Справа № 4-1627/09/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2009 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Плетньова В.В.
при секретарі Гетьман А.А.,
за участю прокурора Чайченко А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого помічника прокурора Київського району м.Харкова ОСОБА_2 про відмову у порушенні кримінальної справи,-
ВСТАНОВИВ:
3.08.2009 р. до суду для розгляду за підсудністю надійшла скарга ОСОБА_1, у якій заявник просить скасувати постанову старшого помічника прокурора Київського району м.Харкова про відмову у порушенні кримінальної справи за ст.ст. 172,364, 365, 366 КК України на підставі ст. 6 п.2 КПК України, поставити питання про наявність в діях посадових осіб Національного фармацевтичного університету ознак злочинів, передбачених ст.ст. 172,364,365 та 366 КК України, поставити питання про наявність в діях посадових осіб Національного фармацевтичного університету ознак корупційних діянь, посилаючись на те, що з 1.09.2004 року він працював на посаді доцента кафедри медичної хімії Національного фармацевтичного університету З 2.08.2004 року, згідно з рішенням ОСОБА_3, почав виконувати обов'язки декана фармацевтичного факультету № 1, тобто поряд з виконанням обов'язків декана факультету за сумісництвом продовжував працювати на посаді доцента кафедри медичної хімії. З жовтня 2007 року відсутність порозуміння з ректором ОСОБА_4 переросла в особисту неприязнь до заявника з боку ректора. Внаслідок цього, 22 жовтня 2007року на засіданні Ректорської ради з боку ректора було оголошено, що заявник має залишити займану посаду. З 22 по 25 жовтня 2007 року на заявника здійснювався психологічний тиск, що полягав в надходженні необгрунтованих, безпідставних вимог, направлених на примушування написання заяви про добровільне розірвання трудового контракту щодо обіймання посади декана. Крім того, вимоги ректора супроводжувалися погрозами, відповідно до яких, в разі відсутності добровільної згоди на розірвання трудових відносин, його все рівно буде звільнено. З 25.10.2007 року по 1.12.2007 року він перебував на лікуванні. Після виходу на роботу 3, 4 грудня був викликаний до ректора, де знов відбувалося примушування його до написання заяви про добровільне розірвання трудового контракту. Отримавши відмову, ректор заявив, що його буде звільнено шляхом проведення реорганізації структури університету. 11.12.2007 року ректором ОСОБА_4 було видано Наказ № 842к «Про реорганізаційні заходи щодо удосконалення структури університету» який було доведено до відома заявника 19 грудня 2007 року. 21 грудня 2007 року цого було особисто повідомлено про звільнення з 25.12.2007 року з посади декана фармацевтичного факультету № 1 у зв'язку з ліквідацією посади. Звільнення відбулося 25.12.2007 року згідно Наказу № 886к від 25.12.2007 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України - у зв'язку із скороченням посади декана фармацевтичного факультету № 1. Саму реорганізацію університету, яка пройшла спонтанно у середині навчального року, без відповідних погоджень з відповідними профільними міністерствами та всупереч діючій нормативно-правовій базі заявник вважає незаконною, оскільки реорганізація була здійснена лише для скорочення посади декана фармацевтичного факультету № 1. Заявник звернувся до органів Прокуратури Харківської області із заявами, в яких висловлював прохання провести відповідну перевірку для вирішення питання стосовно наявності в діях посадових осіб НФаУ ознак складу злочину, передбаченого ст. 364, 365 КК України. Звільнення з посади декана фармацевтичного факультету № 1 заявник вважає незаконним, оскільки воно проходило із значними порушеннями не тільки положень КЗпП, але й із значними порушеннями нормативно - правової бази, що регулює відносини між керівництвом навчального закладу і науково - педагогічними працівниками. 09.01.2008року заявникові було видано на руки трудову книжку відповідно до чого з'ясувалось, що його було звільнено не лише з посади декана, але й також з посади доцента кафедри медичної хімії, яке заявник також вважає незаконним. Заявник звернувся до Територіальної державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України Державного департаменту нагляду за дотриманням законодавства про працю для проведення відповідної перевірки та до органів Прокуратури для вирішення питання щодо порушення кримінальної справи відносно наявності в діях посадових осіб НФаУ ознак складу злочину, передбаченого ст. 172 КК України. З метою укриття відповідного факту безпідставного звільнення перед контролюючими суб'єктами, посадовими особами НФаУ у зв'язку з відповідною перевіркою було сфальсифіковано дані: зокрема документи, що свідчили про звільнення заявника, було знищено. Оформлення і видача різних документів, що підтверджують звільнення і що спростовують звільнення заявника взагалі останній вважає службовим підробленням. Заявник вважає, що під час проведення перевірок за матеріалами його численних звернень органи Прокуратури Харківської області залишили поза увагою важливі обставини. Так, не було взято до уваги зміст зробленої стенограми аудіо-запису розмови від 3.12.2007 року між заявником та ректором НФаУ, в якій ректор відверто погрожував йому звільненням з посад декана фармацевтичного факультету № 1 та доцента кафедри медичної хімії. Не надано оцінку документам, які свідчать про його фактичне та безпідставне звільнення з посади доцента: а) розрахункового листа та проведення повного розрахунку з видачею трудової книжки; б) офіційних довідок підтверджуючих факт звільнення, що було надано адміністрацією університету до фонду зайнятості населення; в) набутого заявником статусу безробітного. Не проведено вивчення та не надано відповідної оцінки документам, які свідчать про фактичне позбавлення заявника переважного права на залишення на науково-педагогічних посадах під час так званих «реорганізаційних заходів». Не було взято до уваги та фактично проігноровано звернення заявника відносно вивчення змісту аудіо-запису засідання ОСОБА_3 від 10.12.2007 року, на якій Рішення про об'єднання фармацевтичного факультету № 1 і фармацевтичного факультету № 2 посеред навчального року не приймалося та який свідчить про факт фальсифікації стенограми засідання посадовими особами НФаУ; не було належним чином досліджено порядок денний ОСОБА_3 та протокол засідання ОСОБА_3, відповідно до якого видно, що Рішення про ліквідацію фармацевтичних факультетів № 1 і № 2 та створення об'єднаного факультету не виносилось на обговорення та не приймалося; не було надано правового аналізу Наказу № 842к від 11 грудня 2007 р. «Про реорганізаційні заходи», Наказу № 886к від 25 грудня 2007 р. та в цілому порядку проведення об'єднання фармацевтичного факультету № 1 і фармацевтичного факультету № 2 в об'єднаний фармацевтичний факультет, порядку подальшого звільнення заявника з науково - педагогічних посад, які було проведено з грубими порушеннями діючого законодавства про вищу освіту, зокрема: під час проведення реорганізації факультетів посеред навчального року адміністрацією Національного фармацевтичного університету не було дотримано положень законодавчих та нормативних актів. Не було проведено вивчення та не надано відповідну оцінку змісту протоколу засідання Профспілкового комітету НФаУ від 20 грудня 2007 р. який засвідчує, що адміністрація університету фактично позбавила заявника переважного права на залишення на науково - педагогічних посадах під час проведення так званих «реорганізаційних заходів», а також засвідчує той факт, що в інших випадках проведення реорганізації структурних підрозділів адміністрація обов'язково отримувала відповідний попередній дозвіл профільного міністерства. Не проведене вивчення та не надана відповідна оцінка матеріалам, що містяться у заявах заявника, які підтверджують факт виключно особистих мотивів керівництва університету щодо примусового звільнення заявника. Не було надано відповідної оцінки документам, які свідчать про факт безпідставного звільнення заявника з посади доцента. Звернення заявника щодо зазначених обставин неоднаразово пересилались від одного правоохоронного органу до іншого. В листах, що надходять на його адресу, кожен раз повідомляється, що Прокуратурою Харківської області було нібито проведено перевірку в повному обсязі стосовно порушень чинного законодавства України адміністрацією НФаУ. 1 червня 2009 року Прокуратурою Харківської області на його адресу було направлено лист, згідно якого йому в т.ч. було повідомлено, що підстав для скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи на даний час не вбачається.
В судовому засіданні заявник підтримав скаргу, наполягав на її задоволенні.
Вислухавши доводи прокурора, який заперечував проти задоволення вимог заявника, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав:
Згідно вимог ст.99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, а відповідно зі ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З оскаржуваної постанови від 2.07.2008 р. вбачається, що прокуратурою Київського району м. Харкова було проведено перевірку за зверненням ОСОБА_1 щодо неправомірних дій посадових осіб «Національного фармацевтичного університету» в частині порушень трудових прав ОСОБА_1 та з інших питань. Перевіркою було встановлено, що згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України № 459-л від 30.07.1980 року ректором Університету призначений ОСОБА_4, який має право прийому та звільнення працівників. Згідно наказу № 501 від 08.09.2005 р., на підставі особистої заяви ОСОБА_1 переведено на посаду декана фармацевтичного факультету № 1 у зв'язку з обранням за конкурсом, на умовах контракту з 01.09.2005 р. терміном на 7 років, із збереженням надбавки за вислугу років. Наказом № 565 к від 27.09.2005 р. ОСОБА_1 на підставі особистої заяви надано право працювати за сумісництвом на 0,5 ставки на посаді доцента кафедри медичної хімії з 01.09.2005 р. по 30.06.2006 р. Протоколом № 5 від 10.12.2007 р. на засіданні ОСОБА_3 ради при національному фармацевтичному університеті прийнято рішення про об'єднання фармацевтичного факультету № 1 і фармацевтичного факультету № 2 та створення нового фармацевтичного факультету з 25.12.2007 року. Також на даному засіданні ОСОБА_3 ради ректору рекомендовано призначити на умовах контракту виконуючим обов'язки декана новоствореного факультету доцента ОСОБА_5 до проведення виборів декана вказаного факультету. Наказом № 842 к від 11.12.2007 р. «Про реорганізаційні заходи щодо удосконалення структури університету» зазначені факультети об'єднанні та створено новий фармацевтичний факультет, виконуючим обов'язки декана якого з 25.12.2007 р. на умовах контракту призначено ОСОБА_5 Одночасно вказаним наказом декана фармацевтичного факультету № 1 ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з посади. З зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомлений під розписку 19.12.2007 р. Згідно акту перевірки № 20-01-519/476 від 06.03.2008 р. проведеною територіальною державною інспекцією праці у Харківській області встановлено, що на порушення вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України ОСОБА_1 одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із скороченням штату власник або уповноважений ним орган не запропонував іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації. Відповідно до ст. 42 КЗпП України на засіданні профспілкового комітету Університету від 20.12.2007 р. розглядалось питання надання переважного права залишення на роботі при звільнені, в т.ч. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 які мають однакову кваліфікацію - науковий ступінь кандидата наук та вчене звання доцента. Про проведення вказаного засідання ОСОБА_1 повідомлено письмово та ознайомлено під розписку. Згідно витягу із протоколу засідання профспілкового комітету Університету від 20.12.2007 р., у присутності ОСОБА_1, вирішено надати згоду на звільнення останнього за скороченням посад з обов'язковим працевлаштуванням в Університеті згідно кваліфікації. 21.12.2007 р. адміністрацією вищого навчального закладу ОСОБА_1 під особистий підпис повідомлено, що посада декана фармацевтичного факультету № 1 ліквідується. Одночасно йому запропоновано за сумісництвом посаду доцента кафедри медичної хімії (на якій ОСОБА_1 працює з 01.09.2005 р.) та 0,5 посади доцента кафедри аналітичної хімії. Згідно акту від 25.12. 