Справа № 522/15221/17

            Провадження № 2/522/8848/17

УХВАЛА

30 серпня 2017 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Бойчук А. Ю., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 26.12.2016р.,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 26.12.2016р., за яким ОСОБА_2 відступила ОСОБА_1 свої права Довірителя за договором № 171014/1 про участь у фонді фінансування будівництва виду « А» від 17.10.2014р., укладеним з ТОВ «КАПІТАЛСТРОЙ», застосувати правові наслідки недійсності цього договору відповідно яких стягнути з ОСОБА_2 гроші в сумі 2 881 411 гривень, а також стягнути усі понесені судові витрати.

До позовної заяви представник позивача надав заяву про забезпечення позову шляхом арешту майна відповідача у вигляді квартири загальною площею 121,0 кв.м., житловою площею 70,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 1232200 грн., до вирішення спору по суті.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що враховуючи значну ціну заявлених позовних вимог, у разі не застосування судом заходів, щодо забезпечення даного позову, виконання рішення суду може бути суттєвим чином ускладнено, або може стати неможливим через приховання відповідачем свого майна на яке можливо звернути стягнення, шляхом його переоформлення на інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається в порядку ч.1 ст.153 ЦПК України без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. 

Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позовних вимог підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зіст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки,попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У даному випадку у разі задоволення позову ОСОБА_1 відсутність у відповідача майна на яке можливо звернути стягнення утруднить виконання судового рішення або зробить його виконання неможливим.

Таким чином, з метою захисту законних прав та інтересів позивача та з метою уникнення будь-яких дій з боку відповідача, спрямованих на відчуження нерухомості іншим особам, що, в свою чергу, унеможливить виконання можливого рішення, суд вбачає доцільним задовольнити подану позивачем заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 57, 154, 208-210 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

Ухвалив:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Накласти арешт на належне відповідачу ОСОБА_2 майно : квартиру загальною площею 121,0 кв.м., житловою площею 70,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження у будь-який спосіб до вирішення спору судом.

Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської радидля виконання, відповідачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси  протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя                                                                       А. Ю. Бойчук