РІШЕННЯ
Іменем України
28 жовтня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ВЛАСОВА С.О., КУЦИНА М.М.
при секретарі МЕДЯНИК Л.В.
за участю перекладача ОСОБА_1, сторін: ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 липня 2009 р. у справі Справа № 22ц-1833/09 Номер рядка статистичного звіту: 41
Головуючий у І-й інстанції ДРАБ В.І.
Доповідач КОНДОР Р.Ю. за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області про зобов’язання переукласти договір найму житлового будинку та за позовом ОСОБА_4 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання членом сім’ї наймача та зміну договору найму жилого приміщення, -
встановив:
ОСОБА_2 04.11.2008 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до Виконкому Берегівської міської ради про зобов’язання переукласти договір найму житлового будинку. Мотивував тим, що його тітка ОСОБА_6 була наймачем АДРЕСА_1 і з її згоди позивач проживав у цьому будинку з 2003 р. та утримував його. 18.05.2006 р. ОСОБА_6 склала заповіт на ім’я позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла. Після її смерті в будинку продовжує проживати позивач, однак, Виконком Берегівської міськради відмовився переукласти з ним договір найму цього житла. Вважаючи відмову незаконною, просив зобов’язати відповідача переукласти з ним договір найму згаданого будинку як з постійним мешканцем та користувачем житла після смерті основного наймача.
ОСОБА_4 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся з позовом до Берегівської міської ради про визнання членом сім’ї наймача та зміну договору найму жилого приміщення. Зазначав, що він фактично був членом сім’ї ОСОБА_6, хоча і не був з нею кровно споріднений, ОСОБА_6 з 1987 р. проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з його батьком ОСОБА_7, який помер у 1994 р., позивач увесь час проживав з ними, а ОСОБА_2 у 2007 р. поселився у квартирі з його згоди. Прав на квартиру той не має, тоді як самого ОСОБА_4 зазначено в договорі найму житла від 19.06.2001 р. як члена сім’ї ОСОБА_6, він зареєстрований за цією адресою, утримує це житло. Позивач просив визнати його членом сім’ї ОСОБА_6 та наймачем за договором найму житла від 19.06.2001 р. замість ОСОБА_6 у зв’язку з її смертю, зобов’язати Берегівську міську раду змінити цей договір, зазначивши позивача основним наймачем АДРЕСА_1.
Рішенням Берегівського районного суду від 16.07.2009 р. у позові ОСОБА_2 до Виконкому Берегівської міської ради відмовлено, позов ОСОБА_4 до Берегівської міської ради задоволено: визнано ОСОБА_4 колишнім членом сім’ї ОСОБА_8 та наймачем за договором найму житла від 19.06.2001 р. АДРЕСА_1 Закарпатської області замість ОСОБА_6 у зв’язку з її смертю. Зобов’язано Берегівську міську раду змінити зазначений договір найму житлового будинку, вказавши ОСОБА_4 основним наймачем житла.
ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, ставить в апеляції питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд. На думку апелянта, суд не з’ясував обставини справи, не перевірив факти, не звернув увагу на недопустимість доказів та фальшивість договору найму, якими обґрунтовано рішення, на шахрайські дії ОСОБА_4, а також на те, що у останнього є мати, з якою він проживає.
У письмових запереченнях на апеляцію ОСОБА_4 вказує на її безпідставність і на законність рішення суду, яке просить залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які апеляцію підтримали, ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, які апеляцію не визнали та просили рішення суду залишити без змін, врахувавши в порядку ст. 305 ч. 2 ЦПК України, що Берегівська міська рада та Виконком цієї ради, які в суді першої інстанції заперечували проти задоволення обох позовів, були належно повідомлені про час і місце розгляду справи, їх представники до суду не з’явилися, а Виконком листом просив розглянути справу без участі його представника, обговоривши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, досліджені в т.ч. в порядку ст. 303 ч. 2 ЦПК України, в сукупності, суд приходить до такого.
У справі встановлено, що двокімнатний житловий АДРЕСА_1 загальною площею 48 м2 належить територіальній громаді м. Берегова в особі Берегівської міської ради, право власності зареєстроване на підставі рішення Виконкому Берегівської міської ради від 16.03.1983 р. № 113 (а.с. 163).
