Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
11 листопада 2009 року справа № 2а-22416/09/1270
зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Юрченко В.П.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
від позивача:
від відповідача :
прокурор:
Чуріковій Я.О.
Жохова О.М.- за дов. від 26 жовтня 2009 року
Малютіна О.В. – за дов. від 4 червня 2009 року
Мягкій В.В.- за дов. від 5 грудня 2009 року
Плужніков В.В. – за посв. №1547
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромсоюз”
на постанову Луганського
окружного адміністративного суду від
по адміністративній справі
за позовом
09 липня 2009 року (повний текст постанови складений 14 липня 2009 року)
№2а-22416/09/1270 (суддя Чиркін С.М.)
Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрпромсоюз”
до Луганської митниці
про
визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 9 та 10 від 17 квітня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2009 року (арк. справи 175) було відмовлено в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромосоюз” до Луганської митниці про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 9 від 17 квітня 2009 року, № 10 від 17 квітня 2009 року.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 липня 2009 року по справі № 2а-22416/09/1270 вмотивовано порушенням позивачем вимог статті 18 Закону України „Про режим іноземного інвестування” в частині безпідставного отримання пільги на суму ввізного мита, визначену із урахуванням митної вартості транспортних витрат, вимог статей 264, 273 Митного кодексу України та пункту 10 Порядку декларування митної вартості товарі, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року в частині надання до митного оформлення відомостей про вартість ввезеного майна, що не відповідають обліковим даним підприємства.
Позивач, не погодившись із винесеною постановою Луганським окружним адміністративним судом від 09 липня 2009 року надав апеляційну скаргу (арк. справи 184), в якій, посилаючись на порушення застосування судом норм матеріального права вимагав скасувати Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2009 року та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрпромсоюз” (позивач) є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32474055.
У березні 2009 року Луганською митницею було проведено перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи, за наслідками проведення якою відповідачем був складений Акт № 0003/9/702000000/0032474055 від 10 березня 2009 року (арк. справи 7). На підставі висновків, викладених в Акті перевірки № 0003/9/702000000/0032474055 від 10 березня 2009 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 9 від 17 квітня 2009 року (арк. справи 9), яким було донараховано позивачу суму мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності у розмірі 2424,99 грн., з яких 1616,66 грн. – за основним платежем, 808,33 грн. – за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 10 від 17 квітня 2009 року (арк. справи 161), яким було донараховано позивачу податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 17834,07 грн., з яких за основним платежем – 11889,38 грн., 5944,69 грн. – за штрафними (фінансовими санкціями.
Підставами для винесення зазначених податкових повідомлень рішень стали висновки представників митного органу щодо порушення позивачем положень статей 264, 273 Митного кодексу України, пункту 10 Порядку декларування митної вартості, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (набрала чинності 29 січня 2007 року) через надання до митного оформлення відомостей щодо вартості майна як внеску іноземного інвестору до статутного фонду (за вантажними митними деклараціями № 702000001/6/007954 від 02 серпня 2006 року. № 702000001/6/013879 від 21 грудня 2006 року, № 702000001/7/001813 від 22 лютого 2007року, № 702000001/7/007324 від 03 липня 2007 року) та витрат на доставку товарів до місця ввезення на територію України (вантажна митна декларація № 702000001/6/013879 від 22 лютого 2007 року), що не відповідають обліку підприємства та порушення вимог статті 18 Закону України „Про режим іноземного інвестування” в частині безпідставного отримання пільги на суму ввізного мита визначену із урахуванням вартості транспортних витрат.
Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, становлять митну справу.
Відповідно до статті 11 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.
Статтею 41 Митного кодексу України встановлені форми здійснення митного контролю.
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09 квітня 2008 року. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом, зокрема, шляхом проведення перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів.
Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів у разі, коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.
Відповідно до пункту 9 цього Порядку у разі заниження податкового зобов'язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" порядку.
Колегія суддів погоджує правову позицію митного органу стосовно того. Що у межах спірних відносин юридичною формою рішення є акт перевірки на підставі якого прийняті спірні рішення. Акт перевірки оформлений відповідно до Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Який затверджений наказом Державної митної служби України від 30 березня 2006 року №254 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2006 року за №653/12527), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню відповідно до частини третьої статті 9 КАС України. В розумінні зазначеного Порядку акт перевірки – службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки, відображає її результати. Зокрема виявлені й систематизовані за тематичною однорідністю порушення законодавства України з питань митної справи.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та обставин, що були встановлені протягом розгляду цієї справи судом першої інстанції та які не оспорюються сторонами, одним із порушень, виявлених відповідачем протягом проведення перевірки є встановлення фактів невідповідності заявлених позивачем до оформлення витрат на доставку товарів до місця ввезення на митну територію України обліковим даним підприємства, а саме надання до митного органу при оформленні відомостей щодо ввезення майна за вантажними митними деклараціями № 702000001/6/013879 від 21 грудня 2006 року та № 702000001/7/001813 від 22 лютого 2007 року як внеску іноземного інвестора до статутного фонду.
На підставі зазначеного порушення відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 9 та № 10 від 17 квітня 2009 року, якими було донараховано суму державного мита та податку на додану вартість.
Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності визначення митним органом митної вартості товару, яке й стало підставою для нарахування сум податкових зобов’язань в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
З огляду на зазначене, колегія судів апеляційного суду дійшла до висновку, що відповідачем дотриманий визначений чинним законодавством порядок для донарахування суми мита на товари, що ввозяться на територію України в сумі 2424,99 грн. та невідповідності висновків суду чинному законодавству України в частині визначення правомірним податкового повідомлення-рішення № 9 від 17 квітня 2009 року.
Відповідно до Підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні предметів на митну територію України (затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 16.03.2001 р. за N 109/188) встановлено, що контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.
Відповідно до абзацу "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявлені арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які привели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Таким чином, дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що постанова винесена судом першої інстанції за умови правильного застосування норм матеріального та процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин, що за положеннями статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсоюз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2009 року у справі № 2а-22416/09/1270 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2009 року у справі № 2а-22416/09/1270 - залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 листопада 2009 року в присутності представників сторін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: В.П.Юрченко
М.І. Старосуд