Справа № 2-3301/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого –судді Нікітіної С.Й.,

при секретарі –Віноградової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи –Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (до шлюбу –ОСОБА_3П.) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини за минулий період.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 02.12.1994 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. 25.02.2009 року шлюб між позивачкою та відповідачем був розірваний. Від шлюбу позивачка та відповідач мають сина –ОСОБА_3, який народився 13.01.1999 року, та після розірвання шлюбу за усною домовленістю батьків залишився проживати разом з позивачкою.

У липні 2007 року позивачка змінила своє місце проживання та на даний момент постійно мешкає у м. Одеса. З того ж часу відповідач перестав підтримувати стосунки з позивачкою та їхньої спільною дитиною. Будучі батьком дитини він ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків, а саме: до теперішнього моменту відповідач дитину не відвідує, не телефонує, життям і здоров'ям сина не цікавиться, не приймає участі в оздоровленні дитини, зі святами не поздоровляє, не приймає участі у вихованні та розвитку дитини, не виявляє щодо неї батьківського піклування та з недавнього часу перестав відповідати на телефонні дзвінки. З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідач систематично і свідомо ухиляється від обов’язків щодо піклування за дитиною, позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до їхнього спільного сина –ОСОБА_3.

Також, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь на утримання сина суму аліментів за минулий період у розмірі 1000 грн. за останні 12 місяців на загальну суму 12.000,00 грн. Такі вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач є батьком дитини, а тому зобов’язаний утримувати сина до досягнення ним повноліття.

Представник позивачки підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позов повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи. Відповідна заява представника позивачки наявна в матеріалах справи.

Представник третьої особи –органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечував та вважав позбавлення батьківських прав доцільним.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача, який про дату та час судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про шлюб від 14.11.2007 року, серії 1-ВЛ, № 074388 (повторне) вбачається, що позивачка ОСОБА_4 02.12.1994 року зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2.

Встановлено, що малолітній ОСОБА_3 народився 13.01.1999 року та в свідоцтві про народження (повторне) від 17.08.2007 року, серії 1-ВЛ, № 093098, його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які є сторонами по даній справі.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 25.02.2009 року, серії 1-ЖД, № 072754, шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.

Згідно свідоцтва про шлюб від 08.12.2010 року, серії 1-ЖД, № 139708, позивачка ОСОБА_5 уклала новий шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з «Левітчук»на «Ставніцер».

Згідно наявних у матеріалах справи довідок КП «ЖКС «Фонтанський», №№ 710, 711 від 23.12.2010 року малолітній ОСОБА_3 проживає разом із матір’ю.

В матеріалах справи наявна нотаріально засвідчена заява ОСОБА_7, який є сусідом подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_1, з якої вбачається, що всі витрати щодо утримання дитини несе ОСОБА_8, а батько ОСОБА_3 зі своїм сином не спілкується та не приймає участі у його вихованні та утриманні.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

У матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 28.01.2010 року за №С-367, з якого вбачається, що відповідач вихованням та утриманням свого малолітнього сина не займається, станом здоров’я та життям сина не цікавиться. На засіданні ради опіки та піклування 27.01.2011 року питання розглядалося за участю ОСОБА_1 Згідно довідки з адресно-довідкового бюро гр. ОСОБА_2 по Одесі та Одеській області не значиться. Малолітній ОСОБА_3 мешкає з матір’ю та її чоловіком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. Зазначені факти відсутності батьківського піклування підтверджується заявами сусідів, довідкою комунального закладу «Міська дитяча поліклініка», характеристикою ОСОБА_9 ступеня. На підставі викладеного, враховуючи наявність позитивного висновку ради опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав відповідача гр. ОСОБА_2 у відношенні малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази є належними та достатніми для підтвердження факту ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню свого малолітнього сина, оскільки він протягом тривалого часу не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, стан здоров'я та підготовку до самостійного життя.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Згідно ч. 1 ст. 165 СК України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських право має один з батьків.

При постановлені законного та справедливого рішення суд враховує положення Європейської Конвенції «Про права дитини», в ч. 2 ст. 6 якої зазначається, що держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Таким чином суд вважає позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав обґрунтованими та підлягаючими до задоволення.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивачки про можливість стягнення з відповідача на її користь суму аліментів для утримання малолітнього сина, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Таким чином, стягнення аліментів за час, що передує пред'явленню позову, є можливим лише за наявності наступних умов: 1) до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; 2) особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи від їх сплати.

Заходами, що можуть вживатися позивачем щодо одержання аліментів, можуть бути, наприклад, звернення до батьків відповідача з проханням вплинути на нього, щоб той платив аліменти на дитину або направлення йому листів з такої вимогою чи на адресу його місця роботи тощо. Ухилення може виражатися у тому, що зобов'язана особа, якою в даному випадку є відповідач, ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи) та інші подібні дії. Ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.

Але, позивачкою не доведено та в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивачка дійсно зверталась особисто до відповідача (або іншим чином намагалась отримати кошти на утримання дитини) з проханням надавати кошти на утримання дитини (аліменти) та докази, що підтверджують факт ухилення відповідача від їх сплати.

Оскільки такі докази є суттєвими при вирішенні судом питання щодо задоволення вимоги про стягнення аліментів за минулий період, їх відсутність унеможливлює задоволення судом позову в частині стягнення з відповідача коштів на утримання дитини.

Разом з цим, суд роз’яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Тобто, позивачка має право звернутися з окремою позовною заявою про стягнення з батька дитини аліментів на майбутнє.

Згідно з вимогами частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,15, 212-215, 218, 224, 225, 226 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 3, 6, 19, 164, 165, 166, 191 Сімейного кодексу України, Європейською Конвенцією «Про права дитини», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк, з дня виготовлення його вмотивованої частини.

Суддя: