Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючогоЄлфімова О.В.,

суддів:Крещенка А.М., Квасневської Н.Д.,

розглянула в судовому засіданні 22 серпня 2017 року у м. Києві касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 травня 2017 року щодо ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а:

Вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 березня 2017 року,

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Чернігова,

який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судого, останній раз -вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 грудня 2007 року за ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням ч. 4 ст.70, ст. 71 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 7 місяців,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15 травня 2017 року зазначений вирок щодо ОСОБА_4 змінено в частині призначеного покарання. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу. В решті вирок суду залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_4 06 серпня 2015 року, в денний час, діючи повторно, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник у дачний будинок АДРЕСА_2 звідки таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_5, заподіявши останній матеріальну шкоду на загальну суму 1 400 грн.

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вказує на безпідставне застосування апеляційним судом положень ст. 75 КК, внаслідок чого ОСОБА_4 було призначено покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок м'якості. Крім того, зазначає про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості та безпідставне застосування до ОСОБА_4положень ст. 75 ККколегія суддів вважає необґрунтованими.

Апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_4 покарання, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_4, який позитивно характеризується, пройшов курс лікування від наркоманії, веде активну громадську діяльність, працює волонтером. Крім того взято до уваги, що ОСОБА_4 утримує малолітню дитину та матір пенсійного віку.

Обставинами, що пом'якшують покарання, колегія суддів визнала - мотиви вчинення крадіжки та причини, що спонуками ОСОБА_4 до злочину, щире каяття, відшкодування потерпілій матеріальної та моральної шкоди, яка жодних претензій до обвинуваченого не має.

Крім того, судом апеляційної інстанції взято до уваги, що з моменту вчинення злочину і до розгляду кримінального провадження апеляційним судом минув 1 рік 10 місяців, та той факт, що за вказаний період ОСОБА_4 веде законослухняний спосіб життя, зайнятий суспільно-корисною працею і громадською діяльністю. Враховано й те, що ОСОБА_4 пройшов курс лікування від наркоманії і допомагає іншим особам позбавитись від такої залежності, за що має подяку від начальника Деснянського РС Чернігівського МВ з питань пробації.

З урахуванням наведеного, а також за наявності пом'якшуючих покарання обставин та відсутності обставин, що обтяжують покарання, виходячи із принципів справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на мету покарання, що визначена положеннями ч. 2 ст. 50 КК, апеляційний суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства та застосував до ОСОБА_4 положення ст. 75 цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у відповідності до ст. 419 КПК України належним чином його мотивував.Підстав вважати це рішення незаконним чи необґрунтованим, як на цьому наполягає прокурор, колегія суддів не вбачає.

З огляду на наведене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Відмовити прокурору, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 травня 2017року щодо ОСОБА_4.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О.В. Єлфімов    А.М. Крещенко Н.Д. Квасневська