2007 року ОСОБА_1 відмовився від переведення на посаду доцента кафедри аналітичної хімії з продовженням виконання роботи на посаді доцента кафедри медичної хімії на 0,5 ставки. Наказом № 886 к від 25.12.2007 р. ОСОБА_1 звільнено з посади декана фармацевтичного факультету № і на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку1 із скороченням посади) з виплатою грошової компенсації за невикористану частину основної щорічної відпустки на двох посадах та наданням вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку згідно вимог ст. 44 КЗпП України. З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 25.12.2007р. Автор постанови зазначив, що вказане є порушенням вимог ч. 1 ст, 49-2 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 було звільнено без дотримання двохмісячного терміну. Згідно табелю обліку використання робочого часу Університету останнім днем роботи ОСОБА_1 значиться 24.12.2007 р. Остаточний розрахунок ОСОБА_1 отримав 26.12.2007 р., про що свідчить платіжна відомість № 6834, в порушення вимог ст. 47 КЗпП України трудову книжку видано 09.01.2008 р. За наслідками первинної перевірки проведеної територіальною державною інспекцією прані у Харківській області на усунення виявлених порушень ректору Національного фарюшринчного університету внесено припис № 20-01-519/476-388 від 06.03.2008 р. У зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності протокол за ознаками ч.І ст. 41 КУпАП відносно останнього не складався. Згідно акту повторної перевірки № 20-01-519/1127 від 06.06.2008 р., територіальної державної інспекції праці у Харківській області встановлено, що порядок звільнення ОСОБА_6 з посади декана фармацевтичного факультету №1 не приведено у відповідність до вимог ч. 1.3 ст. 49-2 КЗпП України. Крім того, відповідно до розрахункових листів в порушення вимог ст. 83 КЗпП України ОСОБА_1 без його згоди нарахована компенсація за невикористану щорічну відпустку за роботу на посаді доцента кафедри медичної хімії за сумісництвом. Факту звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри медичної хімії на 0,5 ставки на момент перевірки не встановлено. За результатами повторної перевірки на усунення виявлених порушень Інспекцією праці ректору Університету внесено припис № 20-01-519/1127-835 від 06.06.2008 р., та відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення № 20-01-519/363 від 06.06.2008 р. за ознаками ст. 188-6 КУпАП. Згідно висновків Міністерства охорони здоров'я України встановлено, що рішення про об'єднання двох факультетів та створення нового фармацевтичного факультету відноситься до компетенції ОСОБА_3 ради вищого навчального закладу, порушень з боку посадових осіб «Національного фармацевтичного університету» вказаних питань не встановлено.
Відповідно до вимог ч.3 ст.236-2 КПК України розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишає скаргу без задоволення.
Згідно вимог ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості абоокремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Згідно вимог ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Ст.172 КК України передбачає відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю.
Зазначеними вище перевірками були виявлені системні порушення законодавства про працю відносно заявника з боку керівництва Універсітету і нереагування ректором на приписи щодо усунення цих порушень. Питання щодо законності звільнення, на твердження заявника, є предметом розгляду в суді за його позовом.
З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення про відмову у порушенні кримінальної справи ухвалено передчасно.
В ході додаткової перевірки необхідно з’ясувати причини порушень трудового законодавства, причини небажання ці порушення усунути, дати належну оцінку зібраним доказам, в т.ч. тим, на які посилається заявник, розв’язати заяву відповідно до вимог ст.ст.94,98 КПК України.
Керуючись ст.236-2 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову старшого помічника прокурора Київського району м.Харкова ОСОБА_2
Повернути матеріали для проведення додаткової перевірки до прокурора Київського району м.Харкова.
На постанову може бути подано апеляцію у термін 7 діб до Апеляційного суду Харківської обл. через Київський районний суд м.Харкова.
Суддя