ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 року № 22-а-15245/08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Багрія В.М., Обрізка І.М.,
при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги,
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (далі – УПСЗН Яворівської РДА) на її користь недоплачену разову щорічну грошову допомогу, передбачену ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни, у розмірі 4136,05 грн. за 2003-2007 рр.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року вказаний позов задоволено частково і вирішено стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. недоплачену спірну грошову допомогу за 2007 рік у розмірі 1175,18 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі УПСЗН Яворівської РДА просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні вимог позивачки в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що воно належним чином і відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виконало свій обов’язок перед позивачкою щодо виплати їй щорічної разової грошової допомоги у сумі 55 грн. Просить врахувати, що воно не є головним розпорядником коштів для виплати разової грошової допомоги і що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування. Стверджує, що встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно із цим Законом, і не може враховуватися для розрахунку разової щорічної допомоги. Вказує на порушення судом першої інстанції норм бюджетного законодавства України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив із того, що вона є учасником війни, якому відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня виплачується грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким обмежувався розмір щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у тому числі й учасникам війни. Розмір отриманої позивачкою у 2007 році грошової допомоги до 5 травня в сумі 55 грн. суперечить вимогам зазначеного Закону. Сума заборгованості перед нею, виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком і прожиткового мінімуму у 2007 році, становить 1175,18 грн. та підлягає стягненню з УПСЗН Яворівської РДА в повному обсязі.
Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що позивачка є учасником війни, який відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обов’язок щодо виплати якої, за правилами ст. 171 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Поряд із цим, статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлено конкретні розміри щорічної разової допомоги, що підлягають виплаті особам, на яких поширюються гарантії вищевказаного Закону.
З матеріалів справи вбачається, що УПСЗН Яворівської РДА належним чином та відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виконало свій обов’язок перед позивачкою ОСОБА_1. з виплати їй спірної допомоги у 2007 році.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що УПСЗН Яворівської РДА, здійснивши позивачці виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2007 році в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», станом на час проведення такої виплати діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинними законами України, тобто правомірно, а тому підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача спірної заборгованості за 2007 рік немає.
Висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення таких вимог позивачки ОСОБА_1. з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, на думку колегії суддів, є помилковим та не відповідає ст. 152 Конституції України, за правилами якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивачки судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року у справі № 2-а-1049/08 в частині задоволення вимог позивачки скасувати і прийняти у цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на її користь недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни, за 2007 рік.
У іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова у повному обсязі складена 22 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.М.Багрій
І.М.Обрізко