Головуючий у 1 інстанції – Мальцева Є.Є.
Суддя - доповідач – Старосуд М.І.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«10» листопада 2009 року справа № 2а-1983/09/0520
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Старосуда М.І.
суддів:
секретар судового засідання
Ханової Р.Ф., Арабей Т.Г.
Чуріковій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя
на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя
від 01 червня 2009 року
по справі № 2а-1983/09/0520
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя
про Поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, та зобов’язання нарахувати та сплатити соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30 % з 01.01.2006 року по 30.11.2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач у грудні 2008 року звернулась до суду з вищезазначеним позовом.
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 01 червня 2009 року у справі № 2а-1983/09/0520 позовна заява задоволена частково, внаслідок чого, визнані неправомірними дії відповідача по не нарахування позивачу належної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 17 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року; зобов’язано відповідача провести позивачу нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 17 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, 1943 року народження, має правовий статус дитини війни, що підтверджується відповідним штампом в пенсійному посвідченні (арк. справи 9).
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни ”.
Колегія суддів з приводу спірних правовідносин щодо не отриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни зазначає наступне.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було виключено, статтю 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було викладено в наступній редакції: "Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету". При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
З огляду на те, що положення статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача правомірними щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та відповідно правильно відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 КАС України. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у грудні 2008 року, таким чином, він має право на виплату підвищення до пенсії за віком як дитина війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за грудень 2007 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п.41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") ( 3551-12 ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 )
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 17 грудня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 30 листопада 2008 року є правильним.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-У, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
Таким чином, для позивача розмір підвищення до пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік ” та статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Колегія суддів зазначає те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 01 червня 2009 року у справі № 2а-1983/09/0520 залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 01 червня 2009 року у справі № 2а-1983/09/0520 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий
Судді