Справа № 287/70/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Греська В.А.

при секретарі Євтушок М.Т.

розглянувши в смт Ємільчине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

28.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на його користь відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 22.02.2007 року.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що він являється ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і з 22.02.2007 року отримує пенсію по інвалідності в Ємільчинському ОУПФУ в Житомирській області.

В липні 2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача із заявою про усунення порушень Закону та проведення нарахування та виплати пенсії на його користь відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, на яку отримав відповідь про відмову у перерахунку призначеної пенсії через відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки при призначенні пенсії відповідач, збільшуючи її розмір на 1%, керувався лише ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушив його право на пільговий характер розрахункової величини, визначений ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в якому просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В запереченні зазначив, що позивачу призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Позивач не надав доказів подання заяви про перехід на інші умови пенсійного забезпечення, а тому відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу здійснюється на умовах ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оскільки виплата позивачу здійснюється відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то і збільшення розміру пенсії повинно/має бути проведене у розмірах, встановлених цим Законом. Представник відповідача також зазначив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, а тому позовні вимоги з 22.02.2007 року по 27.08.2017 року заявлені безпідставно.

Таким чином, в судове засідання сторони не з'явилися, у зв'язку з чим суд на підставі ст. ст. 12 ч.6, 41 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 27.05.2008 року Житомирською облдержадміністрацією, позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Відповідно до довідки Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №2306/02 від 28.08.2017 року позивач знаходиться на обліку в Ємільчинському ОУПФУ в Житомирській області з 22.02.2007 року і одержує пенсію по інвалідності в розмірі 4570,47 грн. згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З листа Ємільчинського ОУПФУ в Житомирській області №1645/01 від 17.07.2017 року слідує, що позивач звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і страховий стаж позивача на момент звернення становить 27 років 6 місяців та 13 днів, додатковий стаж - 13 років 8 місяців 10 днів. Даним листом відповідач відмовив позивачу у перерахунку такої пенсії, зазначивши, що вказана вище стаття визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормативний стаж. Поняття доплати до пенсії за понаднормативний страховий стаж законодавцем закладено в ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої за кожен рік страхового стажу понад 35 років (25 років, якщо пенсія призначена до 01.10.2011 року) для чоловіків пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті. Так як понаднормативний стаж роботи позивача становить 6 років, йому до пенсії встановлена надбавка в розмірі 64,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.

09.07.2003 року було прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як слідує зі змісту п. 13 Розд. XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у його редакції, чинній на дату звернення позивача із відповідною заявою до відповідача, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за її вибором.

Частиною 3 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 звертався до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В своєму листі №1645/01 від 17.07.2017 року відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з тих підстав, що поняття доплати до пенсії за понаднормативний страховий стаж законодавцем закладено лише в ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої за кожен рік страхового стажу понад 35 років (25 років, якщо пенсія призначена до 01.10.2011 року) для чоловіків пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.

Матеріалами справи встановлено, позивач ОСОБА_1, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та має трудовий стаж понад 20 років, має право на одержання пенсії на умовах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає надуманим твердження відповідача, що застосування до позивача положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призведе до подвійного нарахування збільшення до пенсії на понаднормований стаж, оскільки при наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому суд відзначає, що правильність нарахування пенсій, уникнення помилок, подвійних виплат відповідно до затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 Положення про Пенсійний фонд України, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є обов'язком саме відповідача.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі закону Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 10 червня 2008 (справа №21-1748во07), від 07 липня 2015 року (справа 21-727а/15) та від 20 вересня 2016 року (справа № 1601/12900/12).

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Слід також зазначити, що оскільки порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, тому в даному випадку слід застосувати аналогію закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зі змісту якого випливає, що за кожний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Отже, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зважаючи на те, що позивачу призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 22.02.2007 року та позивач обрав умови, встановлені спеціальним законом - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що подав відповідачу заяву, отримавши на неї відмову,суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на його користь відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 22.02.2007 року, підлягає частковому задоволенню, а саме починаючи з 01.08.2017 року.

Сторони звільнені від сплати судового збору.

На підставі викладеного, ст.ст. 49, 55, 56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 27, п. 13 Розд. XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.19 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 41, 112, 158, 159, 160-163, 167, 186, 244-2 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії Ємільчинського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.

Зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії на користь ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 01.08.2017 року, відмовивши в решті позовних вимог за безпідставністю.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Ємільчинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: В. А. Гресько