грн. х 3).  

  Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачці  підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі  1088,83 грн (373,60  грн + 715,23 грн.).      

  У зв’язку з тим, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, підлягають присудженню здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати – судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с.1) з Державного бюджету України.  

  На підставі викладеного, відповідно до  Рішення Конституційного Суду України   від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007), Рішення  Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року (справа щодо предмета та змiсту закону     про Державний бюджет України  № 1-28/2008),  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІV,      керуючись ст.ст.2, 4, 8, 11, 17, 104, 158-163 КАС України, суд,  

ПОСТАНОВИВ:  

  Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

  Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 жовтня по 31 грудня 2007 року та з  22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року в сумі 1088 (тисяча вісімдесят вісім) гривень 83 копійки.  

  В іншій частині позовних вимог     - відмовити.  

Стягнути з Державного Бюджету України на користь   ОСОБА_1   витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.  

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні   29   травня 2009 року.  Постанова у повному обсязі складена 01 червня  2009 року.  

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Кіровський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення  постанови, в разі складання постанови в повному обсязі відповідно  до статті 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі,  і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви  про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної  скарги  особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти  днів після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Суддя: