Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
16 листопада 2009 року справа № 2а-7181/09/0570
зал судового засідання № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.
за участю представників:
від позивача: Ковальова М.А.– за дов. від 24 березня 2009року
Ткач А.В.- за дов. від 3 липня 2009 року
від відповідача:
Ваховська Г.О. – за дов. від 28 січня 2009 року
Сирчин І.М. – за дов. від 21 жовтня 2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 16 липня 2009 року (у повному обсязі складена 21 липня 2009 року)
по адміністративній справі № 2а-7181/09/0570 (суддя О.О. Кошкош)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі Філії – Ворошиловського відділення № 25 м. Донецька
до
Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
про
визнання незаконними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2009 року у справі № 2а-7181/09/0570 (арк. справи 122-127) з мотивів протиправності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, задоволенні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі Філії – Ворошиловського відділення № 25 м. Донецька до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, внаслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення-рішення зазначеної інспекції від 3 листопада 2008 року №0003602340/0, (арк. справи 22), від 12 січня 2009 року №0000062340/1 (арк. справи 40), від 18 березня 2009 року №0000062340/2 (арк. справи 56) предметом яких визначені податкові зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальній сумі 49979грн. 12 коп., в тому числі за основним платежем 33319 грн. 41 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 16659 грн. 71 коп.
В апеляційній скарзі (арк. справи 132-135) Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.
Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляє, і просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Протягом вересня - жовтня 2008 року відповідачем була проведена виїзна планова перевірка філії позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2005 року по 30 червня 2008 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 24 жовтня 2008 року №2067/22-0/05419732, (надалі акт перевірки).
Керівником податкового органу (відповідача по справі) на підставі висновків зазначеного акту перевірки, з урахуванням наслідків апеляційного адміністративного оскарження прийняті спірні податкові повідомлення рішення, згідно з абзацом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-3 (надалі Закон України 2181), якими визначені податкові зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за основним платежем у сумі 33613 грн. 87 коп., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 16806 грн. 94 коп.
Підставою визначення збору наведені норми статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища2 від 25 червня 1991 року №1264-12, пункту 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303 (надалі Порядок 303), підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінекобезпеки, ДПАУ від 19 липня 1999 року №162.
Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій визначені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181.
Висновками акту визначено заниження збору у восьми звітних (квартальних) податкових періодах внаслідок застосування позивачем неналежного коефіцієнту, який відповідно до таблиці 2.5 додатка 2 Порядку 303 залежить від місця розташування відходів, а саме: при розміщені відходів у спеціально створених місцях складування (полігонах), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення застосовується коефіцієнт «1»; при розміщені відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, застосовується коефіцієнт «3».
У межах спірних відносин податковим органом розміщення було ототожнено зі зберіганням, у той час коли об’єктом обчислення збору є саме фактично розміщені відходи. З огляду на зазначене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що відсутність складу правопорушення обумовлює безпідставність донарахування (визначення) збору. Під час апеляційного провадження було встановлено що розміщення відбулося пізніше від списання ламп, та по факту їх розміщення позивач звітував до податкового органу 10 вересня 2008 року.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем, як суб’єктом владних відносин, відповідно до пункту 15 Порядку 303 контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби. Які згідно з планом перевірок залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АРК та спеціальних підрозділів Міністерства природи для перевірки правильності визначення платниками збору фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів. Податковий орган здійснив зазначену перевірку самостійно без зазначених органів. Прийняти правову позицію сторін стосовно посилань на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 5 листопада 2008 року не передбачається можливим оскільки перевірка державною екологічною інспекцією в Донецькій області проведена після закінчення перевірки податковим органом за листом відповідача від 29 жовтня 2008 року, у той час як акт перевірки вже 24 жовтня 2008 року був зареєстрований.
Виходячи з принципів належності та допустимості доказів колегія суддів зазначає, що акт перевірки стосовно встановлення даного порушення є неналежним доказом.
З огляду на недоведеність складу правопорушення, як по суті так і по формі, яка впливає на протиправність прийнятих рішень, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції щодо безпідставності визначення збору, яка в свою чергу доводить протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2009 року у справі № 2а-7181/09/0570 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2009 року у справі № 2а-7181/09/0570 – залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 16 листопада 2009 року в присутності представників сторін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А.Василенко
М.І. Старосуд