КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2017 р. Справа№ 927/231/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Алєксєєв С.С. - дов. № 666 від 17.05.2017

від відповідача не з'явились

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 11.05.2017 (суддя Лавриненко Л.М.)

у справі № 927/231/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця»

Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

(далі - ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії

«Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»)

до відповідача Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове

господарство» (далі - ДП «Новгород-Сіверське лісове

господарство»)

про стягнення 90 145, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.05.2017 у справі № 927/231/17 у задоволенні позову відмовлено повністю. Повернуто ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» з Державного бюджету судовий збір в сумі 1600,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 402 від 25.01.2017, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області № 927/231/17.

Не погодившись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, висновки суду щодо різного способу визначення маси вантажу суперечать ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення та поясненням посадової особи ДП «Чернігівський науково-виробничий цент стандартизації, метрології та сертифікації». Оскільки комерційний акт підписано трьома працівниками залізниці, на переконання апелянта, він вважається таким, що складений з дотриманням усіх вимог чинного законодавства, відповідно нарахування позивачем штрафу за невірно зазначену масу вантажу є правомірними тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 927/231/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 08.08.2017.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.08.2017 оголошено перерву на 29.08.2017 на підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 08.08.2017 продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст. 69 ГПК України.

В судове засідання апеляційної інстанції з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Присутній в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, неявка його представника не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» про стягнення 90 145,00 грн. штрафу. В обґрунтування свої вимог зазначило про допущені відповідачем порушення під час перевезення вантажу шляхом невірного зазначення у накладній при відправленні вагону №34934240 маси вантажу, переданого для перевезення залізницею, що на підставі ст.ст. 24, 118, 122 Статуту Залізниць України є підставою для нарахування штрафу, про стягнення якого й заявлено позивачем.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що при навантаженні вагону для відправлення маса вантажу визначалась ним точно, а саме на кранових електронних вагах ВЕД-15Д, про що було складено розшифровку та зазначено в накладній № 34934240, завантажений вагон № 60048550 прийнято до перевезення станцією Новгород-Сіверський без зауважень. Відвантажений груз відпускався в кубічних метрах та був отриманий покупцем в повному об'ємі. Відповідач зауважив, що з метою недопущення різниці у вазі при умовних обмірах або шляхом її визначення розрахунковим методом, підприємством було придбано електронні кранові ваги ВЕД-15Д, на які було розроблено технологічний регламент визначення маси лісових вантажів на кранових електронних вагах, узгоджений начальником станції Новгород-Сіверський 16.03.2015.При переважуванні вагону на станції Нижньодніпровськ-Вузол маса вантажу і маса вагону позивачем не перевірялась. Крім цього, за твердженнями відповідача, акт загальної форми, наданий позивачем, складено з порушеннями, оскільки в ньому не зазначено номера вагів, на яких відбувалося зважування, а лише зазначено, що таке зважування здійснювалось на електротензометричних вагах станції, хоча паспорт наданий суду на тензометричні ваги.

Додатково відповідач зазначив, що зважування вагонів на станції Нижньодніпровськ-Вузол здійснювалось на вагах, які не пройшли огляд-перевірку співвідношення похибок ваг для здійснення зважування вантажу брутто 92,2 т., що перевищує встановлені оглядом-перевіркою від 15.07.2016 значення в 72 т. й є порушенням п.п. 3.46, 3,47 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України. На думку відповідача, позивач порушив п. 22 Правил видачі вантажів до перевезення, здійснивши перевірку маси вантажу в інший спосіб, ніж маса вантажу була визначена на станції відправлення. Також відповідач звертав увагу, що комерційний акт, на який посилався позивач, містить незаповнені розділи («Виявлено пошкодження», «Опис пошкодження») та отриманий вантажоодержувачем з порушенням строку 23.09.2016. Службове розслідування, передбачене Порядком оформлення, розслідування та обліку не збережених перевезень вантажів, затвердженого наказом № 306-Ц від 21.09.2005, по факту нестачі вантажу більше 5 т позивачем не проводилось.

Згідно наданих ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» суду першої інстанції письмових пояснень, способи зважування вантажу (лісопродукції) із застосуванням кранових електронних ваг ВЕК - 15Д (заводський номер № 1099) під час навантаження у залізничний вагон на станції відправлення та зважування вантажного на проміжній станції із застосуванням тензометричних 150- тонних ваг ВВЕТ-150-ТД.1-ЄП.2-ДП-С (заводський номер № 032) є однаковими, але отримання результату зважування (визначення маси вантажу) є різним. При зважуванні крановими вагами визначення маси вантажу отримується безпосередньо з дисплея кранових ваг, а при визначенні маси вантажу при зважуванні на тензометричних 150- тонних вагах маса вантажу отримується шляхом віднімання маси тари вагону, від маси брутто вагона. Документального підтвердження маси тари вагону ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» надано не було, тому маса вагону визначена з невідомою похибкою і як наслідок об'єктивних результатів переважування на тензометричних 150-тонних ваг ВВЕТ-150-ТД.1-ЄП.2-ДП-С (заводський номер № 032) отримати не можливо. Результати переважування вантажного вагону з вантажем на попутній станції із застосуванням тензометричних 150- тонних ваг ВВЕТ-150-ТД. 1-ЄП.2-ДП-С (заводський номер № 032) можна буде вважати об'єктивними, якщо буде відома похибка визначення маси тари вагону. Повірка тензометричних 150- тонних ваг ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С (заводський номер № 032) була виконана згідно вимог чинного законодавства, а здійснена 15.07.2016 перевірка була проведена з порушенням пункту 5.9 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України.

Як встановлено матеріалами справи, 25.08.2016 ДП «Новгород-Сівеське лісове господарство» (відповідач, відправник) зі станції Новгород-Сіверської Південно-Західної залізниці було відправлено ВАТ «Запоріжсталь» вантаж в вагоні № 60048550 ПВ на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, що підтверджується накладною № 34934240.

Складання відповідачем накладної № 34934240 від 25.08.2016 свідчить про укладення між сторонами договору перевезення вантажу.

За приписами ч.5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується з вимогами ч. 4 ст. 909 та ч. 1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини залізничного транспорту, зокрема, з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються спеціальним Законом України «Про залізничний транспорт».

За приписами ч.2 ст.3 згаданого Закону нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт»).

Відповідно до ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

За приписами до ст.23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження заповнену накладну на кожне відправлення вантажу (комплект перевізних документів).

Згідно п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 за № 863/5084 (далі - Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до згаданих Правил.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (п. 1.2 Правил).

У відповідності до п.п. 2.1, 2.2 цих Правил графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.

Як вбачається з наданої позивачем накладної № 34934240 від 25.08.2016, відповідачем, як вантажовідправником, визначена маса вантажу - 68 500кг, маса тари вагону - 23 700 кг, в графі 26 цієї накладної зазначено спосіб визначення маси - «на електронних вагах заводський №1099».

Розмір сплаченої відповідачем провізної плати склав 18 029,00 грн, що відображено у графах 31, 34 накладної № 34934240 від 25.08.2016.

Правилами перевезення вантажів передбачається можливість визначати масу окремих вантажів зважуванням, розрахунковим методом, за обміром, або умовно, спосіб визначення маси зазначається відправником у накладній.

За текстом накладної № 34934240 від 25.08.2016 маса вантажу визначена вимірюванням із застосуванням засобу вимірювальної техніки, тобто визначення маси вантажу під час завантаження здійснювалось шляхом зважування. Маса вантажу, зазначена відповідачем у накладній, відповідає розшифровці ваги завантажених лісоматеріалів ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» у вагон №60048550, згідно з яким завантажено всього 78,95 м. куб. лісоматеріалів вагою 68500 кг (а.с. 44).

Вантажовідправники на підставі ст. 24 Статут залізниць України несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, які зазначаються у накладній.

Так, в графі 55 накладної № 34934240 від 25.08.2016 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника ОСОБА_3, на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень.

Під час проходження вагону №60048550 через станцію Нижиньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу у цьому вагоні, за наслідками якої встановлено невідповідність маси, визначеної відповідачем в накладній №34934240 від 25.08.2016, фактичній масі, виявленій при перезважуванні. Вага брутто - 86 600 кг, тара по документу - 23 700кг., нетто - 62 900 кг., що менше ніж заявлено відправником на 5 600кг.

За фактом виявленого порушення позивачем складено акт загальної форми №523/ваги від 29.08.2016, на підставі якого складено комерційний акт РА №014946/410 від 29.08.2016.

За приписами ст.105 Статуту залізниць України вантажовідправники, залізниці, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Положеннями ст.122 Статуту залізниць України передбачено відповідальність вантажовідправника за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача у вигляді штрафу в розмірі згідно ст. 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вище згадувалось, обґрунтовуючи стягнення з відповідача нарахованого на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати - 90 145,00 грн (18 029, 00 грн. х 5), позивач зазначав про допущення відповідачем порушення під час перевезення вантажу шляхом неправильного зазначення у накладній маси вантажу.

У відповідності до ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Згідно з підпунктом а) ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою даним, зазначеним у транспортних документах, є однією із обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, вантажовідправника, для засвідчення яких складається комерційний акт.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (ст.129 Статуту залізниць України), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855.

Положеннями п. 4 згаданих Правил встановлено, що комерційні акті складаються на вантаж, який перебуває в дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Як зазначалось вище, 29.08.2016 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було складено акт загальної форми №523/ваги, в якому зазначено, що при контрольному перезважуванні вагону № 60048550 на справних 150-тн вагонних електронно-тензометричних вагах, що пройшли держповірку 15.01.2016, виявлено невідповідність маси, визначеної відповідачем в накладній № 34934240 від 25.08.2016, в якій зазначено вага нетто 68 500кг., тара - 23 700кг., виявленій при перезважуванні: вага брутто 86 600кг., тара по документу - 23 700кг., нетто - 62 900кг., що менше ніж зазначено у накладній на 5 600кг.

На додаток до вищезгаданого акту складено комерційний акт РА №014946/410 від 29.08.2016, в якому вказано, що 29.08.2016 проводилось контрольне зважування вагону № 60048550. По документу значиться вантаж «Пиломатеріали, не пойменовані в алфавіті», штабеля - 6 (шість), 3 основних штабеля, 3 - шапка, висота - 2,80м., вага брутто - не вказана, тара - 23700кг, нетто 68500кг. При зважуванні вагону в статичному режимі в присутності заст. ДС ОСОБА_7, приймальника поїздів ОСОБА_4, прийомоздавальника ОСОБА_5, на справних 150-тн. вагоних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, що пройшли держповірку 15.01.2016, виявилось вага брутто 86600кг., тара по документу - 23700кг., нетто - 62900кг., що менше ваги зазначеної в документі на 5600кг. Навантаження вантажу вище бортів в три штабелі. Дротяні ув'язки не порушені, вільних місць немає. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. В технічному відношенні вагон справний. При повторному перезважуванні вагона маса підтвердилась. Завідувача вантажного двору за штатним розкладом немає.

За змістом пунктів 8, 9, 10 Правил складання актів (ст. 129 Статуту) комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акту видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акту додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному Правилами оформлення перевізних документів. Усі графи бланка акту мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

В розділі «Є» цього акту міститься штамп станції призначення (Запоріжжя-Ліве) та відмітка, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Як встановлено матеріалами справи, при навантаженні вагону № 60048550 визначення маси вантажу вантажовідправником (відповідачем) здійснювалось із застосуванням засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) - кранових електронних ваг, модифікації ВЕК-15Д, сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу № UA-MI/2р-3924-2012, заводський номер 1099, які пройшли держповірку 17.12.2015 та 13.12.2016, що підтверджується копією технічного паспорту ЗВВТ та відповідає міжповірочному інтервалу ЗВВТ, вказаному у п.12.2 паспорту.

Згідно довідки ТОВ транспортно-експедиційна компанія «Вантажні перевезення» № 2017/03-27 від 06.03.2017 у вагоні № 60048550, відправленому зі ст. Новгород-Сіверський 25.08.2016 на адресу ПАТ «Запоріжсталь», з половником хвойних порід довжиною 4м, обсягом 78,95 м.куб, при прийомці виявлена наявність половника соснового у повному обсязі - 78,95 м.куб. Тобто, об'єм завантаженого відповідачем у вагон № 60048550 вантажу фактично відповідає об'єму вантажу отриманого адресатом.

Відповідно до комерційного акту РА №014946/410 від 29.08.2016 контрольне зважування вказаного вагону з вантажем здійснювалось на попутній станції із застосуванням тензометричних 150-тонних ваг.

Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України № 442 від 31.07.2012 (далі - Інструкція) визначено, що огляд-перевірка придатності ЗВВТ для зважування вантажів (далі - огляд-перевірка ЗВВТ) це визначення стану та характеристик ЗВВТ, відновлення, у разі потреби, робочого стану ЗВВТ без заміни або зміни конструкції його елементів чи програмного забезпечення.

