ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 13/887 | 21.03.07 |
За позовом Дочірнє підприємство "Компанія Інтерсервіс" закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд"
до Закрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ"
про стягнення 19 131,51 грн.
Суддя
Представники: Від позивача: Від відповідача: | Кисляк Я.В. –представник.; Не з’явився. |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство "Компанія Інтерсервіс" Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ" про стягнення 16397,60 грн. заборгованості за Договором №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року про обслуговування телекомунікаційного устаткування та засобів зв’язку, пені у розмірі –1638,86 грн., інфляційних втрат у сумі –836,28 грн., 3% річних в сумі –258,77 грн., а також судових витрат.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2006 року (суддя Євдокимов О.В.) було порушено провадження у справі № 13/887 та призначено до розгляду на 05.02.2007 року.
Згідно розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.02.2007 року №04-1/260, у зв’язку з хворобою судді Євдокимова О.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, яка знаходилась у його провадженні, справу № 13/887 передано до провадження судді Станіку С.Р.
Ухвалою від 08.02.2007 року розгляд справи було призначено на 28.02.2007 року.
Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2007 року заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 08.02.2006 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, та в судове засідання 28.02.2007 року представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2007 року у зв’язку з неявкою в судове засідання 28.02.2007 року представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 21.03.2007 року.
В судовому засіданні 21.03.2007 року представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги. Просили суд позов задовільнити в повному обсязі.
Відповідач, вимог суду, викладених в ухвалі від 21.03.2007 року не виконав, відзиву на позов не надав, у відповідному порядку з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань чи інших пояснень по суті спору до сектору № 47 по справі № 13/887 не надходило, повноважний представник відповідача у судове засідання 21.03.07 не з’явився, причини неявки не повідомив.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "Компанія Інтерсервіс" Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд" до Закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ", заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Дочірнім підприємством "Компанія Інтерсервіс" Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд", в якості виконавця (позивач) з однієї сторони, та Закритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ", в якості замовника (відповідач), з –другої, було укладено Договір №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року (далі Договір), згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання здійснювати за рахунок замовника (відповідача), гарантуючи високу якість виконання, обслуговування телекомунікаційного обладнання і засобів зв’язку (в подальшому обладнання) замовника (відповідача), а замовник, відповідно, зобов’язується забезпечити фінансування робіт, прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно п. 2.1 та 2.2 Договору сторони погодоли, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє на протязі одного року, а якщо жодна з сторін (п. 2.2 Договору) за один місяць до закінчення дії даного Договору не заявить про його припинення (розірвання), Договір вважається пролонгованим ще на один рік на попередніх умовах.
Згідно п. 3.2 Договору замовник (відповідач) зобов’язується прийняти все виконане виконавцем (позивачем), сплатити виконавцю винагороду, в порядку і на умовах визначених даним Договором, компенсувати всі затрати виконавця пов’язані зі здійсненням даного Договору, в тому числі вартість змінних вузлів і деталей, витратних матеріалів, вартості робіт по створенню прикладних програмних продуктів на замовлення і робіт по створенню заказних систем зв’язку, а також вартість ремонтних робіт.
Згідно п. 4.1 Договору приймання виконаних по даному Договору робіт здійснюється згідно Акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами.
Згідно п. 5.1 Договору щомісячна плата (винагорода) за надані замовнику (відповідачу) послуги по даному Договору складає (з ПДВ) –1903,44 грн.
Згідно п. 5.2 Договору сторони погодили, що крім наведеної у п. 5.1 плати, у випадку винекнення непередбачувальних затрат, замовник (відповідач) компенсує вконавцю (позивачу) в повному об’ємі усі затрати, пов’язані зі здійсненням даного Договору, на підставі пред’явленого виконавцем рахунку замовнику по фактично здійсненим роботам і затратам, які підтвержуються належним чином оформленими документами.
Згідно п. 5.4 Договору кінцеві взаєморозрахунки замовника і виконавця здійснюються щомісячно протягом трьох банківських днів після пред’явлення рахунку замонику (відповідачу), але не пізніше сьомого числа місяця, слідуючого за місяцем, в якому були надані послуги та виконані роботи.
Згідно п. 6.3 Договору сторони дійшли згоди, що всі зміни, доповнення і додатки до даного Договору, підписані повноважними представниками сторін є його невід’ємними частинами.
Згідно п. 7.2 Договору у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань, передбачених даним Договором, винувата сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє на момент виконання зобов’язань.
Так, у ході виконання договірних зобов’язань, виконавцем (позивачем) протягом жовтня 2005 року було надано замовнику (відповідачу) послуг по обслуговуванню телекомунікаційного обладнання і засобів зв’язку замовника (відповідача) на загальну суму –16397,60 грн., що підтверджується Актами здачі –приймання виконаних робіт від 15.10.2005 року та від 31.10.2005 року (2-а акта) до Договору № 30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року, які долучені до матеріалів позовної заяви та які підписані повноважними представниками, як виконавця (позивача), так замовника (відповідача) без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, вартості наданих послуг, з проставленими печатками підприємств відповідача та позивача на загальну суму –16397,60 грн.
Також, між сторонами 31.10.2005 року, на виконання вимог п. 6.3 Договору, було підписано Додаткову угоду до Договору № 30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року від 31.10.2005 року, згідно якої (п. 1 Додаткової угоди) сторони погодили припинити виконання зобов’язань по Договору № 30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року та було двосторонньо –підтверджено (п. 2 Додаткової угоди), що заборгованість відповідача перед позивачем по даному Договору на день підписання Додаткової угоди до останнього складає –16397,60 грн., яку відповідач зобов’язався погасити до 20.11.2005 року.
На день розгляду справи у суді (21.03.2007 року) за розрахунками позивача, згідно Договору № 30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року, Додаткової угоди до Договору № 30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року від 31.10.2005 року та названих актів здачі –приймання виконаних робіт від 15.10.2005 року та від 31.10.2005 року (2-а акта) до Договору № 30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року відповідач не сплатив позивачу за надані послуги –16397,60 грн. Сума заборгованості відповідача перед позивачем на даний час, за розрахунком позивача, складає: 16397,60 грн. –основний борг, розмір інфляційних втрат –836,28 грн., 3% річних –258,77 грн. та пеня –1638,86 грн.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено де під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 901 встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату,
замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 905 встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Дочірньє підприємство "Компанія Інтерсервіс" Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд" –умови Договору №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року виконало у повному обсязі, а відповідач –Закрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ" –свої обов’язки за зазначеним Договором №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року та Додатковою угодою до нього по оплаті наданих йому позивачем послуг по обслуговуванню телекомунікаційного обладнання і засобів зв’язку, які належать ЗАТ "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ" –не виконав, будь –яких заперечень стосовно якості, кількості наданих позивачем послуг останньому, в тому числі суду, станом на день розгляду справи, не надав, через що на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі –16397,60 грн., яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку. А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за надані послуги по обслуговуванню телекомунікаційного обладнання і засобів зв’язку, які належать ЗАТ "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ" згідно Договору №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року та Додаткової угоди до нього в розмірі –16397,60 грн. законною та обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню у судовому порядку.
Стаття 547 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Стаття 549 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статі 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В контексті вищенаведеного, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач свої зобов’язання за Договором №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року та Додатковою угодою до нього по оплаті наданих йому позивачем послуг по обслуговуванню телекомунікаційного обладнання і засобів зв’язку, які належать ЗАТ "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ" –не виконав, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань за даним Договором у сумі –1638,86 грн., розмір пені за розрахунком суду складає: (16397,60 грн. х ((19%(9,5% х 2-подвійна облікова ставка НБУ до 10.06.2006 року : 365 днів)) х 182 дні (прострочення оплати за період з 21.11.05 по 22.05.06) = 1551,85 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за невиконання відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року та Додатковою угодою до нього є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково –в сумі 1551,85 грн.
Стаття 625 Цивільного кодексу України 16.01.03 №435-VI встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, через що суд дійшов висновку, що оскільки відповідач свої зобов’язання за Договором №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року та Додатковою угодою до нього не виконав, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3% річних за наведене невиконання зобов’язання відповідачем за даним Договором у розмірі –258,77 грн., суд вважає дану позовну вимогу законною та обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв’язку з тим, що розрахунок 3% річних здійснений судом співпадає з розрахунком суми 3% річних, який доданий позивачем до позовної заяви.
Окрім того, в силу вищенаведеної статті суд прийшов до висновку, що оскільки відповідач свої зобов’язання за №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року та Додатковою угодою до нього не виконав, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за вищенаведене невиконання зобов’язань відповідачем за даним Договором у розмірі 836,28 грн., суд, внаслідок розрахунку розміру останніх здійсненого помісячно за період з листопада 2005 по червень 2006 року дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат повинен становити –819,85 грн., через що вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за невиконання відповідачем зобов’язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором №30-ИС/279/1 від 01.05.2004 року та Додатковою угодою до нього є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню судом частково –в сумі 819,85 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов Дочірнього підприємства "Компанія Інтерсервіс" Закритого акціонерного товариства "Астрон-Фонд" до Закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ" – задовільнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ" (код
ЄДРПОУ 24593176, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, р/р №2600330027501 в КФ АБ “Кредит-Днепр”, МФО 320898), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ВОЛАРЕ" (код ЄДРПОУ 30971020, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрівська, 81-а, п/р 26008022823736 в ВАТ “Укрексімбанк” м. Києва, МФО 322313) суму заборгованості в розмірі –16397 (шістнадцять тисяч триста дев’яносто сім) грн. 60 коп., суму інфляційних витрат – 819 (вісімсот дев’ятнадцять) грн. 85 коп., 3% річних –258 (двісті п’ятдесят вісім) грн. 77 коп., пені –1551 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 85 коп., а також 190 (сто дев’яносто) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову –відмовити.
4. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.