АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/1191/16-к Номер провадження 11-кп/786/498/17Головуючий у 1-й інстанції Гавриленко Т. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого Захожая О.І.

Суддів Рябішина А.О., Томилка В.П.

при секретарі Григоровій В.М.

за участю прокурора Пархоменка А.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтави матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 1 березня 2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, тимчасово не працюючий, не судимий,-

визнаний винним та засуджений за ч.2 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь останньої майнову шкоду в сумі 5 231, 93 грн., моральну шкоду в сумі 2 000 грн. та судовий збір в сумі 1 378 грн.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 19 червня 2016 року близько 20:00 год. на вулиці поряд із подвір'ям його господарства, розташованого за адресою: с. Дмитренки, вул. Молодіжна, Новосанжарського району Полтавської області, між ним та ОСОБА_4 виникла сварка, яка переросла в бійку. Усвідомлюючі суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 умисно наніс удар металевою частиною граблів у область лівого ока ОСОБА_4, чим згідно висновку судово-медичної експертизи № 130 від 22.07.2016 року завдав ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: «закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеня, садна в області лівої бровної дуги, синця в області лівої щоки, які у своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я».

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок суду щодо нього змінити та пом’якшити покарання за ч.2 ст. 125 КК України у виді штрафу до розміру 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., зменшити суму матеріальної шкоди та виключити з вироку рішення про стягнення судового збору.

При цьому вказує, що обставиною, яка пом’якшує покарання суд визнав лише щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину і лише послався на них у вирку, а фактично їх не врахував в повній мірі, в зв’язку з чим призначив суворе покарання.

Судом необґрунтовано не визнано як обставини, що пом’якшують покарання те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, вчинив злочин невеликої тяжкості, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання.

Крім того, не погоджується із вироком в частині стягнення майнової

шкоди в сумі 5231,93 грн. та вказує, що із наданих потерпілою копій фіскальних чеків на придбання медикаментів вбачається, що

в більшості чеків місяться назви лікарських препаратів та медикаментів, які не відповідають призначеному Потерпілій лікуванню зазначеному у виписці з історії хвороби. Вважає, що потерпілою не підтверджено належними та допустимими доказами понесення матеріальних збитків саме в сумі 5231, 93 грн.

Зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року “від стати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення», а тому судове рішення у цій частині слід змінити, виключивши рішення про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 судового збору в розмірі 1378 грн. 00 коп.

Інші учасники процесу вирок суду не оскаржили.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, заперечення прокурора, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали провадження, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчинені злочину, за який він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України судом першої інстанції не досліджувались  і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. Тому колегія суддів виходить з того, що було встановлено вироком місцевого суду.

У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, і також апелянтом в апеляції не оспорюються.  

При обранні покарання обвинуваченому суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарань, передбачених ст. 65 КК України, та врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2. злочину, відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують його особу, обставини, які пом’якшують покарання, зокрема позитивну характеристику за місцем проживання, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, в зв’язку із чим визначив йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 125 КК України.

Місцевий суд, з врахуванням особи ОСОБА_2, який ніде не працює та не має постійного джерела доходів, обґрунтовано призначив йому покарання у виді громадських робіт , в зв’язку із чим колегія суддів, також не знаходить підстав для зміни покарання обвинуваченому із громадських робіт на штраф.

Обране місцевим судом покарання, на думку колегії суддів є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів і підстав для його пом’якшення не вбачається.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апелянта про неправильне вирішення місцевим судом цивільного позову потерпілої в частині стягнення з нього матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 та стягнення судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Так, із наданих копій фіскальних чеків на придбання медикаментів (а.с.40 - 44) вбачається, що в більшості чеків місяться назви лікарських препаратів та медикаментів, які не в повній мірі відповідають призначеному потерпілій лікуванню зазначеному у виписці з історії хвороби (а.с.45).

Крім того, вбачається, що потерпіла зверталася до медико – консультаційного центру в м.Полтаві, у зв’язку з чим надала суду чеки на понесені витрати за бензин.

Колегія суддів вважає, що місцевим судом поспішно, без ретельного вивчення понесених витрат потерпілою, які б були підтверджені належними та допустимими доказами щодо понесених витрат, постановлено рішення про стягнення із обвинуваченого саме 5 231, 93 грн. майнової шкоди на користь потерпілої.

В зв’язку з чим, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а матеріали провадження направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Окрім того, на думку апелянта, потерпілою зайво сплачено судовий збір, оскільки віна звільнена від такого обов’язку, як особа, що потерпіла внаслідок злочину.

Вказана обставина також підлягає ретельній перевірці під час розгляду цивільного позову потерпілої в порядку цивільного судочинства.

З врахуванням викладеного, керуючись. ст.ст. 376, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 1 березня 2017 року, щодо нього змінити.

Вирок суду в частині вирішення цивільного позову стосовно стягнення із ОСОБА_2 матеріальної шкоди та судового збору – скасувати та матеріали провадження в цій частині направити до суду першої інстанції для розгляду в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7