Справа № 2-756/10

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2010 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Неганова Н. В. ,

при секретарі – Федоренко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, який в процесі розгляду справи уточнила, посилаючись на те, що 23 серпня 2008 року між нею та ВАТ «СК «Країна» укладено договір № 23/018581/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування. 18 лютого 2009 року о 18 годині 30 хвилин на Броварському проспекті біле електроопори №211 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 Дана пригода сталася внаслідок сильної ожеледиці на даній ділянці автошляху та фактичної об»єктивної неспроможності водія автомобіля НОМЕР_1 впоратись з керуванням із-за незадовільного стану проїзної частини. В результаті ДТП автомобілю НОМЕР_1, який належить позивачці, завдано значних механічних пошкоджень. На підставі договору страхування позивачка подала відповідну заяву на отримання страхового відшкодування, а також всі необхідні для виплати документи відповідно до договору. Листом №4375 від 19 травня 2009 року позивачці було повідомлено, що страховиком прийнято рішення про зменшення страхового відшкодування до 50% на підставі п.п. 18.6.2 (б) п. 18.6 договору страхування. Розмір фактичного виплаченого відповідачем страхового відшкодування склав 3917,39 гривень. В листі було вказано, що водій страхувальника грубо порушив Правила дорожнього руху, а саме - правила перетину перехресть. З такою підставою для зменшення розміру страхового відшкодування позивачка не може погодитись, оскільки відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 3- 1180/09р. від 16.03.2009 року водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 12.1,12.3 ПДР та вчинення порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На схемі ДТП, яка була складена при оформленні ДТП, чітко видно, що на даній ділянці шляху відсутні жодні перехрестя. Позивачка посилається на те, що відповідач безпідставно зменшив розмір виплати страхового відшкодування, що є спробою страховика ухилитися від виконання власних зобов»язань по договору страхування. ОСОБА_1 взагалі не погоджується з розміром виплаченого страхового відшкодування, оскільки розмір витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля НОМЕР_1 фактично склав 13959 гривень. Отже, розмір страхового відшкодування, яке повинен доплатити позивачці відповідач, становить 10041,61 гривня. Крім того, позивачка стверджує, що відповідачем їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що ремонт автомобіля позивачка змушена була здійснювати за власний кошт, вона зобов»язана була сплачувати кредит та відсотки за непридатний автомобіль, не могла заробляти кошти за допомогою автомобіля, що потягнуло за собою душевні страждання, пов»язані з порушення звичного ритму життя, та з тим, що надії на відшкодування завданих збитків у повному обсязі страховою компанією не виправдалися. Моральну шкоду позивачка оцінює в 10000 гривень. Крім того, з метою захисту власних інтересів та забезпечення отримання відшкодування від страхової компанії позивачка звернулася за допомогою до ПП «Український центр врегулювання збитків «ЛАДЕН-Авто», з яким було укладено договір №І69/2009-Ф0 про надання послуг з врегулюванння збитків від 06.06.2009 року. Вартість послуг ПП «Український центр врегулювання «ЛАДЕН-Авто» склала 1500 гривень. Позивачка просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 7856,03 гривень та перерахувати цю суму на користь вигодонабувача - ТОВ «ПростоФінанс», стягнути на її користь з відповідача моральну шкоду в сумі 10000 гривень. 1500 гривень - вартість послуг з врегулювання збитків та судові витрати в сумі 452,42 гривні.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в редакції від 11 березня 2010 року, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, надав лист з проханням розглядати справу у його відсутність, тому суд вважав за можливе розглядати справу у відсутність представника третьої особи.

Суд, вислухавши сторони, експерта, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, за таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 23.08.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «СК «Країна» був укладений договір №23/018581/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування (а. с. 7). Об'єктом страхування є автомобіль НОМЕР_1, 2008 року випуску. Вигодонабувачем за договором є ТОВ «ПростоФінанс»(п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 4 договору договір є чинним при керуванні транспортним засобом крім страхувальника на законних підставах ОСОБА_2

Відповідно до п. 6.1. договору підлягає відшкодуванню пряма шкода, заподіяна страхувальнику у зв'язку з пошкодженням або втратою застрахованого транспортного засобу та додаткового обладнання до нього внаслідок настання одного або декількох ризиків; необхідні та доцільні витрати, понесені страхувальником (довіреною особою) при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, щодо рятування застрахованого транспортного засобу; витрати на евакуацію на відстань до 200 км від місця настання страхового випадку, якщо застрахований транспортний засіб не може рухатись самостійно.

Страховим випадком за договором зазначено в т. ч. ДТП ( п. 6.3.1 договору).

18 лютого 2009 року о 18 годині ЗО хвилин на Броварському проспекті в м. Києві за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а. с 9). В постанові, зокрема, зазначено, що ОСОБА_2 порушив п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху.

19.02.2009 року ОСОБА_1 звернулася до ВАТ «СК «Країна» з заявою на виплату страхового відшкодування та подала всі необхідні документи ( а. с. 40).

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, складає 11970,84 гривень ( а. с. 48 - 62 - копія звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу №388/02/09 від 28.02.2009 року), що підтвердив допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_3

Листом № 4375 від 19 травня 2009 року ВАТ «СК «Країна» повідомило позивачку про те, що відповідно до п.п. 18.6.2 (б) п. 18.6 договору страховик має право зменшити розмір страхового відшкодування до 50% у разі грубого порушення водієм страхувальника Правил дорожнього руху, що призвело до страхового випадку, зокрема, порушення правил перетину перехресть. Тому, страхова компанія зменшила розмір страхового відшкодування на 50%, й визначила до сплати позивачці страхове відшкодування в сумі 3917 гривень 39 копійок ( а. с. 8).

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 виплачено страхове відшкодування в сумі 3917,39 гривень.

Позивачка та її представник в суді пояснили, що погодитись з таким розміром страхового відшкодування вони не можуть, оскільки водієм правила проїзду перехрестя порушено не було, тим більше, що відповідно до схеми ДТП (а. с. 10), на ділянці дороги, де сталася аварія, перехрестя відсутні.

Оскільки порушень правил проїзду перехрестя в діях водія ОСОБА_2 встановлено не було, що підтверджується даними постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 16.03.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд вважає доводи відповідача в цій частині безпідставними.

Представник відповідача в судовому засіданні посилається та те, що ним було вирахувано з вартості відновлювального ремонту вартість робіт та запчастин, які не відносяться, на його думку, до наслідків страхового випадку, а саме - вартість скла вітрового, мийка, роботи по зняттю та встановленню фоторедуктора фароочисника, ремонт поперечини рамки радіатора та панелі обліцовки радіатора, підбір кольору, зняття та встановлення молдингу низу боковини кузова.

Однак, суд не може погодитись з такими доводами представника відповідача, оскільки вони спростовуються поясненнями допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_4, який пояснив, що перелічені роботи необхідні для відновлення автомобіля до стану, який існував до аварії.

При визначенні суми страхового відшкодування відповідачем застосований коефіцієнт пропорційності зобов»язань страховика, оскільки, на думку відповідача, дійсна вартість транспортного засобу є більшою, ніж страхова сума.

Суд вважає застосування відповідачем коефіцієнту пропорційності зобов»язань страховика незаконним, оскільки відповідно до п. 16.5 договору страхування розмір шкоди, заподіяної застрахованому транспортному засобу, визначається страховиком відповідно до дійсної вартості застрахованого транспортного засобу на момент укладення договору страхування, а ціни на запасні частини, матеріали та вартість ремонтних робіт мають визначатися на час врегулювання страхового випадку.

Щодо зменшення розміру страхового відшкодування на підставі п. 18.6 та 18.6.2 (д), то воно, на думку суду, також є незаконним, оскільки в діях водія ОСОБА_2 грубого порушення ПДР, а саме - виїзд на зустрічну смугу руху або перетин подвійної осьової лінії - не встановлено, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.03.2009 року.

Отже, оскільки позивачці було виплачено страхове відшкодування в сумі 3917 гривень 39 копійок, а відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження вартість матеріальних збитків становить 11970 гривень 84 копійки, то стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає сума з урахуванням франшизи в розмірі 7856 гривень 03 копійки. ( 11970,84 грн. - 3917,39 грн. - 197,42 грн.(франшиза) = 7856 гривень 03 копійки).

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки вони не грунтуються на вимогах чинного законодавства та умовах договору страхування.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача витрат за послуги з врегулювання збитків, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, відповідно до чинного законодавства відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу, а по-друге - позивачка не надала суду доказів на підтвердження отримання правової допомоги і її вартості.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково, а тому підлягає задоволенню частково.

На підставі наведеного, ст. ст. 22, 23, 626, 629, 979, 988, 992 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про страхування", керуючись ст. ст. 10, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 7856 гривень 03 копійки (сім тисяч вісімсот п»ятдесят шість гривень три копійки).

Зазначену суму в розмірі 7856 гривень 03 копійки перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 за наступними реквізитами : МФО 334594, СДРПОУ 33694552, розрахунковий рахунок 26500416170000, кредитний договір №01013762360 від 27.08.2008 року, установа банку - ВАТ «ПроФін Банк».

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_5