На служби комерційної роботи та маркетингу залізниці і комерційні відділи дирекцій покладається, зокрема, проведення перевірок технічного стану, правильності застосування і обслуговування ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниці, так і сторонніх організацій, у межах залізниці й дирекції, що здійснюють зважування вантажів, які перевозяться залізницями. Під час огляду-перевірки ЗВВТ перевіряється відповідність їх технічного стану конструкторській документації і нормативним вимогам та визначається за допомогою еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ нормованих метрологічних характеристик: для статичних ЗВВТ - непостійність показів ненавантажених ЗВВТ, незалежність показів ЗВВТ від положення вантажу на вантажоприймальному пристрої, похибки навантажених ЗВВТ; для динамічних ЗВВТ - похибка ЗВВТ під час зважування вагонів у русі (п. 5.7., п. 7.4. Інструкції).

Положеннями п.п. 5.9, 5.10 Інструкції визначено, що під час огляду-перевірки вагонних ваг похибки визначаються: для вагонних ваг з найбільшою межею зважування 100 т і 150 т - за навантаження не менше 100 т; для вагонних ваг з найбільшою межею зважування 200 т і більше - за навантаження не менше 180 т. Якщо на вагонних вагах незалежно від найбільшої границі зважування визначається маса лише чотиривісних вагонів, то під час огляду-перевірки похибки вагонних ваг визначаються за максимального навантаження не менше 100 т.

Не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних) (п. 3.46 Інструкції).

За даними технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 вагонні ваги станція Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, тензометричні ваги модифікації ЗВВТ ВВЕТ-150-ТД.1-ЄП.2-ДП-С (заводський №032) занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за номером У2270-06, границі зважування 2- 150 тон, міжповірочний інтервал - 12 місяців. Держповірка ваг проводилась 15.01.2016, що відповідає міжповірочному інтервалу ЗВВТ, вказаному у п.11 паспорту.

Крім цього, технічний паспорт містить запис про здійснення 15.07.2016 огляду-перевірки таких ваг, за результатами якої було встановлено співвідношення похибок ваг з вимогами таблиці № 3 ДСТУ 29329-92 по платформенно: для першої платформи при навантаженні 20, 30, 50, 72 тон похибка склала 0кг. для другої платформи при навантаженні 20, 30, 50, 72 тон похибка склала 0кг.

Разом з тим, згідно наданих ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» суду першої інстанції письмових пояснень щодо способів зважування вантажу як при відправленні вагону, так і на попутній залізничній станції, повірка тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С (заводський номер № 032) була виконана згідно вимог чинного законодавства, а здійснена 15.07.2016 перевірка була проведена з порушенням пункту 5.9 «Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України», відповідно до якого під час огляду перевірки вагонних ваг похибка визначається для вагонних ваг з найбільшою межею зважування 100т і 150 т - за навантаження не менше 100т, а із наданого запису в технічному паспорті слідує, що похибка вагонних ваг визначалась при максимальному навантаженні 72000 кг.

Посилання позивача (апелянта) на те, що відповідно п. 5.8.2 Технічних умов на ваги вагонні статичні та комбіновані типу ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006), які набрали чинності 30.05.2006, перевірку ваг проводять за допомогою еталонних гир 4 розряду згідно ДСТУ ГОСТ 7328 у точках діапазонів зважування - для ваг з найбільшою границею зважування (надалі - НГЗ) 150 т - 2; 4; 16; 30; 46; 62; 76; 96; 114; 132; 150. Для платформених ваг дозволяється після навантаження кожної платформи еталонними гирями до 0,5 НГЗ, подальше навантаження ваг до НГЗ виконується послідовно з'єднуючи кожну платформу з електричним імітатором вантажу та навантажуючи її імітатором, а протилежну гирями, вірно не прийняті місцевим господарським судом до уваги, адже в технічному паспорті відсутні відомості про те, що при огляді - перевірці тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С (заводський номер № 032) в подальшому було здійснено навантаження ваг до НГЗ послідовно з'єднуючи кожну платформу з електричним імітатором вантажу та навантажуючи її імітатором, а протилежну гирями.

Таким чином, за висновками суду, огляд - перевірка тензометричних 150- тонних ваг, ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С (заводський номер № 032) була проведена з порушеннями пп. 5.9, 5.10 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України та п. 5.8.2 Технічних умов на ваги вагонні статичні та комбіновані типу ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006).

Крім цього, в наданих суду першої інстанції письмових поясненнях ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» зазначено, що зважування вантажу як на кранових електронних вагах, так і на тензометричних 150-тонних вагах є однаковим способом визначення маси вантажу, проте отримання результатів зважування є різним, а саме: при зважуванні крановими вагами визначення маси вантажу отримується безпосередньо з дисплея кранових ваг, а при зважуванні на тензометричних вагах маса вантажу визначається шляхом віднімання маси тари вагону від маси брутто вагону. Результати переважування вантажного вагону з вантажем на попутній станції із застосуванням тензометричних 150- тонних ваг ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006) заводський номер 032 можна буде вважати об'єктивним, якщо буде відома похибка визначення маси тари вагону.

З наданого позивачем на вимогу суду першої інстанції витягу із картотечних даних про вагони вантажного парку видно, що тара вагону № 60048550 становить 23 700 кг, документів, які підтверджують похибку визначення маси тари вагону позивачем не надано.

Правилами перевезення вантажів передбачено можливість визначати масу окремих вантажів зважуванням, розрахунковим методом, за обміром, або умовно, спосіб визначення маси зазначається відправником у накладній.

Як згадувалось вище, згідно накладної № 34934240 від 25.08.2016 маса вантажу визначена динамічним вимірюванням із застосуванням засобу вимірювальної техніки, тобто визначення маси вантажу під час завантаження здійснювалось шляхом зважування. Маса вантажу, зазначена відповідачем у накладній, відповідає розрахунку визначення маси вантажу по вагону № 60048550, дата відвантаження 25.08.2016, згідно з яким всього завантажено 68500,0кг.

Згідно відомостей, які містяться у накладній № 34934240, відповідачем при відправленні вагону визначалась тільки маса вантажу. З урахуванням використаного відповідачем засобу вимірювальної техніки - кранових електронних ваг маса вантажу визначалась під час завантаження продукції у вагон, про що також свідчить зазначений вище розрахунок визначення маси вантажу по вагону № 60048550. За поясненнями посадової особи ДП «Чернігівстандартметрологія» результат зважування вантажу під час завантаження отримується безпосередньо з дисплея кранових ваг.

Так, в графі 19 згаданої накладної зазначено, що маса тари (вагону) становить 23700кг, при цьому відсутня інформація про загальну масу вантажу та вагону (брутто), що також відображено у комерційному акті РА № 014946/410 від 29.08.2016. Відтак зробити беззаперечний висновок про правильність проведеного позивачем зважування вагону на станції Нижньодніпровськ-Вузол зробити не можливо.

За даними комерційного акту, при перезважуванні на попутній залізничній станції на вагонних електронно-тензометричних вагах визначено загальну масу вагону та вантажу (брутто), а потім шляхом віднімання від маси брутто маси вагону, вказаної у накладній, отримано результат - масу вантажу, який є менше, ніж зазначено відправником (відповідачем).

Оскільки співставлення способів отримання результатів маси вантажу на станції відправлення та на попутній залізничній станції під час перезважування вагону з вантажем свідчить, що такі способи не є однаковими, відповідно відсутні підстави стверджувати, що результати перезважування вагону на попутній станції є об'єктивними, а отже позивачем не доведено правильності визначення маси вантажу, який перевозився у вагоні № 60048550, під час зважування цього вагону на попутній станції.

Твердження позивача (апелянта), що в комерційному акті міститься відмітка одержувача вантажу про те, що при видачі вантажу на станції призначення відсутня різниця проти цього акту, не заслуговують на увагу, оскільки за висновками суду огляд - перевірка тензометричних 150- тонних ваг ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С (заводський номер №032) була проведена з порушенням пп. 5.9, 5.10 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України та п. 5.8.2 Технічних умов на ваги вагонні статичні та комбіновані типу ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006), в звязку з чим встановити правильність проведеного позивачем зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці неможливо.

