УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року справа № 2а-104/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.,
суддів: Сафронової С.В., Уханенка С.А.,
при секретарі судового засідання: Фесовець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 29 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа Запорізький обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій та зобов’язання призначення пенсії за вислугу років, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2008 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними та незаконними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, яка передбачена п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону №51-ІV від 04.07.2002 р., зобов’язати відповідача з 28.04.2006 року призначити позивачу пенсію за вислугу років у відповідності з вимогами п. «б» ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону №51-ІV від 04.07.2002 р.
Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 29 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1. 28 квітня 2006 року звернувся до Запорізького об’єднаного міського військового комісаріату з заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «б» ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 8).
На час звернення за призначенням пенсії, відповідно до розрахунку, зробленого Фінансово-економічним управлінням Південного оперативного командування, станом на 28.04.2006 року строк військової служби ОСОБА_1. склав 15 років 00 місяців 01 день, його трудовий стаж склав 10 років 00 місяців 04 дня, а разом з військовою службою - 25 повних календарних років 00 місяців 05 днів. 02.11.2005 року ОСОБА_1. виконалось 45 років.
Згідно пункту "б" статті 12 в редакції Закону N 3946-12 від 04.02.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N51-IV від 04.07.2002, право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» № 3591-IV від 4 квітня 2006 року статтю 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" викладено в такій редакції:
"Стаття 12. Умови призначення пенсій за вислугу років
Пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Особам, які є інвалідами війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей".
Зазначений Закон № 3591-IV від 4 квітня 2006 року згідно п. 1 Прикінцевих положень набирає чинності з дня його опублікування, крім абзаців сьомого, восьмого підпункту 5, підпункту 18, абзацу чотирнадцятого підпункту 19 пункту 1 та абзаців шостого, сьомого пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2007 року.
Вперше Закон № 3591-IV від 4 квітня 2006 року був опублікований в газеті «Урядовий кур'єр» N82 від 29.04.2006р.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відмовляючи позивачу у призначені пенсії, відповідач безпідставно посилається на п. „б" статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції від 04.04.2006 року, згідно вимог якого право на пенсію за вислугу років відповідно до цього закону мають право військовослужбовці у разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, оскільки Закон в цій редакції набрав чинності з 29.04.2006 року, а тому, в силу вимог ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосований бути не може.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 29 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її тексту у повному обсязі.
Повний текст виготовлено 4 листопада 2009 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова