Справа № 2-751/10

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Сербіної Н. Г. ,

при секретарі – Карпенко Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ « Родовід Банк» про стягнення збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 04.04.2008 року між позивачем та ВАТ « Родовід банк» в особі Оболонського відділення № 2 було укладено договір № ДРГ.146.0Щ12-3249/04-2008 про строковий банківський вклад.

Предметом договору є розміщення позивачем у відповідача депозитного вкладу в сумі 150000 грн. на строк 12 місяців та 2 дні з виплатою 16,5 щорічних відсотків. Сплата відповідачем процентів передбачена в кінці строку.

року позивач виконав свої зобов»язання по договору та вніс готівкою на депозитний рахунок 26355146.980.003249 150000 грн., що підтверджується квитанцією 1313 - 11 від 04.04.2008 року.

року позивач особисто повідомив відповідача про свій намір отримати суму вкладу і проценти на неї, шляхом подання відповідачу письмової заяви. Але відповідач відмовився повернути суму вкладу і проценти на неї і не прийняв заяву позивача, мотивуючи свої дії тим, що з 16.03.2009 року введено тимчасову адміністрацію до ВАТ « Родовід Банк».

08.04.2009 року позивач повідомив тимчасову адміністрацію ВАТ « Родовід Банк» про свій намір отримати суму вкладу і проценти на неї, шляхом подання письмової заяви, яку вручив представнику тимчасовій адміністрації. Відповіді на вказану заяву позивач не отримав.

07.05.2009 року позивач отримав у відповідача виписки історій операцій по рахунках 26355146.980.003249 та 26388146.980.003249.

Грошові кошти, які б позивач мав отримати міг би спрямувати на поповнення банківського вкладу « До 18 - річчя» своєї неповнолітньої дочки. Неповернення відповідачем депозиту в строк нанесло позивачу збитки а саме: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Такими доходами могли бути проценти. Ці проценти позивачем не отримані з вини відповідача.

Також, неповернення відповідачем депозиту в строк спричинило позивачу фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання щодо долі своїх багаторічних заощаджень. Впродовж останніх місяців позивач та його родина знаходиться у скрутному матеріальному становищі. Порушився попередній уклад сімейного життя. Внаслідок матеріальних проблем та хвилювань стали виникати сварки, скандали, чого раніше у родині не було. Позивач вимушений витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права. Позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС і ці обставини мають дуже негативний вплив на його здоров»я. Відповідач повинен відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду шляхом виплати грошової компенсації.

Просив стягнути з відповідача на його користь 150000 грн. депозитного вкладу з нарахованими процентами та пені на загальну суму 176 634,48 грн., майнову шкоду в сумі 4160,33 грн. та моральну шкоду 2250 грн.

Судові витрати покласти на відповідача.

В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму заборгованості зменшену на добровільно сплачену йому відповідачем, 07.08.2009 року частину загальної суми боргу. Зменшена ціна позову складає 22566,50 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи суд, вважає, що позов задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 04.04.2008 року між позивачем та відповідачем та ВАТ «Родовід Банк» ( нині Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк») був укладений договір № ДРГ.146.0Щ12-3249/04 - 2008 про строковий банківський вкладу « Ощадний» ( а. с. 6 - 7).

Відповідно до умов договору позивач надав, а банк прийняв у вкладника на строковий депозитний рахунок 26355146.980.003249 грошову суму в розмірі 150000 грн. строком на 12 місяців 2 дні та зобов»язався повернути вкладникові суму вкладу 06.04.2009 року і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

Позивач виконав умови договору, що підтверджується квитанцією 1313 -11 від 04.04.2008 року ( а. с. 8).

08.04.2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про необхідність повернення йому коштів з нарахованими відсотками ( а. с. 9). Але грошові кошти вчасно повернуті йому не були.

07.08.2009 року, т. т. вже після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач повернув ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 150000 гривень та відсотків в розмірі 24870,34 грн., що підтверджується копіями виписки/особового рахунку ( а. с. 51 - 52).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі порушенням банком строку повернення вкладу, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує вимогу пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми вкладу за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми вкладу. У разі порушення банком строку виплати процентів, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми процентів за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми невиплачених в строк процентів.

Позивач просить стягнути на його користь пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми депозитного вкладу та суми відсотків за кожен день прострочення в сумі 1748,86 грн. за період з квітня 2009 року по липень 2009 року.

Суд вважає, що ці позовні вимоги задоволенню не підлягають, т.я. з 16.03.2009 року введений мораторій у ВАТ «Родовід Банк»,а відповідно до ст.. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства України, не нараховуються неустойка ( штраф, пеня) , інші фінансові економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань щодо сплати податків та зборів ( обов»язкових платежів).

Позивач просить стягнути з відповідача борг з урахуванням індексу інфляції, однак жодних доказів та обґрунтувань щодо індексу інфляції суду не надав.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення на його користь упущеної вигоди, то вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Заявляючи вимогу про стягнення упущеної вигоди, позивачем зазначено, що за отримання коштів він міг би спрямувати їх на поповнення банківського вкладу «До 18 - річчя» своєї неповнолітньої доньки. Неповернення відповідачем депозиту в строк нанесло позивачу збитки а саме: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При цьому жодних доказів зазначених обставин не надає.

Що стосується вимог про стягнення матеріальної шкоди, то суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди за безпідставністю та не доведеністю самого факту заподіяння такої шкоди.

Цивільний кодекс України містить норми, якими передбачаються випадки, у яких допускається відшкодування моральної шкоди.

Стаття 23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування такої шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому не можна розуміти, що особа має право на відшкодування моральної шкоди в будь- якому випадку, коли її права порушуються.

Виходячи з правових норм ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом. Порушення договірних зобов»язань особисті майнові права не зачіпають.

Правовідносини за договором банківського вкладу регулюються параграфом 3 глави 71 Цивільного кодексу України, статтями якого не передбачено відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов»язання відповідачем та умов договору банківського вкладу.

З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 22, 23, 1058, 1060,1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ « Родовід Банк» про стягнення збитків та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_2