Рішення

Іменем України

Справа № 712/7285/17

Провадження 2/712/1929/17

28 серпня 2017 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого-судді - Марцішевської О.М.

при секретарях - Дядюра І.С., Вдовенко О.В.

за участю адвокатів Крамаренко С.Я., Гартингера С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталії Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп", третя особа: орган опіки і піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, на підставі укладеного 18.08.2008р. з ВАТ "Ерсте Банк" кредитного договору №014/2061/2/21646 їй був виданий кредит у сумі 100 000 дол. США строком до 17.08.2028р. В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором позивач за договором іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. передала в іпотеку належний їй на праві власності житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0,0852 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. 27.05.2014р. між ПАТ "Фідобанк", яке є правонаступником ПАТ "Ерсте Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "Глобал фінанс" був укладений Договір №2 про відступлення права за вказаним договором іпотеки. 27.07.2015р. між ТОВ "Факторингова компанія "Глобал фінанс" та ТОВ "Фінанс Траст Груп" було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. В червні 2017 року позивачці стало відомо, що приватним нотаріусом Романій Н.В. на підставі рішення про державну реєстрацію від 05.04.2017р. за ТОВ "Фінанс Траст Груп" було зареєстроване право власності на житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0852 га в АДРЕСА_2. Підставою для реєстрації права власності на вказані об"єкти нерухомості був договір про відступлення права вимоги від 27 липня 2015р., укладений між ТОВ "Факторингова компанія "Глобал фінанс" та ТОВ "Фінанс Траст Груп". Право власності на предмет іпотеки було зареєстровано за ТОВ "Фінанс Траст Груп" всупереч вимогам чинного законодавства України, оскільки позивачка виконала всі зобов"язання за кредитним договором №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. відповідно до довідки №22-5-23/7021-ЦДР від 17.12.2015р., виданої ПАТ "Фідобанк", який є правонаступником ПАТ "Ерсте Банк", також при вчиненні державної реєстрації нотаріусом не враховано, що в житловому будинку зареєстрована неповнолітня дитина. В зв"язку з цим вважає, що вказана реєстрація права власності є незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Просить визнати протиправними дії приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34632109 від 05.04.2017р. та внесення запису за даним рішенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34632109 від 05.04.2017р., прийняте нотаріусом Романій Н.В.; скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права власності ТОВ "Фінанс Траст Груп" на житловий будинок з мансардою загальною площею 117,9 кв.м. (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1216675671101) номер запису про право власності 19822640 та земельну ділянку загальною площею 0,0852 га (кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1216682271101), номер запису про право власності 19822781, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивачка та її представник, адвокат Крамаренко С.Я. позов підтримали, додаткового обгрунтовували вимоги тим, що в момент здійснення державної реєстрації нотаріусом не було перевірено відповідність заявлених прав вже зареєстрованим, ТОВ "Фінанс Траст Груп" не було надано нотаріусу документів, які б посвідчували відступлення права вимоги за кредитним договором №014/2061/2/21646 від ВАТ "Ерсте Банк"до ТОВ "Факторингова компанія "Глобал Фінанс"; на момент звернення ТОВ "Фінанс Траст Груп" до нотаріуса із заявою про державну реєстрацію права власності на будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_2 в м.Черкаси в судовому розгляді знаходилась справа №712/6633/16-ц за позовом ТОВ "Фінанс Траст Груп" щодо стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 109178,71 дол. США та звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідачка на цей позов заперечила наявність боргу по кредитному договору, в зв'язку з чим ТОВ "Фінанс Траст Груп" здійснило стягнення предмету іпотеки, використовуючи позасудовий метод. Також вказували, що проведена при прийнятті спірного рішення оцінка майна суперечить вимогам законодавства в частині виконання без ознайомлення з об"єктом оцінки, також посилалисьна те, що повідомлення про отримання рекомендованого листа містить ознаки, визначені у ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскліьки підпис позивачки про отримання вимоги про усунення порушень може бути підроблений. Крім того, зазначили, що хоча реєстрація права власності на майно за ТОВ "Фінанс Траст Груп" відбулася на підставі правочину, відповідачами не дотримані вимоги ч.4 ст.12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", в зв'язку з чим порушені права неповнолітньої дитини на користування житловим будинком. Просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів, адвокат Гартингер С.М. в судовому засіданні позов не визнав, заперечував протиправність оспорюваних дій та рішення нотаріуса щодо державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону «Про іпотеку» на підставі застереження в іпотечному договорі. Вказував, що у відповідачки утворилась заборгованість за кредитним договором, в забезпечення вказаних зобов'язань нею було передане в іпотеку спірне нерухоме майно. Довідка про відсутність заборгованості була видана позивачці 17.12.2015р. ПАТ "Фідобанк" помилково, оскільки ПАТ "Фідобанк" на момент видачі вказаної довідки не мав статусу кредитора за зазначеним кредитним договором, у зв'язку з відступленням права вимоги 27.05.2014р. ТОВ "ФК "Глобал Фінанс" та 27.07.2015р. ТОВ "Фінанс Траст Груп", на рахунки ТОВ "ФК "Глобал Фінанс" та 27.07.2015р. ТОВ "Фінанс Траст Груп" будь-які кошти на погашення кредитних зобов'язань позивачки не надходили. 06.12.2016р. на адресу позивачки була надіслана вимога про усунення порушень відповідно до вимог ст.35 Закону України "Про іпотеку" цінним листом з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яка 08.12.2016р. була отримана позивачкою, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення, однак залишена без виконаня, тому доводи позивачки про протиправність оспорюваних дій та рішення вважав безпідставними. Крім того, заперечив порушення прав дитини позивачки у відповідності з ч.4 ст.12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", оскільки ТОВ "Фінанс Траст Груп" не укладало ніяких правочинів та нотаріусом було здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно у відповідності до вимог ст.37 Закону України "Про іпотеку" на підставі іпотечного договору, а не нотаріально посвідчено правочин.

Представник органу опіки і піклування Качур І.В. позов підтримала та вважала його таким, що підлягає до задоволення.

Заслухавши сторони, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18 серпня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №014/2061/2/21646, відповідно до якого банк надав позивачці кредит у сумі 100 000 дол. США на придбання житла строком до 17.08.2028 р. зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором. Зазначена норма закону застосовується також до відносин за кредитним договором в силу вимог ст.1054 ЦК України.

Згідно п. 6.5. Кредитного договору, Кредитор має право достроково вимагати погашення : заборгованості, або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за кредитним договором та/або за договором іпотеки.

Згідно п. 5.6. кредитного договору, позичальник зобов'язаний у разі порушення умов Кредитного договору та/або договору іпотеки, протягом 30 днів з моменту надіслання Кредитором на адресу Позичальника відповідного листа-повідомлення, достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що передбачені умовами Кредитного договору.

Підписанням кредитного договору, фактом отримання і використання кредиту, частковим його погашення, підтверджено, що позичальник у повному обсязі ознайомлювалась з умовами кредитування в банку і прийняла на себе зобов'язання щодо їх виконання. Крім того, підписанням повідомлення про умови кредитування та розрахунку орієнтовної сукупної вартості споживчого кредиту позивачка підтвердила надання їй повної інформації щодо вартості кредитної послуги.

Додатковою угодою № 1 від 11.01.2010р. сторони визначили, що моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на рахунки кредитора суми кредиту, процентів, комісії, неустойки, визначених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором від 18.08.2008р. позивач за договором іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. передала Банку в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0,0852 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Найменування вулиці згідно з розпорядженням міського голови № 29-р від 22.02.2016р. змінено на АДРЕСА_2.

Згідно п. 3.1.4 Договору іпотеки, у випадку невиконання або неналежного виконання Ідотекодавцем своїх зобов'язань по Кредитному договору або порушення Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення, в порядку п. 5 Договору іпотеки, та задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи, але не обмежуючись відсотки, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, необхідні витрати на утримання предмета іпотеки, витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, а також компенсувати всі інші витрати.

27 травня 2014 року ПАТ «ФІДОБАНК», правонаступником всіх прав та зобов'язань ВАТ «Ерсте Банк» згідно Договору про відступлення прав вимоги №2 за кредитними договорами та договору №2 про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, були відступлені ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ГЛОБАЛ ФІНАНС» свої права вимоги за вищезазначеними кредитним договором №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. і Договором Іпотеки між Банком та Відповідачем №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р.

27 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ГЛОБАЛ ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» укладено договір про відступлення права вимоги (факторингу) № 315 за Кредитним договором №014/2061/2/21646 в сумі 2 409 958,44 грн., а також договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №014/2061/2/21646.

У зв'язку з порушенням позивачкою кредитних зобов'язань щодо строків погашення кредиту та сплати відсотків на підставі ст.1050 ЦК України кредитором ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» у червні 2016 року пред'явлений позов до ОСОБА_3 про дострокове повернення кредиту та оплати заборгованості за кредитним договором. Заочним рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 08 вересня 2016 року за даним позовом стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором за кредитом в сумі 109 178,71 дол. США, що еквіваленто 2 744 066,14 грн. та судові витрат. Ухвалою суду від 17.02.2017р. заочне рішення від 08.09.2016р. скасоване за заявою ОСОБА_3 та спір перебуває на судовому розгляді.

Відповідно до витягу № 84314794 від 05.04.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі рішення про державну реєстрацію від 05.04.2107р. зареєстроване право власності ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» на предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_2 з одночасним припиненням права власності на вказане майно позивачки як іпотекодавця.

