Справа № 479/346/17

2/479/219/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 вересня 2017 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Микитей Л.Л.,

при секретарі судового засідання Шумській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Криве Озеро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

27 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 53 620 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 05 серпня 2015 року між ним та відповідачкою укладено договір позики, згідно з умовами якого відповідач отримала у позику 2 000 доларів США грошових коштів, які зобов'язалася повернути в строк до 2017 року. Усі умови позики були погоджені сторонами та викладені в розписці, власноручно написаній відповідачем.

Посилаючись на те, що відповідач не виконала свої зобов'язання за договором позики, просив стягнути з ОСОБА_2 53 620 грн. 00 коп. суми позики що еквівалентно 2 000 доларам США.

В судове засідання позивач, його представник не прибули, надіслали лист, в якому просили розглянути справу без їх участі, підтримали позовні вимоги в повному обсязі, не заперечували щодо заочного розгляду справи.

Відповідач повторно в суд не прибула, судові повістки надсилались за місцем її реєстрації - АДРЕСА_1 та у відповдіності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається, що судове повідомлення вручене належним чином, заяви про розгляд справи без участі відповідача в судове засідання не надіслано.

У відповідності до ст.ст. 224-225 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення

договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором ( ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Верховний Суд України в постанові від 18.09.13 р. № 6-63цс/13 вказав на те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передавання грошової суми позичальнику.

Судом встановлено, що між сторонами існують зобов'язання за договором позики. В підтвердження укладення договору між сторонами є борговий документ, власноручно написаний відповідачем у формі розписки, яка посвідчує передачу позивачем відповідачу грошової суми в розмірі 2 000 доларів США (а.с. 4). В розписці встановлено зобов'язання відповідача повернути суму позики до 2017 року.

Розписка знаходилась у позивача, який надав в суд її оригінал, та підтверджує наявність невиконаного боргового зобов'язання відповідача перед позивачем.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику в іноземній валюті - доларах США.

З дослідженої в судовому засіданні розписки вбачається, що сторонами в письмові формі зафіксовані істотні умови договору позики, а саме: предмет позики - грошові кошти в іноземної валюті, доларах США, та строк повернення грошових коштів.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Суд також враховує висновок Верховного Суду України у справі № 6-79цс14 від 02 липня 2014 року щодо застосування ст. 533 ЦК України, а саме.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (частина перша стаття 192 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим, частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання),

2

валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України гривня.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у сумі 51 820 грн. за офіційним курсом долара США на день рогляду справи (2 591 грн. за 100 доларів США).

У відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1

51 820 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп заборгованості за договором позики та понесені судові витрати в сумі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кривоозерського Л.Л. Микитей

районного суду