Лугинський районний суд Житомирської області
Справа № 2-А- 1721/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 листопада 2009 року смт. Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області
в складі : головуючого – судді Нечуй Б.П.
при секретарі – Гельвейчук І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення невиплачених коштів, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 зв ернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо невиплати їй у повному розмірі допомоги та доплат, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними; с тягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на її користь 5769,60 грн. недоплаченої щомісячної грошової допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року та 11065,50 грн. недоплаченої доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року .
Зазначені вимоги позивачки обгрунтовуються посиланням на те, що вказані виплати їй виплачувались не в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в кратному розмірі до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав, оскільки Закон України має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Позивачка в судове засідання не з'явилась. Від неї надійшла письмова заява у відповідності до якої вона просить зазначену справу розглянути в попередньому судовому засіданні без її участі; позовні вимоги підтримує.
Представник управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився. Від зазначеного управління надійшло заперечення у відповідності до якого вони просять зазначену справу розглянути в попередньому судовому засіданні без участі їхнього представника та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серія НОМЕР_1, виданого 23.06.2005 року Житомирською облдержадміністрацією, її дитина ОСОБА_2 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, працювала з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року у відділі освіти Лугинської РДА та проживала в АДРЕСА_1 яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. У зоні гарантованого добровільного відселення 40 % від мінімальної заробітної плати.
Так як позивачка проживала в АДРЕСА_1, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення, тому вона повинна отримувати вказану допомогу в зазначеному розмірі щомісяця, однак допомога їй виплачувалась частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення – дві мінімальні заробітні плати.
Так як позивачка працювала у відділі освіти Лугинської РДА, який знаходиться в смт. Лугини, територія якого відносяться до зони гарантованого добровільного відселення, тому вона повинна отримувати вказані доплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
У відповідності до вимог ст.62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими.
Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлений: Порядком використання коштів державного бюджету на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України 02.07.2004 року за №147 ( зареєстрований Мінюстом України 26.07.2004 року за №926/9525) та порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року за №936.
Пунктами 2 даних нормативних актів визначено, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами, пов’язаними із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються управління праці та соціального захисту населення відповідних районних державних адміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад.
З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу,а саме:
розмір мінімальної заробітної плати у спірний період становив:
з 01.12.2008р.-605 грн., з 01.04.2009р.-625грн., з 01.04.2009р.-625 грн., з 01.07.2009р.-630грн.
сума невиплачених позивачу коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 22.05.2008 року по 31.03.2009 року за мінусом отриманих коштів становить:
з 01.10.2008р. по 30.11.2008 р. – 545х40%= 218 х 2 місяць = 436 грн.
з 01.12.2008р. по 31.03.2009 р. – 605 грн.х40%=242 грн.х4 місяці=968 грн.
з 01.04.2009р. по 30.06.2009р.-625х40%=250х3=750грн.
з 01.07.2009р. по 30.09.2009р.-630х40%=252х3=756грн.
436+968+750+756=2910грн.
2910+2910=5820грн.
5820-50,40=5769,60грн. ,
де:
50,40 грн. - сума, виплачена позивачу період з 01.10. 2008 року по 30.09.2009 року .
Сума невиплачених позивачці коштів, передбачених ч.1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року за мінусом отриманих коштів становить:
з 01.01.2009р по 31.03.2009р.- 605 грн. х 2 х 3 місяці = 3630грн.
з 01.04.2009р. по 30.06.2009р.-625х2х3=3750грн.
з 01.07.2009р. по 30.09.2009р.-630х2х3=3780грн.
всього: 11160,00 грн.
11160,00-94,50=11065,50грн., де:
94,50 гр н. - сума, виплачена позивачці за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року.
Статтею 2 Закону України ”Про оплату праці” встановлено, що додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.
Згідно ст.. 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці.
До робіт в умовах підвищеного ризику для здоров'я належить віднести роботи на територіях радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: в зоні гарантованого добровільного відселення.
Тому у відповідності до ч.1 ст.. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які працюють в зоні гарантованого добровільного відселення провадиться доплата в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Згідно ст. 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2008-2009 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно ст.. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або в іншому правовому акті суд застосовує правові акти, які мають вищу юридичну силу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» звернуто увагу на те, що відповідно до ст. ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами Закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові Закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п. 19).
У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (ст..1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності Держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (ст.. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст..21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений( ст.22).
На підставі ст.. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції та повинні відповідати їй.
Стверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Зупинення дії положень Законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленими іншими законами України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.
Тому виплатою зазначених доплат у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивачки.
Так як, розпорядником коштів і в спірний період часу і тепер є відповідач, тому суд стягує заборгованість з розпорядника коштів - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації.
К еруючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 161,163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 37,39, 70,71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст..100, ч.2 ст. 233 КЗпП України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі допомоги та доплат , передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 5769 ( п’ять тисяч сімсот шістдесят де»ять ) грн.. 60 коп. недоплаченої щомісячної грошової допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року .
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 11065 ( одинадцять тисяч шістдесят п’ять ) грн.. 50 коп. доплати до заробітної плати, передбаченої ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року (сума визначена без відрахування обов'язкових платежів і зборів).
Повний текст постанови виготовлений 13 листопада 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови Лугинського районного суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: