КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-26618/09 Головуючий у І інстанції: Ракалович В.М.
Суддя-доповідач: Швед Е.Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Горяйнова А.М., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира про стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни , -
В С ТА Н О В И Л А:
В квітні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира про стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни .
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742,65 грн. В задоволенні позовних вимог позивачки щодо виплати їй в 2008 році щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково, проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742,65 грн. , з огляду на наступне:
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України допускається розгляд в одному провадженні вимог про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень.
За змістом позовної заяви, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості по виплаті надбавки до пенсії, а не стягнути завдану йому шкоду.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення даної вимоги, оскільки вимогу про стягнення коштів в контексті даної позовної заяви належить розглядати в порядку цивільного судочинства на підставі норм Цивільного процесуального Кодексу України.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні пенсіонера.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене та з врахуванням того позивач звернувся до суду у квітні 2008 року, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо перерахунку пенсії з 9 липня 2007 року, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в цій частині з 09 липня 2007 року втратив чинність.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу з 09.07.2007 року застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У свою чергу, цим Законом передбачено, що розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Окрім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» о сновні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни .
Отже, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України, тобто з 09.07.2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, п ідставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та вирішив її по суті, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира підлягає частковому задоволенню , а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року зміні.
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира – задовольнити частково .
Змінити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира про стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни, а саме:
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України Богунському районі міста Житомира провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік з розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого ст. 79 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
В інший частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 19 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя О.Г. Хрімлі
Суддя А.М.Горяйнов