Справа № 2-1144/06

Провадження № 2-1144/06

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2006 року року

Дзержинський районний суд 'бета Харкова в складі: головуючого - судді Набіулліної С.В.

при секретарі - Кокаревої К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Бавакан до ОСОБА_2 про визнання права власності на торгівельний павільйон із продажу м'ясо-молочних продуктів,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 Бавакан звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на торгівельний павільйон із продажу м'ясо- молочних продуктів, посилаючись на те, що з початку 2001 року вона з відповідачем стала підтримувати фактичні брачно-сімейні відносини, вели разом хазяйство, мали єдиний бюджет, проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач був приватним підприємцем і займався тваринництвом.

20.05.2002 року згідно договору оренди, укладеного з Харківською міськрадою відповідачеві був виділений у тимчасове платне користування на умовах оренди земельна ділянка по вул. Тобольскій 42 у м. Харків. загальною площею 0.0060 га терміном до 1.10.2002 року для проектування і будівництва торговельного павільйону з продажу м'ясо- молочних продуктів.

У зв'язку з там, що відповідач не мав досить коштів для будівництва торговельного павільйону, її батьки передали їм еквівалент 5000 доларів США під умовою, що відповідач зареєструє з нею шлюб, а у випадку його розірвання він повинний повернути зазначену суму або передати своє майно на ідо ж суму позивачці. Про це 25.10.2001 року нотаріусом Шаумянського району м. Єревана була засвідчена така угода р№ 1-1562, у якому поставили свої підписи її батьки, вона і відповідач.

17.09.2003 року відповідач переклав з Харківською міськрадою договір оренди зазначеної земельної ділянки, згідно якого термін оренди землі був продовжений до 1.10.2004 року для продовження будівництва на цій ділянці торгівельного павільйону з продажу м’ясо-молочних продуктів.

У 2003 році відповідач побудував такий павільйон, в будівництво якого були вкладені гроші. отримані від її батьків.

30.07.2003 року павільйон із продажу м'ясо-молочної продукції, розташований по вул. Тобольскій 42 у м. Харкові згідно акта був прийнятий комісією в експлуатацію, а

17.09.2003 року цей акт державної технічної комісії був затверджений рішенням Харківської міськради №904 від 17.09.2003 року і відповідачеві було рекомендовано оформити право власності на побудований об'єкт у встановлений законом порядку.

24.02.2005 року відповідачем знову був перескладений договір оренди до 1.03.2009 року.

Позивачка посіпається також на те. що після одержання зазначеної суми грошей відповідач різко змінив до неї відношення, реєструвати шлюбу відмовився і вона змушена була піти від відповідача. На її вимогу виконати умови угоди і повернули їй гроші

еквівалент 5000 доларів США, або майно на цю суму, як зазначено в угоді, відповідач відмовляється, тому вона змушена звернутися до суду і визнати за нею право власності на

нерухоме майно, торгівельний павільйон, що відповідач побудував, і його вартість згідне! акта технічної комісії складає 15000 гривень.

У судовому засіданні відповідач позов визнав і пояснив, що дійсно під умовою І батьки позивачки передали йому еквівалент 5000 доларів США для будівництва торгівельного павільйону. Він, у свою чергу, зобов'язався зареєструвати шлюб з позивачкою, а у випадку його розірвання повернути зазначену суму грошей або передати- позивачці своє майно на цю суму грошей.

Оскільки грошей для повернення в нього немає, він не заперечує, щоб право власності на торгівельний павільйон, у будівництво якого були вкладені зазначені гроші, який коштує 15000 гривень було визнано за позивачкою.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позови! вимога підлягають задоволенню виходячи з наступного:

У відповідність з ч.4 ст.174 ЦПК України при визнанні відповідачем позову судом при наявності для того законних підстав приймається рішення про задоволення позову.

Згідно угоди /запевняння/ засвідченого нотаріусом Шаумянського р-ну м. Єреван р.№1-1562 укладеного між батьками позивачки ОСОБА_1 Джанібеком ОСОБА_4 і сторонами в справі ОСОБА_1 Бавакан і

Джанібековною і ОСОБА_3, останній прийняв на себе зобов'язання повернути суму еквівалент 5000 доларів США або майно еквівалентне даній сумі позігвачці в справі.

У 2003 році за отримані гроші відповідач побудував торгівельний павільйон із продажу м'ясо-молочних продуктів на земельній ділянці по вул. Тобольской 42 у м. Харкові що Харківською міськрадою був наданий в оренду на підставі договору оренді від 20.05.2002року і перескладеним з ним 17.09.2003 року' та 24.02.2005 року, термін якої* закінчується 1.03.2009 року.

30.07.2003 року згідно акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію торгівельного павільйону з продажу' м'ясо-молочних продуктів, розташованого по вул. Тобольской 42, він був прийнятий в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради Харківської області №904 від 17.09.2003року зазначений акт був затверджений і торгівельний павільйон загальною площею 42,0 кв. м. був прийнятті в експлуатацію і було рекомендовано оформити право власності на побудований об'єкт у встановленому законом порядку/.

У відповідність зі СТ.328 ч. 1 ЦК України право власності здобувається на підставах не заборонених законом, зокрема з угод.

Тому суд приходить до висновку, що позивачка придбала право власності на торгівельний павільйон розташований по вул.Тобольской 42 у м. Харкові на підставі правомірних дій, що випливають із прийнятих на себе зобов'язань відповідачем 25.10.200 року7 згідно письмової угоди, у якій були обговорені умови й обов'язки відповідача, з якими він був згодний, підписавши таку угоду7.

Визнаючи за позивачкою право власності на зазначений торгівельний павільйон суд також враховує, що згідно рішення Харківської міськради від 17.09.2003 року торгівельний павільйон був прийнятий в експлуатацію, після чого було рекомендовано оформити право власності на побудований об'єкт у встановленому законом порядку/

Згідно ст.317 ГК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника і місце перебування майна

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.328 ЦК України, ст.ст.10,11. ч.4 ст.174, 209,212,214-215,217 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Визнати за ХАРАЗЯН БАВАКАН право власності на торгівельний павільйон із продажу м'ясо- молочних продуктів, розташований по вул. Тобольскій 42 у місті Харкові, площею 42.0 кв.м.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: