Судове рішення #6595901

Головуючий у 1 інстанції – Садовський М.К.                                                             Суддя-доповідач – Юрченко В.П.

                                                                                   

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                  УХВАЛА

                          Іменем України

05 листопада  2009 року                                                                     справа № 2-а-405/09/0515

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:


головуючого     судді Юрченко В.П.

суддів

при секретарі

за участю:

позивача

відповідача Лях О.П., Горбенко К.П.,

Барбаш Л.О.,


не з’явився

не з’явився

розглянувши у відкритому  

апеляційну скаргу судовому засіданні    

Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області  

на постанову               Докучаєвського міського суду Донецької області  

від 19 червня 2009 року

по справі № 2-а-405/09/0515

за позовом ОСОБА_1  

до
Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-


  ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до   Докучаєвського міського суду Донецької області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

    Постановою  суду першої інстанції позов було задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та з обов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області  здійснити нарахування позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та 22.05.2008 по 31.12.2008 року . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

    Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була припинена Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до 09.07.2007 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» до 22.05.2008 року. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 р. та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та ці положення втратили чинність.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

У зв’язку з тим, що Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» не передбачені зазначені виплати у розмірах встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Пенсійний фонд не має права на їх здійснення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги,  вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.    

           Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії „діти війни” та знаходиться на обліку відповідача  та отримує пенсію за віком (а.с.5).

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 -протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Протягом 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 та 2008 роки зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період  22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є правильним. Однак суд першої інстанції у мотивувальній частині не зазначив, що позивачем отримувалась допомога відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" /п.41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ за яким текст статті 6 викладено в такій редакції:    

"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") ( 3551-12 ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що підлягає врахуванню при здійсненні підрахунку недоотриманої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропуску строку поважною, адміністративна справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.  

Колегія  суддів апеляційної інстанції підтримує суд першої інстанції відносно визнання причини пропуску строку позивачем для звернення до суду поважною, задовольнивши тим самим позовні вимоги позивача в частині визнання права на  отримання  соціальної допомоги, як дитинні війни,  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

           Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1  ч. 1  ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                                    УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області   – залишити  без  задоволення.

Постанову Докучаєвського міського суду Донецької області   від 19 червня 2009 року у справі № 2-а-405/09/0515 за позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – залишити  без  змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.    

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

         

Головуючий суддя                                                                     В.П.Юрченко

                                                                                                           

Судді                                                                                             К.П. Горбенко


                                                                                                                     О.П. Лях

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація