КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа: № 11/21-НА                                          Головуючий у 1-й інстанції: Маріщенко Л.О.                                                                                                                                

                                                                                                           Суддя - доповідач: Швед Е.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         06 жовтня 2009 року                                                          м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді - Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Костюк Л.О. , при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Молочний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» на постанову Господарського суду Житомирської області від 25 листопада 2008 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Молочний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -      

В С ТА Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000122301/0 від 19.01.2007 року в частині стягнення основного платежу в розмірі 3 755 575,00 грн. та зобов’язання відповідача врахувати розподілення ПДВ в суму 444720,94 грн. за продане знежирене молоко на переробну та бюджетну декларації відповідно до розрахункових коефіцієнтів, що в результаті призведе до зменшення податкового зобов’язання по бюджетній декларації за період з травня по жовтень 2005 року на 208 036,19 грн., при нарахуванні штрафних санкцій за перевіряємий період.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що суми дотаційних коштів, нарахованих переробними підприємствами та сплачених сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними молоко і м’ясо у живій вазі, не відносяться до жодної складової структури бюджетної класифікації, яка затверджена Постановою ВРУ від 12.07.1996 року № 327/96-ВР, а саме не є ні доходною ні витратною складовою бюджету, нараховані дотації не є бюджетними коштами та не можуть бути перераховані до бюджету як ПДВ. Окрім того, позивачем згідно Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, як переробним підприємством подавались разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний період підтвердження сплати сум податку, перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти та виписка з банку по окремому рахунку. Були видані ряд платіжних доручень про сплату дотаційних коштів, які не були відображені в спеціальних деклараціях, але були фактично сплачені сільгоспвиробникам.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 25.11.2008 року в задоволенні позову відмовлено. Таке рішення суду обґрунтовано тим, що позивач за період, який перевірявся, дотації (дотаційний ПДВ) у розмірі 3 755 575,00 грн. товаровиробникам не перерахував, що підтверджується відсутністю відповідних платіжних доручень, прибуткових та видаткових касових ордерів за якими здійснювались операції з коштами у зазначеній сумі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору по суті, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими. В обґрунтування цієї позиції посилається на те, що відповідачем було визнано правильність та повноту нарахування та сплати дотаційних коштів за визначений перевіркою період, а також виплату цих коштів товаровиробникам у вже перевіреному раніше періоді. Окрім того п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР не регламентує та не забороняє повернення зайво перерахованих сум з окремого рахунку на поточний. Постанова Кабінету міністрів України № 805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» (із змінами від 04.03.2004 року) в період, який перевірявся, тобто з 01.04.2005 року по 30.09.2006 року, була недійсною. Механізм нарахування та виплати дотацій було встановлено Порядком на період з 01.01.1999 року по 01.01.2005 року, а в період з 01.01.2005 року до 28.03.2007 року (до прийняття Постанови Кабінету міністрів України № 596) був відсутній будь-який порядок нарахування та виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам. Тому на думку апелянта ця постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні повністю та залишити без змін рішення суду першої інстанції від 23.12.2008 року по даній справі, посилаючись на порушення з боку позивача вимог п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в частині використання несплаченого до бюджету податку на додану вартість, порушення з боку позивача певних вимог, які є обов’язковою передумовою несплати податку в бюджет, а також те, що порушення умов надання пільги тягне за собою обов’язок позивача сплатити податок до бюджету в розмірі нецільового використання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що при проведенні Державною податковою інспекцією в місті Житомирі планової документальної перевірки з питань дотримання податкового та валютного законодавства ДП «Молочний завод» ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» за період з 01.04.2005 року по 30.09.2006 року було виявлено порушення п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та п.7 Постанови Кабінету міністрів України №805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі», в результаті чого не сплачено суму податку на додану вартість до бюджету в розмірі 3 755 575,00 грн. по сумам дотацій, які використані не за цільовим призначенням.

За результатами планової виїзної перевірки було складено Акт                                                № 4787/231/32176931/0110 від 29.12.2006 року та видане податкове повідомлення рішення за № 0000122301/0 від 19.01.2007 року про визнання податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 3 810 705,00 грн., з яких основний платіж 3 755 575,00 грн. та штрафні санкції 55 130,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що згідно п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо  та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.

За приписом п.5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі», перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м’ясо в живій вазі проводиться платіжними дорученнями з поточного рахунку переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій – з його окремого рахунку на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників, крім тих, що ведуть особисте селянське господарство, які вони повинні відкрити в обслуговуючих установах банків протягом одного звітного періоду.

