Справа № 2а-536/09/1203
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2009 року Артемівський районний суд м. Луганська в складі:
Суддя Артемівського районного суду м. Луганську Труфанова М.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради, третя особа Головне Управління Державного Казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення суми,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом який надалі уточнила та доповнила та в якому просить суд, визнати неправомірними дії відповідача по виплаті одноразової допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж передбачено ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», забов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити згідно 12 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомогу при народженні дитини у сумі кратної 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, забов`язати відповідача призначити та виплатити суму одноразової допомоги яка належить виплаті продовж 12 місяців, забов`язати відповідача нарахувати, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, починаючи з 12.01.2009 року в розмірі 577 грн. щомісячно по закінчення строку з подальшим перерахуванням, а також відшкодувати їй судові витрати.
Позивачка просить справу слухати за її відсутності, на задоволенні заявлених позовних вимог наполягає.
Представники відповідача УПСЗН і третьої особи ГУ ДКУ просили справу слухати за їх відсутності, згідно наданих письмових заперечень, позов не визнали, вважають, що виплати проведені у відповідності до Закону України "Про державний бюджет" у розмірі, вказаному в даному закону, на підставі п. 9 Постанови КМУ № 13 від 11.01.2007 р., підстав для перерахунку та виплати допомоги у вказаному позивачкою розмірі в даному випадку нема, а рішення Конституційного Суду, на яке посилається позивач, не є підставою для доплати, оскільки в ньому не вказується обов'язок та порядок і розміри доплати, перерахунок та кошти, за рахунок яких їх проводити. Вважає, що позовні вимоги за період з червня 2007р. по грудень 2007р. не можуть бути пред’явлені, так як пропущені процесуальні строки звернення до адміністративного суду.
З досліджених судом документів, встановлено наступне:
позивачка має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПСЗН Артемівської районної в м. Луганську ради з 01.04.2007р. і має право на пільги при народженні дитини і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі - допомога), які встановлені ст. 12 та ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років.
Відповідач нарахував і виплатив позивачці одноразово допомогу при народженні дитини у сумі 3400 грн. та по 425 грн., з 01.06.2006 року по 31.05.2007 року щомісячно, та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач здійснив щомісячно з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 30.09.2007 року у розмірі 129,03 грн., та з 01.10.2007 року по 14.05.2009 року у розмірі 144,10 грн.,
Позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату недоотриманої вказаної допомоги. Відповідач своїм листом відмовив позивачці у перерахунку.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі , у межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України .
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї , її доходів та віку дітей, спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника) дитини.
Ст. 12 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» встановлено, що допомога при народженні дитині надається у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, встановленого на день народження дитини.
Ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» передбачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Однак, ч. 2 ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489 – V, встановлено, що на 2007 рік, допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом у таких розмірах: допомога при народженні дитини – 8500 грн.; виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., а решта – протягом наступних 12 місяців, рівними частинами у порядку, встановленому КМУ, тому у даній частині позову позивачу необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
статтею 71 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489 - V зупинені на 2007 рік дія статті в 12, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) наведені вище статті 56,71 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489 – V в частині зменшення розміру вказаної допомоги. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України, остаточним, і воно не може бути оскаржене та має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними .
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно - правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чим суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. Тому дана постанова, на яку посилається відповідач, як така, що не відповідає чинному законодавству, не може застосовуватись в даному випадку і звужувати зміст прав, наданих позивачці законом.
Отже, з 09 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись встановленими в законі розмірами прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня -434 гривні, з 01 квітня -463 гривні, з 01 жовтня - 470 грн.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі N 1-29/2007 не відновлена дія ст. 12 цього Закону, якою передбачена допомога при народженні дитини у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, встановленого на день народження дитини, а тому на момент народження у позивачці дитини – липень 2007 року, ст. 12 Закону не підлягала застосуванню. Відповідно, відповідач виплатив позивачці цю допомогу в загальній сумі 8500 грн., що відповідає розміру допомоги, встановленого діючим законодавством. Відповідно, позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2001 року № 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За п. 55 Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім»ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазнану допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на її утримання у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення з виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що приписи ч. 2 ст. 99 КАС України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов`язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
Таким чином, дії відповідача по звуженню майнових прав позивача при нарахуванні й виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 01 жовтня 2007р. по 31 грудня 2007р є протиправними, а порушене право позивача підлягає судовому захисту. Позовні вимоги в даній частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивачки про стягнення з відповідача недоплаченої суми вказаної допомоги за період з 01.01.2008р. по 3.12.2008р., то вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:
П. 23 ст. 67 Розділу 2 Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зімни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», відповідно до яких, в 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Внесені зміни в 2008 році не визнавалися неконституційним, тому вказана редакція Закону чинна протягом 2008 р. Тому, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем в розмірі, який передбачений діючим законодавством.
Що стосується вимоги позивачки зобов’язати відповідача проводити перерахунок допомоги по догляду за дитиною у подальшому, а саме з 12.01.2009 року до закінчення строку передбаченого діючим законодавством в розмірі 577 грн,, суд не знаходить підстав для задоволення такої вимоги. Як вбачається зі змісту ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Тому суд не може зобов’язати відповідача до вчинення певних дій не майбутнє.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторін, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) відповідно до задоволених вимог.
На підставі ст.22, 8 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 14, ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", керуючись ст.8, ст..9, ст. 94, ст.161-163, 167 КАС України суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради, третя особа Головне Управління Державного Казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення суми задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в місті Луганську ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, до досягнення нею трирічного віку у зменшеному розмірі за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Стягнути з місцевого бюджету Артемівського району м. Луганська судові витрати в розмірі 57 коп. на користь ОСОБА_1.
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня складення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст.186 КАС України .
.
Суддя: М.О.Труфанова