АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4187/17 Номер провадження 22-ц/786/2321/17Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

     Головуючого-судді: Хіль Л.М.,

     Суддів: Абрамова П.С., Мартєва С.Ю.,

     За участю секретаря: Колодюк О.П.,

За участю: представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

представника третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 28 липня 2017 року по справі за заявою ОСОБА_5 про забезпечення позову ОСОБА_5 до голови Полтавської обласної ради ОСОБА_6, Полтавської обласної ради в особі Комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантної посади генерального директора Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", третя особа – ОСОБА_7, про визнання рішень, дій та бездіяльності незаконними, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом до Голови Полтавської обласної ради ОСОБА_6 та Полтавської обласної ради в особі Комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантної посади генерального директора Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», визначивши третьою особою – ОСОБА_7, про визнання рішень, дій та бездіяльності незаконними, скасування рішень, зобовязання вчинити певні дії.

До початку розгляду справи по суті представник позивача ОСОБА_2 також звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом відсторонення генерального директора КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» ОСОБА_7 від займаної посади на час розгляду справи по суті.

Ухвалою судді Київського районного суду від 28 липня 2017 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_5 до голови Полтавської обласної ради ОСОБА_6, Полтавської обласної ради в особі Комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантної посади генерального директора Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про визнання рішень, дій та бездіяльності незаконними, скасування рішень, зобовязання вчинити певні дії – відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що ті заходи забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача, є такими, що знаходяться поза межами предмету розгляду справи, а відповідно, не є співмірними з позовними вимогами.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржив представник позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що мають значення для правильного вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову, прохав задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 28.07.2017 року та постановити нову ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом відсторонення генерального директора КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» ОСОБА_7 від займаної посади на час розгляду справи по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт аналогічно до заяви про забезпечення позову зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшом може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з`явились у судове засідання, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до норми ч. 1 ст. ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перелік заходів забезпечення позову передбачено ч. 1 ст. 152 ЦПК України, проте він не є вичерпним.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що у заяві про забезпечення позову відсутні достатні підстави щодо необхідності забезпечення зазначеного позову та докази того, що відповідачі будуть ухилятись від виконання судового рішення чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання. Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ті заходи забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача, є такими, що знаходяться поза межами предмету розгляду, а відповідно не є спів мірними з позовними вимогами.

Відповідно до норми п.1 ч.2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно з нормою п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до переконання, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди з судовим рішенням, переоцінки доказів та хибного тлумачення норм права.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.2, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Київвського районного суду м. Полтави від 28 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: Л.М. Хіль

Судді: П.С. Абрамов

ОСОБА_8

З оригіналом згідно: ОСОБА_1