Оплата особистим селянським господарствам вартості проданих ними переробному підприємству молока та м’яса в живій вазі і виплата їм дотацій здійснюються готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення через сільськогосподарські підприємства, інші організації чи сільські (селищні) ради. У разі нестачі коштів на окремому рахунку переробне підприємство може використовувати для виплати дотації населенню кошти з власного поточного рахунку з наступним їх перерахуванням з окремого на поточний.

В ході перевірки позивача податковим органом були виявлені фінансові операції з дотаційними коштами з порушенням, на думку відповідача, чинного податкового законодавства.

За висновком судово-економічної (бухгалтерської) експертизи по даній справі на дослідження експертизи позивачем не надано платіжні доручення, прибуткові та видаткові касові ордери, відповідно до яких здійснювались операції з коштами в сумі 3 755 575,00 грн. Відсутність таких документів не надає можливості дослідити «призначення платежу» та «підстави». Таким чином судом першої інстанції встановлено, що ДП «Молочний завод» ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» за перевіряємий період дотації (дотаційний ПДВ) у розмірі 3 755 575,00 грн. не перераховані товаровиробникам.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач – ДП «Молочний завод» ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» зазначає, що за період з 01.04.2005 року по 30.09.2006 року підприємством перераховано на окремий рахунок 13 089 752,35 грн. Ця сума містить в собі нарахування по спеціальним (дотаційним) деклараціям в розмірі 9 374 130,00 грн. Перераховано (сплачено) дотації у розмірі 9 334 177,28 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи та даними, зазначеними в таблиці (на сторінці 21-22) Акту № 4787/231/32176931/0110 від 29.12.2006 року. Повернено на поточний рахунок залишок надмірно перерахованої суми у розмірі 3 755 575, 07 грн., яку відповідач вважає як таку, що не сплачена дотацією сільгоспвиробникам.

Позивач зазначає, що за період з 01.07.2004 року по 31.12.2004 року підприємством було виплачено з поточного рахунку дотацію одноосібним господарствам в розмірі              2122,48 тис. грн. (одна частина оскаржуваного зобов’язання) на підставі п.5 Порядку (в редакції від 12.05.1999 року із змінами від 04.03.2004 року), затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі», де зазначено, що  у разі нестачі коштів на окремому рахунку переробне підприємство може використовувати для виплати дотації населенню кошти з власного поточного рахунку з наступним їх перерахуванням з окремого на поточний рахунок, що і було зроблено позивачем в 2005 році.

В підтвердження сплати дотації одноособовим господарствам в сумі 2122,48 тис. грн. з поточного рахунку в 2004 році, позивач надав копію Акту № 483/26-2 Житомирської ОДПІ від 14.05.2005 року, де відповідачем ( арк. 7 Акту) факт такої виплати зафіксовано.

Щодо іншої частини оскаржуваного зобов’язання, позивач зазначає, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожен звітний період подає в підтвердження сплати сум податку, перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти та виписку з окремого рахунку, що і було виконано. Однак, позивачем було подано ряд платіжних доручень про сплату дотаційних коштів, які не були відображені по особовому рахунку позивача в ДПІ, але були фактично сплачені сільгоспвиробникам, що підтверджується документально виписками з банку про сплату даних коштів, що є в матеріалах справи.

Окрім того, позивач наполягав на тому, що в період, який перевірявся, Постанова Кабінету міністрів України № 805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» була не чинною.

Відповідач – ДПІ у місті Житомирі зазначає, що позивач не дотримується встановленої форми ведення документів, зокрема приймально-розрахункової відомості про видачу грошей за закуплене молоко від населення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 року № 176 «Про затвердження інструкції та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі», що є правомірним твердженням про відсутність у Позивача первинних (а не зведених) документів, які б підтверджували факт виплати дотацій особистим селянським господарствам. За таких обставин твердження позивача про виплату дотацій особистим селянським господарствам на погляд відповідача не підтверджується. А кошти в сумі 3 755 575,00 грн. використані не за цільовим призначенням.

Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Сторін, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно п. 5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м’ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі», перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м’ясо в живій вазі проводиться платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій – з його окремого рахунка на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників, крім тих, що ведуть особисте селянське господарство, які вони повинні відкрити в обслуговуючих установах банків протягом одного звітного періоду. Оплата особистим селянським господарствам вартості проданих ними переробному підприємству молока та м’яса в живій вазі і виплата їм дотацій здійснюється готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення через сільськогосподарські підприємства, інші організації чи сільські (селищні) ради. У разі нестачі коштів на окремому рахунку переробне підприємство може використовувати для виплати дотації населенню кошти з власного рахунку з наступним їх перерахуванням з окремого на поточний.

З Акту № 483/26-2 Житомирської ОДПІ від 14.05.2005 року, який було надано позивачем та долучено до матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив дотації одноосібним господарствам в сумі 2122,48 тис. грн. з поточного рахунку в 2004 році. Наступне їх перерахування з окремого на поточний, позивач здійснив у 2005 році.

Окрім цього, до матеріалів справи позивачем додано ряд платіжних доручень про сплату дотаційних коштів, які не були відображені по особовому рахунку позивача в ДПІ, але були фактично сплачені сільгоспвиробникам, що підтверджується виписками з банківських установ.

Враховуючи відсутність розбіжностей між даними платника податків та даними перевірки, що зазначені в зведеній таблиці «Переробна декларація» Акту                                           № 4787/231/321/76931/0110 від 29.12.2006 року, відповідач визнає правильність та повноту розрахунків дотаційного ПДВ, який підприємством обчислено з урахуванням норм ст.11 п.11.21 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.2006 року «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету міністрів України № 805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» в період, який перевірявся.

Згідно Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та цільовими фондами», а саме п.4.2.2, Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючи орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.

Аналізуючи матеріали справи колегія суддів вважає відсутніми підстави для визнання коштів в сумі 3 755 575,00 грн. такими, що використані не за цільовим призначенням, колегія суддів зазначає, що згідно п.7 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» не перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням. Тобто, дана норма права стосується виключно сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб, що мають окремі рахунки в фінансових установах. Оспорювана сума зобов’язань 3 755 575,00 грн. стосується виплати дотацій особистим селянським господарствам, що не мають таких рахунків. На цій же підставі не можна погодитись з висновками судово-економічної (бухгалтерської) експертизи по даній справі, згідно яких відсутність платіжних доручень, прибуткових та видаткових касових ордерів, відповідно до яких здійснювались операції з коштами в сумі 3 755 575,00 грн., визнано підставою несплати позивачем за перевіряємий період дотації товаровиробникам на зазначену суму.

Окрім цього, зважаючи на не чинність в перевіряємому періоді Постанови Кабінету міністрів України № 805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі», судом першої інстанції не враховано норми п.п.4.4.1.,п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, згідно з якими в разі виникнення конфліктів інтересів, пов’язаних з неоднозначністю тлумачення норм права, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог.

 Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

                                                  ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Молочний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» - задовольнити.

Постанову Господарського суду житомирської області від 25.11.2008 року – скасувати.

Позов Дочірнього підприємства «Молочний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» - задовольнити.

Визнати недійсним Податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 19.01.2007 року в частині стягнення основного платежу в розмірі 3 755 575,00 грн.

Зобов’язати відповідача врахувати розподілення ПДВ в сумі 444720,94 грн. за продане знежирене молоко на переробну та бюджетні декларації відповідно до розрахункових коефіцієнтів, що в результаті призведе до зменшення податкового зобов’язання по бюджетній декларації за період з травня по жовтень 2005 року та з квітня по червень 2006 року на 247046,43 грн. при нарахування штрафних санкцій за перевіряє мий період.  

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 12 жовтня 2009 року.    

           Головуючий суддя                                                                  Е.Ю. Швед

 Суддя                                                                                     О.Г. Хрімлі

                        Суддя                                                                                    Л.О. Костюк

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа: № 11/21-НА                                          Головуючий у 1-й інстанції: Маріщенко Л.О.                                                                                                                                

                                                                                                           Суддя - доповідач: Швед Е.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

            06 жовтня 2009 року                                                                                 м. Київ

    Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді - Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Костюк Л.О. , при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Молочний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» на постанову Господарського суду Житомирської області від 25 листопада 2008 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Молочний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до вимог ст. ст. 158, 160 КАС України повний текст постанови буде виготовлено протягом п’яти днів, тобто в строк до 12 жовтня 2009 року.

         Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів , -  

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Молочний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» - задовольнити.

Постанову Господарського суду житомирської області від 25.11.2008 року – скасувати.

Позов Дочірнього підприємства «Молочний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» - задовольнити.

Визнати недійсним Податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 19.01.2007 року в частині стягнення основного платежу в розмірі 3 755 575,00 грн.

Зобов’язати відповідача врахувати розподілення ПДВ в сумі 444720,94 грн. за продане знежирене молоко на переробну та бюджетні декларації відповідно до розрахункових коефіцієнтів, що в результаті призведе до зменшення податкового зобов’язання по бюджетній декларації за період з травня по жовтень 2005 року та з квітня по червень 2006 року на 247046,43 грн. при нарахування штрафних санкцій за перевіряє мий період.  

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                  Е.Ю. Швед

Суддя                                                                                       О.Г.Хрімлі

            Суддя                                                                                       Л.О. Костюк