Справа № 495/1933/15-ц

Н.п. 2/522/2825/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого - судді Загороднюка В.І.,

при секретарі Міневич Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2015 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, яка діє від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та просить стягнути з ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3, на його користь суму боргу в розмірі 220000 гривень за невиконання грошового зобов'язання спадкодавцем ОСОБА_4, а також стягнути судовий збір у розмірі 2200 гривень.

При цьому посилається на те, що 15.10.2012 р. ОСОБА_4 отримав в нього в борг грошову суму у розмірі 220000 гривень, про що видаввідповідну розписку. В якості застави грошової позики були земельні ділянки площею 10,69 Га, відповідно до Акта НОМЕР_1.

15.10.2012 р. ОСОБА_4 також склав заповіт, згідно з яким належні йому земельні ділянки НОМЕР_2, НОМЕР_9 в масиві НОМЕР_4 та НОМЕР_5, НОМЕР_6 в масиві НОМЕР_7, що розташовані на території Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною площею 10,69 га. він заповів йому - ОСОБА_1

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, позичені грошові кошти ним повернуті не були. Після смерті ОСОБА_4 була відкрита спадщина. Ніхто зі спадкоємців не повідомляв його про відкриття спадщини.

У кінці жовтня 2014 року від ОСОБА_5, сестри ОСОБА_2, він дізнався про те, що відповідач збирається приймати спадщину, про те, коли збирається це робити його не повідомили. 24.10.2014 р. він звернувся до Приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Макогончук Н.В. з заявою про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_4 та видачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_4 залишив на нього заповіт на належні йому земельні ділянки. Ніхто з родичів ОСОБА_4 на той момент жодних заяв про прийняття спадщини нотаріусу не подавав.

16.02.2015 року він звернувся с заявою до нотаріуса з вимогою видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом, але, нотаріус листом № 33/02-14 від 16 лютого 2015 року повідомила про те, що видати йому свідоцтво не має можливості, так як є спадкоємець, згідно ст. 1241 ЦК України, малолітня донька померлого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має право на обов'язкову частку.

Він не знав про те, що є спадкоємець малолітня дитина, яка прийняла спадщину. Таким чином, тільки 16.02.2015 року, він, як кредитор спадкодавця, дізнався про те, що є спадкоємці, які прийняли спадщину за ОСОБА_4 і до яких він може пред'явити вимоги про сплату боргу за розпискою.

В зв'язку з викладеним він звернувся до суду з вказаним позовом та просить його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, надав суду письмові заперечення на позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що за договором позики від 15.10.2012 року ОСОБА_4 отримав в борг від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 220000 гривень, про що видаввідповідну розписку. Як вбачається з вказаної розписки заставою грошової позики є земельні ділянки площею 10,69 Га, відповідно до Акта НОМЕР_1.

(а.с. 9)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, про що було видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_8, актовий запис № 780 від 02.07.2014 року.

(а.с. 6)

За життя, а саме 15.10.2012 року, ОСОБА_4 залишив заповіт, яким заповів належні йому земельні ділянки НОМЕР_2, НОМЕР_9 в масиві НОМЕР_4 та НОМЕР_5, НОМЕР_6 в масиві НОМЕР_7, що розташовані на території Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною площею 10,69 гектара, переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - ОСОБА_1

(а.с. 13)

Донькою померлого ОСОБА_4 є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_10, що видане 14.05.2005 р.

(а.с. 71)

24.10.2014 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Макогончук Н.В. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

(а.с. 11)

14.02.2015 р. ОСОБА_2, діюча від імені малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Макогончук Н.В. з заявою відповідно до якої, як законний представник ОСОБА_3 від її імені, приймає всю спадщину після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

(а.с. 70)

Згідно листа № 33/02-14 від 16.02.2015 року приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Макогончук Н.В. 24.10.2014 р. за № 15/2014 заведена спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4. Видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 не має можливості, так як є спадкоємець, згідно ст. 1241 ЦК України, малолітня донька померлого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має право на обов'язкову частку.

(а.с. 75)

Як вбачається з листа № 85/01-16 від 31.03.2015 року приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Макогончук Н.В. спадкоємицею згідно ст. 1241 ЦК України є малолітня донька померлого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має право на обов'язкову частку, що складає 1/2 частку на земельну ділянку площею 10,69 га, що належала померлому на підставі державного акта серії НОМЕР_1, виданого 10.12.2002 року.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.04.2015 року, що набрало законної сили 21.04.2015 р., було частково задоволено позов ОСОБА_1 та визнано ОСОБА_1 спадкоємцем ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за заповітом, посвідченим 15.10.2012 р. приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Макогончук Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 4532; визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що складається з 1/2 земельної ділянки під НОМЕР_2 та 1/2 земельної ділянки під НОМЕР_9 в масиві НОМЕР_4, 1/2 земельної ділянки під НОМЕР_5 та 1/2 земельної ділянки під № НОМЕР_6 в масиві НОМЕР_7, що розташовані на території Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною площею 10,69 га, 1/2 від якої складає 5,345 га в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за заповітом, посвідченим 15.10.2012 р. приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Макогончук Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 4532.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Отже судом встановлено, що ОСОБА_3 прийняла спадщину, яка належала їй по закону, як малолітній дитині померлого.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, та підтверджено позивачем в судовому засіданні, що він дійсно був присутнім на похоронах ОСОБА_4, а отже знав про відкриття спадщини після його смерті.

Проте, лише 04.03.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2, що діє від імені малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про пред'явлення вимоги про сплату боргу ОСОБА_4 по розписці в розмірі 220000 гривень.

(а.с. 8)

Таким чином, позивачем пропущений строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимоги до спадкоємця, встановлений ст. 1281 ЦК України, отже підстав для задоволення його позову не має.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що лише 16.02.2015 р. він дізнався про те, що є спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, до яких він може пред'явити вимогу про сплату боргу за розпискою, оскільки закон пов'язує настання строку пред'явлення вимоги до спадкоємців з моментом обізнаності про відкриття спадщини, а не з обізнаністю про прийняття чи неприйняття спадкоємцями спадщини.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1220, 1241, 1281 ЦК України, ст.ст. 88, 213 -215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

01 березня 2016 року