Судове рішення 2-а-1476/09 від 13.04.2010

Судове рішення #6600757

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1476/09 р. Головуючий у першій інстанції: Гром Л.М.

Доповідач: Ситников О.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді: Ситникова О.Ф.

суддів: Коротких А.Ю.

Літвіної Н.М.

при секретарі: Ярмоленко Л.О.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині про визнання дій протиправними, про зобов’язання вчинити дії по перерахунку пенсії, про відшкодування шкоди та про притягнення до відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині про визнання дій протиправними, про зобов’язання вчинити дії по перерахунку пенсії, про відшкодування шкоди та про притягнення до відповідальності.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково, а саме:

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Ніжині Чернігівської області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 березня 2009 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", при цьому має право на перерахунок пенсії, що підтверджується матеріалами справи.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу перерахунку пенсії відповідно до статей 42 Закону №1058-ІV, при цьому відносини, що склалися між сторонами є публічно-правовими, які погоджуються із змістом статей 3 та 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ).

Перерахунок пенсії проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2007 рік із врахуванням, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 " Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та з посиланням на лист Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року №4096/02-01, що не відповідає вимогам статей 40, 42 Закону №1058-ІV.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що положеннями ст. 42 ч.4 Закону №1058-ІУ (в редакції Закону від 22 травня 2008 року) встановлено, що перерахунок пенсії застрахованої особи після призначення пенсії провадиться, зокрема, із заробітної плати за періоди страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, при цьому зміни, внесені підпунктом "6" підпункту 10 пункту 35 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-УІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, тобто з 22 травня 2008 року відновлена норма закону, згідно якої при перерахунку пенсії повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при цьому відповідно до ст. 9 ч.2 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції також встановив, що посилання представників відповідача на необхідність застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії у 2009 році у зв'язку з відсутністю законодавчого врегулювання питання визначення даного показника на вказаний період не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки дане твердження порушує принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України), право громадян на соціальний захист (ст.46 Конституції України), при цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих, прав і свобод (ст. 22 Конституції України).

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що застосуванню підлягають положення Закону №1058-1V. Окрім цього суд першої інстанції, врахував, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення Конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2009 році є протиправними, що і стало підставою задоволення позову частково.

Крім того, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги Пенсійного фонду України в місті Ніжині про те що: «Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування» в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось», не може бути прийнято до уваги, оскільки:

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (v010p710-08) вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

Виходячи з наведеного слід визнати, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2009 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий: Ситников О.Ф.

Судді: Коротких А.Ю.

Літвіна Н.М.