ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2009 р. справа № 2а-132/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорна Л.М.
суддів: Стежко В.А., Божко Л.А.
при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради
на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2008 року у справі №2а-132/09 за позовом ОСОБА_1 до Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області про визнання неправомірною бездіяльності, стягнення недонарахованих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, в якому просила суд визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо нездійснення перерахунку та невиплати у повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007-2008 роках, зобов’язати відповідача перерахувати та виплачувати їй з 01.11.2008р. щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років на відповідний рік, стягнути на її користь з відповідача 6579грн. недоотриманої у 2007-2008 роках щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На підставі п.1 ч.1 ст.256 КАС України позивачка просила допустити негайне виконання постанови суду щодо присудження виплати передбачених законом періодичних платежів у 2007-2008 роках у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – у межах суми стягнення за один місяць. Посилалася на те, що відповідач при наданні їй вказаних видів допомоги, керувався нормативно-правовими актами, які рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року визнані – неконституційними. Своїми діями відповідач грубо порушив її право на належний соціальний захист, передбачений Конституцією України.
Відповідач проти позову заперечував. Посилався на те, що позивачці нараховувалась та здійснювалася виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в повному обсязі та своєчасно, з зазначенням платежу у відомостях відповідно до чинного законодавства. Виходячи з цього, вимоги позивача щодо недоотриманої суми у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є такими, що не відповідають чинному законодавству. Окрім того, зазначив, що рішенням Конституційного суду від 22 травня 2008 року №10-рп внесені зміни до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” не визнані неконституційними, а отже, заборгованості по виплаті допомоги позивачці за 2008 рік, немає. Крім того, відповідач у своїх запереченнях зазначив, що позивачкою пропущено строк позовної давності щодо перерахунку допомоги, починаючи з 09 травня 2007 року по 10 листопада 2007 року.
Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. були задоволені частково. Визнано неправомірною бездіяльність Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області по не нарахуванню і невиплаті ОСОБА_1. соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Стягнуто з Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1. суму недоотриманої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1848 грн. 28 коп. Стягнуто з Марганецького міського управління праці та соціального захисту Виконкому Марганецької міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 59,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено.
Марганецьке міське управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та залучити в якості належного відповідача у справі – Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та Державне казначейство України. Проте, з апеляційної скарги не вбачається, що апелянт заперечує проти постанови в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог ОСОБА_1. В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилався на те, що позов заявлений не до належного відповідача, у зв’язку з чим, апелянт вважає, що підстав для стягнення з Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області коштів на користь позивачки немає.
Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не надавала.
Постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами фактично не оскаржувалась, оскільки апелянт в апеляційній скарзі не зазначав, що він не згоден з постановою в частині відмовлених позовних вимог, а позивачка апеляційну скаргу до суду не подавала, тому, в відповідності до вимог ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно змінити, а апеляційну скаргу частково задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має малолітнього сина – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с.7), у зв'язку з чим з травня 2007 року знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, п.14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Абзацом 3 частини 2 ст. 56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік згідно до вищезазначеного порядку та розмірів (а.с.8).
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційним та втратили чинність.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", втратила чинність з 09.07.2007 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача в 2007 році щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", з урахуванням того, що відповідач повинен був здійснити такий перерахунок саме з 09 липня 2007 року і до кінця поточного року.
З огляду на вказане, посилання апелянта на те, що їх дії протягом 2007 року були правомірними, оскільки позивачу були призначені та виплачувались вказані допомоги у розмірах, передбачених Законом, а саме : ст..56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", колегією суддів визнаються безпідставними, так як в судовому засідання достовірно встановлено, що після 09 липня 2007 року відповідач не нараховував та не виплачував позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", тобто, у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Крім того, суд першої інстанції правильно визначив період в 2007 році, за який відповідачу необхідно було провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки, виходячи з розмірів прожитого мінімуму, встановлено для дітей віком до 6 років..
Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідач зобов’язаний був провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки лише за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, включно.
Згідно ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється, з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.
Таким чином, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини ( в тому числі – частину 2 статті 19 Конституції України, ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"), враховуючи, що допомога позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного для дітей віком до 6 років на час судового розгляду справи за період з 09 липня 2007 р. по 31.12.2007 р. відповідачем не призначалась та не нараховувалась, що суду не надано доказів того, що на рахунки відповідача станом на час розгляду справи в суді були перераховані бюджетні кошти для виплати вказаної допомоги позивачці саме в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, у відповідності до положень ст. 162 КАС України, суд повинен був зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1. недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, включно, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за відповідний період, а саме: з 01 жовтня 2007 року - з розміру 470 грн. щомісяця, з урахуванням фактично отриманих нею сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений період.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача конкретних сум виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, поклавши на відповідача обов’язок нарахування та виплати позивачці за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року належних сум відповідно до Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, 205,207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області – задовольнити частково.
Постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2008 року в оскаржуваній частині - змінити, виклавши абзаци третій та четвертий резолютивної частини в наступній редакції:
“ Зобов’язати Марганецьке міське управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за відповідний період, а саме: з розміру 470 грн. щомісяця, з урахуванням фактично отриманих нею сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений період.
Судові витрати віднести на рахунок держави. ”
В решті постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2008 року - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст постанови складено 19 жовтня 2009 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: В.А.Стежко
Л.А.Божко