Наймачем цього будинку до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 105) була і в ньому проживала ОСОБА_6 Цей факт, крім іншого, стверджується поданою ОСОБА_4 суду копією типового договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 19.06.2001 р. (а.с. 31), текст якого було приєднано до справи апеляційним судом. З тексту договору вбачається, що від імені власника його укладено Виробничим управлінням житлово-комунального господарства Берегівської міськради в особі начальника Ломаги М.М., в якості підпису якого на договорі є лише відбиток факсимільного кліше. У п. 1.1. договору зазначено, що будинок надається наймачу ОСОБА_6, а також члену його сім’ї, в якості якого до договору вписано ОСОБА_4 З боку наймача договір підписано ОСОБА_6 Ці факти визнані присутніми в апеляційному суді учасниками процесу.
З матеріалів справи та з пояснень, даних апеляційному суду, випливає також наступне.
Місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою АДРЕСА_2, місце проживання ОСОБА_4 у період з 1991 р. по 23.04.2008 р. було зареєстроване за адресою АДРЕСА_3, а з 24.07.2008 р. – зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 (лист Берегівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області від 07.09.2009 р. № 27/348 – а.с. 157). Факт проживання у зазначений період по АДРЕСА_3 разом з матір’ю ОСОБА_9, 1953 р.н., і братами та сестрами, які усі і далі там проживають, ОСОБА_4 визнав і пояснив, що там для багатодітної сім’ї було мало місця і тому він жив у будинку, де жила ОСОБА_6 Зазначене не узгоджується з підставами та доводами пред’явленого ОСОБА_4 позову, в якому про ці факти позивач не згадує.
На інші, крім договору найму від 19.06.2001 р., документальні докази щодо виникнення у нього права користування спірним житлом, ОСОБА_4 не посилався. Листом від 18.09.2008 р. № 1968/03-17 Берегівська міська рада повідомила суд першої інстанції, що договір найму на даний будинок з ОСОБА_4 не укладався, листом від 17.09.2009 р. № 171 КП «ЖЕК Берегівської міськради» повідомило апеляційний суд, що оригінал договору найму від 19.06.2001 р. видано на руки наймачу (а.с. 39, 103, 162). Доказів звернення ОСОБА_6 в установленому порядку до наймодавця, інших уповноважених органів для вселення ОСОБА_4 у займане нею житло та реєстрації в ньому – в справі немає, зрештою, немає в договорі і підпису ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, якому на час його укладення було 26 років, як немає в справі і доказів уповноваження ОСОБА_4 наймача ОСОБА_6 на представництво його інтересів при укладенні даного договору. Отже, у власника житла та наймодавця немає оригіналу згаданого договору найму та даних про набуття ОСОБА_4 статусу члена сім’ї наймача ОСОБА_6
Підставами для реєстрації ОСОБА_4 за останньою адресою послужили його заява до органу внутрішніх справ від 24.07.2008 р. із підписом ОСОБА_6, яка померла за рік до цього, про згоду як наймача цього житла на реєстрацію ОСОБА_4, а також договір найму цього житла від 23.07.2008 р., підписаний з боку наймодавця начальником КП «Житлово-експлуатаційна контора Берегівської міської ради», однак, без підпису наймача ОСОБА_6 та без згадки в ньому про ОСОБА_4 (а.с. 158-159). Наявність на заяві підпису, вчиненого від імені померлої ОСОБА_6, апеляційному суду ОСОБА_4 не зміг пояснити.
Ордер на жиле приміщення є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється на підставі договору найму цього приміщення, що укладається з особою, якій видано ордер (ст.ст. 58, 61 ЖК України, ст. 277 ЦК України (1963 р.)). Відповідно до ст. 64 ЖК України, іншим, крім дружини, дітей і батьків, членом сім’ї наймача може бути визнано лише ту особу, яка постійно проживає з наймачем і веде з ним спільне господарство. Наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення іншу особу лише у встановленому ЖК України порядку і лише в цьому випадку така особа набуває рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні не було досягнуто угоди про інше (ст. 65 ЖК України). Місце проживання особи підлягає реєстрації в порядку, встановленому Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (зокрема, ст.ст. 3, 6, 7), факт такої реєстрації може бути одним з доказів у спорі, що випливає з даних житлових правовідносин.
За змістом цих норм та ч. 1 ст. 106 ЖК України, право вимагати після смерті наймача визнати наймачем жилого приміщення за раніше укладеним договором найму іншого члена сім’ї замість попереднього наймача належить тій особі, яка на законних підставах і в установленому порядку була вселена до цього житлового приміщення і за життя основного наймача набула право користування жилим приміщенням.
У справі відсутні належні та допустимі докази врегулювання відповідно до закону правовідносин між власником жилого приміщення, уповноваженим ним органом, ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 щодо користування двома останніми спірним жилим приміщенням. В т.ч., у справі немає доказів прийняття відповідного рішення про надання житла з видачею ордера на це житло із зазначенням у ньому ОСОБА_4 як члена сім’ї ОСОБА_6, що вимагається ст.ст. 51, 58 ЖК України, Розділом IV Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою РМ УРСР від 11.12.1984 р. № 470 (із змінами) та Додатком № 7 до цієї постанови та є умовами укладення договору найму, а також видачі ордера на ім’я будь-кого з нинішніх претендентів на спірне житло.
Договір найму житла від 19.06.2001 р. не може бути взятий до уваги. Він є свідченням певного врегулювання правовідносин, що склалися, лише з ОСОБА_6, та припинилися з її смертю, тому відсутність на договорі підпису наймодавця на даний час значення не має. Доводи про укладення договору також із ОСОБА_4 – безпідставні, суперечать дійсним обставинам справи, вимогам закону, чого зазначення в договорі імені ОСОБА_4 як члена сім’ї наймача не спростовує. Крім недотримання умов укладення договору найму, що випливають з житлового законодавства, щодо ОСОБА_4 цей договір не може вважатися укладеним і тому, що не містить обов’язкових ознак і умов відповідного волевиявлення (ст. 62 ЖК України, ст.ст. 4, 5, 41, 42, ст. 44 ч. 1 п. 1, ч. 2, ст.ст. 62, 151, 153, 154, 277 ЦК України (1963 р.)). Зазначене, крім іншого, передбачає наявність на оригіналі договору й власноручного підпису належно уповноваженої особи (представника особи), яка його уклала, отже, згаданий договір найму житла не може вважатися оригіналом, підписаним належно уповноваженою особою (даних про яку немає) від імені наймодавця, а іншого в справі – немає. За таких обставин, не може йтися і про зміну цього договору. З вищенаведених причин не є належними доказами на користь ОСОБА_4 також договір найму житла від 23.07.2008 р., що ґрунтується на згаданому договорі з ОСОБА_6 (ст.ст. 11-14, 202, 203, 205, 207, ст. 208 ч. 1 п. 2, ст.ст. 509, 626, 638-640, 810, 811 ЦК України (2003 р.)), заява до органу внутрішніх справ від 24.07.2008 р. і, відповідно, реєстрація ОСОБА_4 за спірним місцем проживання більш ніж через рік після смерті попереднього наймача житла. Наявність такої реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживає чи вселилась туди.
Посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 кожного на ствердження своєї правової позиції в справі на укладення договорів з відповідними організаціями на електро-, газопостачання, на сплату квартирної плати тощо (а.с. 10-12, 33, 98-101) необґрунтовані, оскільки ці дії вчинялися після смерті ОСОБА_6, на власний ризик, без належних правових підстав для цього та не є доказами набуття законного права на користування житлом і здійснення цього права за життя попереднього наймача. Показання свідків, фотоматеріали тощо можуть стверджувати, зокрема, певні факти щодо характеру стосунків між окремими особами у певні моменти, відрізки часу, проте, не є належними, допустимими, достатніми та безспірними доказами для ствердження факту набуття особою статусу члена сім’ї наймача житла в розумінні ст. 64 ЖК України, тому не можуть бути враховані. Не має правового значення в контексті даної справи і заповіт, вчинений ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_2
Відмовляючи в позові ОСОБА_2 суд першої інстанції вірно виходив з його необґрунтованості та недоведеності, правильно застосував до спірних правовідносин норми ЖК України, що їх регулюють, і ухвалив законне рішення, яке на підставі ст. 308 ЦПК України слід залишити без змін. Водночас визнавши доведеним і задовольнивши позов ОСОБА_4, суд ухвалив помилкове рішення, не з’ясувавши з належною повнотою обставини, що мають значення для справи, визнавши належно доведеними обставини, що такими не були, невірно застосувавши ті самі норми процесуального і матеріального права, на підставі яких було відмовлено в первісному позові, та не застосувавши норми матеріального права, що підлягали застосуванню, що на підставі ст. 309 ч. 1 п.п. 1, 2, 4 ЦПК України тягне скасування рішення. Підстав, передбачених ст. 311 ЦПК України, для повернення справи на новий судовий розгляд – немає.
З урахуванням вищенаведеного, апеляцію слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_4 – скасувати і в цьому позові – відмовити. В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 2, ст. 308, ст. 309 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд –
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, задовольнити частково, рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 липня 2009 р. у даній справі в частині задоволення позову ОСОБА_4 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання членом сім’ї наймача та зміну договору найму жилого приміщення – скасувати, в цьому позові – відмовити, в решті рішення суду – залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двох місяців з цього дня може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Судді