ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 року 2а-247/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В., Уханенка С.А.
при секретарі: Колеснику Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2009 року в адміністративній справі №2а-247/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про зобов’язання вчинити певні дії щодо виплати надбавки до пенсії як «дитині війни» , -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просив відновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути із відповідача на його користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по січень 2008 року в сумі 2732,00 грн., зобов’язати відповідача нарахувати йому щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарахуванні пенсії.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 03.06.2009 року позов задоволено частково, поновлено ОСОБА_1. строк для звернення з позовом до суду, визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1. відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язано здійснити перерахунок та забезпечити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1. за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії за 2006 рік, за період з 01 січня по 22 травня 2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - відмовлено.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та зазначаючи, що в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «діти війни», а тому для нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до цього Закону позивачу немає законних підстав.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду - скасуванню у частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з відмовою у задоволенні цих позовних вимог та відмовою у задоволенні позовних вимог щодо виплати надалі та за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закону №2195-ІV) має статус «дитини війни», а тому згідно зі ст.6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. (а.с.7).
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV (чинна з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (із змінами, внесеними 19.12.2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», то вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Відповідач у своїх запереченнях наголошував на тому, що позивачем був пропущений строк звернення до суду.
Суд першої інстанції, зобов’язуючи відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період, що стосується 2007 року та, тим самим поновлюючи позивачу строк на звернення до суду, не обґрунтував чому саме він прийшов до такого висновку. В матеріалах справи відсутні докази коли саме та з яких джерел позивач дізнався про порушення своїх прав.
Відповідно до ч.2 ст.99 та ч.1 ст.100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи це, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, а тому у задоволенні позовних вимог, які стосуються 2007 року необхідно відмовити.
Судом першої інстанції не вирішено позовних вимог щодо зобов’язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії.
Колегія суддів вважає, що такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, так як суд не вирішує спори на майбутнє і в задоволенні таких позовних вимог слід відмовити. Однак, оскільки позовні вимоги позивача в частині подальшого перерахування та виплати підвищення до пенсії охоплюють період 2008 року та на час розгляду справи, судом було встановлено, що відповідачем були порушені права позивача щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії за цей період, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період 2008 року.
Підпунктом 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» викладено було в редакції: дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону, тому відповідач неправомірно керувався цією постановою при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу у 2008 році.
Судом не можуть бути враховані доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни» відповідно до ст.6 Закону. Положення ст.28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність був встановлений відповідно: з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплати у розмірах, передбачених Законом.
Встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська після 22.05.2008 року відповідне підвищення пенсії позивачу як «дитині війни» не здійснило.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку зазначеного підвищення пенсії та відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок по нарахуванню та виплати пенсії згідно з законом, в тому числі з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» .
Відповідач не надав копії розпоряджень про перерахунок пенсії позивачці за 2008 рік та відомості про фактично отримані суми пенсії і не оспорював виплачені ним позивачу за цей період суми, тому розрахунок недоплати повинен зробити сам відповідач згідно з його компетенцією. У зв’язку з цим з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції слід виключити розрахунок підвищення до пенсії за липень-грудень 2007 року, травень-грудень 2008 року.
У мотивувальній частині постанови суд першої інстанції обґрунтував висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, однак не прийняв рішення щодо цих позовних вимог.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду – скасуванню у частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з відмовою у задоволенні цих позовних вимог та відмовою у задоволенні позовних вимог щодо виплати надалі та за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська – задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2009 року в адміністративній справі №2а-247/09 скасувати у частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та відмовити у задоволенні цих позовних вимог, а також щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та нарахування надалі.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий: Поплавський В.Ю.
Судді: Сафронова С.В.
Уханенко С.А.