Справа №2-а-1091/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Коробці К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії по інвалідності з збільшенням прожиткового мінімуму з 15.01.2009 року, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії по інвалідності з збільшенням прожиткового мінімуму з 28.05.2008 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році і має статус постраждалого 1 категорії, він має право на отримання пенсії по інвалідності 3 групи, яка, згідно вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, не може бути меншою за 6 мінімальних пенсій за віком. При цьому зазначив, що дія цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року і згідно ст. 67 Закону України №231-v від 05.10.2006 року, яким внесені зміни до закону №796-ХІІ від 28.02.1991 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Крім цього позивач, послався на рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, котрим визнано, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. З метою реалізації цього права, він звертався в травні 2009 року, до відповідача із відповідною заявою, проте відповідач відмовив в перерахунку пенсії, посилаючись на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». За таких підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та послався на обставини викладені в позові, просив позов задовольнити, при цьому уточнив позовні вимоги в частині перерахунку пенсії з 15.01.2009 року, а саме з дати її призначення та зобов’язання відповідача перерахувати пенсію з урахуванням положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, при цьому підтвердив ту обставину, що пенсія позивачу нараховувалася з 15.01.2009 року у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та надав письмові заперечення.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 9.01.2009 року, позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1).
З довідки до акту МСЕК № 018982 також вбачається, що позивач є інвалідом ІІІ групи безстроково.
Із матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці та з 15.01.2009 року одержує пенсію по 3 групі інвалідності.
В ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство суд дійшов
висновку, що при обрахунку та призначенні пенсії слід керуватися виключно положеннями законів України.
Так, відповідно до п.6 ч.І ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України, а єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Оскільки Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів, при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком слід керуватися саме положеннями закону, зокрема, статей 1 та 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року, відповідно до яких виключно цим законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Аналогічні положення також містяться і у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, зокрема, відповідно до ч.З ст.67 «У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю...».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено на інші, якими звужено нижчий рівень пенсії зазначеної категорії громадян.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
В подальшому розмір мінімальної пенсії для інвалідів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, який не відповідає розміру пенсії визначеному у спеціальному законі та є меншим від встановленого законом.
Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Контитуцію як акт прямої дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки судом встановлено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими звужено мінімальний рівень пенсії інвалідам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають Конституції України, Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року також явно зменшують розмір пенсії інвалідам та суперечать закону, суд застосовує в даному випадку акт який має вищу юридичну силу, тобто закони України та Конституцію України.
При перерахунку пенсії позивача, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд прийшов до висновку, що відповідач в даному випадку не діяв у відповідності до Конституції та законів України.
При вирішенні даної конкретної справи, суд також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, дійсно мали місце неправомірні дії відповідача щодо недоплати пенсії позивачу за період з 15.01.2009 року, тобто з дня призначення позивачу пенсії, тому суд рахує позов обгрунтованим і вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату з 15.01.2009 року різницю між нарахованою та виплаченою пенсією у відповідності до ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною відмову управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці провести нарахування та виплату з 15.01.2009 року пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Постанова суду набуває законної сили, якщо не було подано заяву про її апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: