Справа № 2-4728/11

Провадження № 2/1522/5053/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті ОСОБА_1 справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. (а.с. 13-17)

Рішенням Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 24 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Вказане рішення скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2009 року та справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с. 122-124,157-159)

Ухвалою суду від 19.09.2011 року до участі у справі залучено третю особу –Приморську району адміністрацію Одеської міської ради. (а.с.196)

19 вересня 2011 року в процесі розгляду справи, в поряду ст. 31 ЦПК України, позивачі збільшили позовні вимоги та просять стягнути в рівних частках матеріальну шкоду в розмірі 21 957 (двадцять одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят сім) гривень; стягнути на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень; стягнути на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень; стягнути суму, яка затрачена на проведення оцінки шкоди на 1000 гривень.

Позивачі мотивують свої вимоги тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1, а відповідачка є власником квартири № 9а того ж будинку. Відповідачка здійснила реконструкцію квартири, в результаті чого проходить постійне залиття їх квартири. В зв’язку з чим їм заподіяна матеріальна шкода в розмірі 21 957 (двадцять одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят сім) гривень. В результаті неправомірних дій відповідачки позивачам заподіяна моральна шкода, що виражається тим, що значно погіршились умови проживання. У результаті постійних заливів вони не мають можливості користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки більша частина не придатна для проживання вже протягом тривалого часу. Можливості для придбання іншого житла вони не мають, тому вимушені жити в таких жахливих умовах. Заставити житлові приміщення меблями необхідними для життя неможливо, тому вона прийде в непридатність, що понесе за собою додаткові розтрати. В квартирі постійна вогкість, вологість, через яку важко дихати, в зв’язку з чим в них ослаб імунітет, що спричинило постійні захворювання членів ії родини не тільки застудою й грипом, іншим важким захворюванням. Тривалий час вони намагаються прийти до миру з відповідачкою, однак вона їх ігнорує, відмовляє у запропонованих пропозиціях щодо врегулювання виниклої проблеми, ображає з погрозами.

Сторони в судове засідання не з’явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивачі звернулись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі договору купівлі –продажу нерухомого майна № Н/99-0026 від 26.01.1999 року, який зареєстрований в ОМБТІ та РОН 22.02.199 року 667стор. 153 кн. 286 пр. 26.І.99 р. - 339/1000 частин квартири АДРЕСА_1 (розташовані на першому поверсі) належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

ОСОБА_4 є власником квартири № 9а в будинку № 29 по вулиці Коблевській в місті Одесі, яка розташована над квартирою № 8. В квартирі, що належить позивачам проведена реконструкція, санвузол квартири № 9а побудований над жилою кімнатою квартири №8.

Як вбачається із актів, складених працівниками ЖУ «Ренесанс ЛТД 92»від 31.07.2000 року, 30.07.2003 року, 26.07.2005 року, 11.10.2005 року, 14.11.2005 року, 13.02.2006 року, 14.03.2006 року, 24.03.2006 року, 16.06.2006 року, 08.12.2006 року в квартирі позивачів виявлені сліди залиття, з причин чого виникло обрушеного штукатурного покриття стін та стелі, скрізь тріщини на стелі протікає вода, залиті міжповерхові перекриття між першим і другим поверхом. Згідно зазначених актів причиною залиття квартири позивачів є технічно неправильно і незаконне розташування санвузла в квартирі № 9а, що належить ОСОБА_4.

Відповідно постанови апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2007 року по справі № 22а-592/07 розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 442 від 07.03.2006 року «Про приведення самовільно реконструйованої квартири № 9а в будинку № 29 по вулиці Коблевська в місті Одесі, згідно проекту забудови. В розпорядженні зазначено, що позивач ОСОБА_1 самовільно провела роботи по приміщення квартири з влаштування душової кабіни над жилою квартирою №8, що проводить до постійного залиття вказаної квартири. Здійснена реконструкція порушує права мешканців квартири № 8, їх квартира постійно заливається, про що складались неодноразово численні акти про залиття квартири № 8. (а.с. 23-24)

Згідно вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно кошторису по виконанню ремонтно-поновлюючих робіт в квартирі № 8, в результаті заливу мешканцями вищерозташованої квартири № 9А по вулиці Коблевській, 29 в місті Одесі вартість відновлючвльного ремонту складає 21 957 (двадцять одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят сім) гривень. (а.с. 83-89)

Відповідно п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідачка не надала суду докази, що спростовують заподіяння матеріальної шкоди з її вини.

Отже, з 2000 року та по 2006 рік з вини відповідачки, яка є власником квартири № 9а, заподіяна позивачам матеріальна шкода в розмірі 21 957 гривень, шляхом залиття їх майна.

Крім того, в результаті неправомірних дій відповідачки позивачам заподіяна моральна шкода, що виражається тим, що значно погіршились умови їх проживання.

ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

          Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з’ясовано, що у результаті постійних запливів вони не мають можливості користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки більша частина не придатна для проживання вже протягом тривалого часу. Можливості для придбання іншого житла вони не мають, тому вимушені жити в таких жахливих умовах. Заставити житлові приміщення меблями необхідними для життя неможливо, тому вона прийде в непридатність, що понесе за собою додаткові розтрати. В квартири постійна вогкість, вологість, через яку важко дихати, в зв’язку з чим в них ослаб імунітет, що спричинило постійні захворювання членів ії родини не тільки застудою й грипом, іншим важким захворюванням. Тривалий час вони намагаються прийти до миру з відповідачкою, однак вона їх ігнорує, відмовляє у запропонованих пропозиціях щодо врегулювання виниклої проблеми, ображає з погрозами.

Отже, в поряду ст.ст. 23, 1167 ЦК України, підлягають частковому задоволенню вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 гривень кожній, а в задоволені решти вимог необхідно відмовити.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягають задоволенню частково. Крім того, в порядку ст. 86 ЦПК України, з відповідачки на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню документально підтверджені витрати пов’язані з проведенням експертизи в розмірі 500 (п’ятсот) гривень (а.с.19)

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 88, 208 –215, 224 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 21 957 (двадцять одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати пов’язані з проведенням експертизи в розмірі 500 (п’ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста ОСОБА_1, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особа, що брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Приморського районного

суду міста ОСОБА_1                                                                      ОСОБА_5

17.05.2012