Відповідно до пунктів 8, 9 Правил складання актів (ст.129 Статуту) комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акту видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акту додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах в порядку, визначеному Правилами оформлення перевізних документів. Усі графи бланка акту мають бути заповненими. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

Комерційний акт РА №014946/410 від 29.08.2016, на який позивач посилається як на підставу покладення на відповідача матеріальної відповідальності у вигляді штрафу, за своїм змістом не відповідає вимогам вищезазначених Правил складання актів, зокрема, в порушення приписів абз.2 п. 9 цих Правил не заповнені розділ Г. «Виявлено пошкодження» та розділ Ґ. «Опис пошкодження», вказівка про обов'язковість заповнення останнього міститься в самому бланку акту, відповідно до якого у разі відсутності порожнини або пошкодження має бути зазначено «Пошкодження (порожнини) не було».

Відповідно до п.10 Правил складання актів (ст.129 Статуту) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. У разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, в Правилах складання актів наводиться перелік посадових осіб, якими має бути обов'язково підписаний комерційний акт, а також передбачається можливість залучення інших працівників залізниці до перевірки вантажу і підписання акту.

Так, Заступник начальника станції ОСОБА_6 є посадовою особою з правом підпису комерційних актів згідно п.10 Правил складання актів (ст. 129 Статуту).

В комерційному акті РА №014946/410, які були підписані заступником начальника станції ОСОБА_6, приймальником поїздів ОСОБА_4 та прийомоздавальником ОСОБА_5 зазначено, що завідувача вантажного двору за штатним розкладом немає.

Посилання позивача (апелянта) на те, що повноваження прийомоздавальника ОСОБА_5 щодо проведення контрольних зважувань, перевірок стану навантаження на під'їзних коліях передбачено робочою інструкцією, затвердженою начальником станції «Нижньодніпровськ-Вузол» 22.03.2016, копія якої додана до матеріалів справи, правомірно не взято судом до уваги, адже в комерційному акті РА № 014946/410 від 29.08.2016 не зазначено хто саме з працівників станції особисто здійснював перевірку маси вантажу, тоді як даний акт містить запис про те, що перевірка здійснювалась в присутності заступника начальника станції ОСОБА_6, приймальника поїздів ОСОБА_4 та прийомоздавальника ОСОБА_5

Надана позивачем довідка від 13.04.2017 № 108/М також не може бути прийнята як належний доказ на підтвердження факту зважування вагону № 60048550 29.08.2016 прийомоздавальником вантажу та багажу ОСОБА_5, оскільки дані відомості повинні бути зазначені безпосередньо в комерційному акті.

Наказом від 29.01.2015 № 67 начальника станції Нижньодніпровськ- Вузол та Робочою інструкцією приймальника поїздів, затвердженою начальником станції «Нижньодніпровськ-Вузол» 22.03.2016, передбачено право приймальника поїздів ОСОБА_4 щодо підпису комерційних актів .

Проте, як приймальник поїздів ОСОБА_4, так і прийомоздавальник ОСОБА_5 у разі необхідності могли бути залучені до перевірки вантажу і підписання акта, але не замість, а крім посадових осіб, визначених п.10 Правил складання актів.

За даними довідки Структурного підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» станції Нижньодніпровськ-Вузол № 33/М від 14.02.2017, на станції Нижньодніпровськ-Вузол немає таких посад як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, однак позивачем не надано належних доказів, що їх обов'язки покладено на інших осіб, зокрема, на приймальника поїздів ОСОБА_4 чи прийомоздавальника ОСОБА_5 Необхідність залучення до підписання акту прийомоздавальником та приймальником поїздів позивачем не обґрунтовано.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі 907/73/16.

Оскільки огляд - перевірка тензометричних 150- тонних ваг ВВЕТ-150-ТДЛ-ЄП.2-ДП-С (заводський номер № 032) була проведена з порушенням пп. 5.9, 5.10 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України та п. 5.8.2 Технічних умов на ваги вагонні статичні та комбіновані типу ВВЕТ (ТУ У 29.2-19377931-001:2006); позивачем не доведено правильно визначення маси вантажу, який перевозився у вагоні № 60048550, під час зважування цього вагону на попутній станції; зазначений в комерційному акті РА №014946/410 від 29.08.2016 результат зважування вагону № 60048550 не можна вважати об'єктивним, беручи до уваги, що даний акт складено з порушенням вимог до п.10 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), такий комерційний акт не має доказового значення та не може бути підставою для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у вигляді нарахування штрафу, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає правомірними висновки місцевого суду про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, як і рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі та відповідно відсутність підстав для вирішення поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу.

Доводи апелянта (позивача) з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.05.2017 у справі № 927/231/17 - без змін.

Матеріали справи № 927/231/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук