Провадження № 2\1522\8865\12

                                                                                 Справа № 1522\13462\12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого –судді Івченка В.Б.

при секретарі –Січінава М.А.

розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб та просить визнати за ним право власності на автомобіль RAV 4», 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно договору позики грошових коштів він надав відповідачу кошти у сумі 120000 гривень на строк до 27.02.2012 року. Такоє між сторонами був укладений договір застави транспортного засобу, яким забезпечуються вимоги, що витікають з договору позики. Відповідач неспроможний повернути позивачеві грошові кошти, тому надав попередню згоду стосовно переходу права власності на предмет застави. Але так і не виконав свої забов*язання, закріплені договором позики грошових коштів. У зв’язку з тим, що відповідач належним чином свої обов’язки не виконує, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

У судове засідання позивач та його представник не з*явилися, надали до суду заяву, в якій позивач вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його позов та згоден на заочний розгляд справи.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про визнання позову у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити та справу слухати за його відсутності.

На підставі заяви представника позивача, та представника відповідача, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі документів та доказів, які наявні в матеріалах данної цивільної справи.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано

неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи

доказів.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 27.02.2009 року ОСОБА_1, згідно до договору позики грошових коштів надав ОСОБА_3 кошти у сумі 120000 гривень на строк до 27.02.2012 року.

Цього ж дня між сторонами укладено договір застави транспортного засообу, яким забезпечуються вимоги заставодержателя, що витікають із договору позики від 27.02.2009 року.

На виконання п.п. 1.1, 1.2 договору застави, відповідач передав позивачу у заставу належний йому автомобіль RAV 4», 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1.

17.01.2012 року позивач надав ОСОБА_2 письмове повідомлення, що 27.02.2012 року він повинен повернути позику у сумі 120000 гривень, на що отримав відповідь, згідно якої відповідач посилаючись на його фінансову неспроможність повернути кошти у сумі 120000 гривень надав ОСОБА_1 попередню згоду на внесення відповідних змін до договору застави, стосовно переходу права власності до заставодержателя на предмет застави –автомобіль RAV 4», 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1.

Як було з*ясовано, 23.05.2012 року були внесені зміни до п. 2.16 договору застави, який було доповнено абзацем: «До заставодержателя переходить право власності на предмет застави –автомобіль, в рахунок виконання забезпечення обтяження зобов*язання у разі його невиконання».

Судом було встановлено, що станом на 1 червня 2012 року ОСОБА_2 так і не виконав свої зобов*язання, що закріплені у договорі позики та договорі застави.

Зобов*язання відповідачем не виконувалося, чим були порушенні права позивача по вщевказаним договорам.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов*язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов*язана вчинити на користь другої сторони певну дію передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити гроші, тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника його обов*язку, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору.

          Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Отже, позивач виконав свої зобов*язання у повному обсязі, а саме: передав грошові кошти у сумі 120000 гривень, а відповідач, у порушення вищевказаних договорів свої зобов*язання не виконав.

          Суд аналізувавши вищевикладене, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб підлягає задоволенню у повному обсязі. Вимоги доведені та обгрунтовані. Враховуючи те, що відповідач свої зобов*язання не виконує, а відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов*язання, забезпеченого заставою заставодержатель набуває право власності на предмет застави.

Керуючись ст. ст. 3,118, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 589, 625 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль RAV 4», 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня його отримання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Суддя: В.Б. Івченко

06.09.2012