Після набуття права власності ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» були укладені договори оренди вказаного нерухомого майна з особами, з приводу неправомірних дій яких позивачка звернулась до правоохоронних органів та у червні 2017 року звернулась до суду з даним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2017р. позивачці відмовлено у відкритті провадження в порядку адміністративного судочинства за позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та роз'яснено, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції місцевого загального суду в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, враховуючи, щопозивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправними дій та рішення відповідача про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та прилеглу земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, за товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Транс Груп» на підставі договору іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008 року, зазначені спірні правовідносини пов'язані із цивільно-правовою угодою та стосуються права власності на спірне нерухоме майно, тобто цивільного права, то даний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватись судами за правилами Цивільного процесуального кодексу. При цьому судом враховані правові позиції у постановах від 17 лютого 2015 року у справі №21-551а14 Верховного Суду України, від 14.06.2016 року у справі №21-41а16 (826/4858/15). В зв'язку з відомою у відкритті провадження в порядку адміністративного судочинства, позивачка звернулась до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Суд виходить з того, що правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені ст. 15 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

При цьому ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Пред'являючи даний позов, ОСОБА_3 посилалась на те, що на підставі спірного рішення про державну реєстрацію приватного нотаріуса право власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку ТОВ "Фінанс Траст Груп" як іпотекодержателем було набуте без законних підстав і такими діями порушене її право власності, оскільки майно вибуло з власності іпотекодавця поза його волею без законних підстав.

Отже, спір виник із цивільних правовідносин і справа за правилами ст. 15 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У чч. 1, 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими

наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Отже, аналіз положень ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1685цс16 та від 27 квітня 2017 року у справі № 6-679цс17, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

У п. 5.5.1 договору іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. передбачено, що у відповідності до статті 36 Закону «Про іпотеку» цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель на власний розсуд може згідно статті 37 Закону України "Про іпотеку" задовольнити забезпечені іпотекою вимоги іпотекодержателя за кредитним договором шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. В цьому випадку цей договір (застереження п.5.5.1) є правовою підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

При укладенні договору іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. , який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., позивачка погодилась з такими умовами договору іпотеки, отже вважала дані умови прийнятними. При укладенні вказаного правочину не існувало ніяких умов, які б примусили позивачку прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

06.12.2016р. листом № 3449 позивачці була направлена вимога про усунення порушень умов кредитного договору в 30-денний строк з моменту отримання вимоги шляхом оплати кредитної заборгованості 109 178,71 доларів США, що складається з 97 715,23 доларів США основної заборгованості та 11 463,48 доларів США процентів, в якій повідомлено, що у випадку не виконання вимоги буде здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону «Про іпотеку» шляхом набуття предмету іпотеки у власність для повернення кредитних коштів.

Отже, зміст вимоги про усунення порушення № 3449 від 06.12.2016р. містить стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання 109 178,71 доларів США в строк не менш ніж 30 днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги, як передбачено ст.35 закону «Про іпотеку». Вказану вимогу згідно з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення позивачка отримала 08.12.2017р. та залишила без виконання.

Посилання позивачки на ознаки підроблення зазначеного повідомлення суд вважає такими, що не обґрунтовують позовні вимоги, оскільки фактично стосуються посилання на вчинення кримінального правопорушення, однак доказів встановлення цього в порядку кримінального судочинства суду не надано. Факт підробки документа та використання підробленого документа повинен бути підтверджений лише вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили.

Згідно з наданим ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» розрахунком боргу станом на 30.03.2017р. заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. складає 97 715,23 доларів США боргу по кредиту, 11 463,48 доларів США відсотків , всього 109 178,71 доларів США, що еквівалентно 2 952 204,01 грн.

Суд погоджується з вказаним розрахунком боргу, який узгоджується з умовами кредитного договору та переконливих об'єктивних доказів на його спростування позивачем не надано.

Відповідно до ст.ст.15,30 ЦК України обставини в цивільній справі з'ясовуються на засадах змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, нею в рахунок погашення боргу сплачувались кошти в лютому та серпні 2015 року, однак відповідні квитанції нею втрачені і в судовому засіданні жодних платіжних документів про перерахування коштів на погашення кредиту позивачкою не представлено.

Наданий позивачкою лист начальника відділення ПАТ «Фідобанк» від 17.12.2015р.№ 22-5-23/7021-ЦРД про те, ОСОБА_3 виконала всі зобов'язання згідно кредитного договору № 014/2061/2/21646 від 18.08.2017р. шляхом сплати кредиту, відсотків та інших платежів, суд вважає таким, що не підтверджує з достовірністю виконання позивачкою кредитних зобов'язань, оскільки зазначений лист виданий 17.12.2015р. службовою особою юридичної особи, яка на момент його видачі не мала статусу кредитора за кредитним договором № 014/2061/2/21646 від 18.08.2017р. у зв'язку з відступленням ПАТ «Фідобанк» права вимоги за зазначеним кредитним договором з 27 травня 2014 року до ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ГЛОБАЛ ФІНАНС», а з 27 липня 2015 року вказані права перейшли до ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» на підставі договору про відступлення права вимоги.

Даний висновок також узгоджується зі змістом листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фідобанк від 13.03.2017р. № 1/4/1/448-ЛК, в якому вказано, що лист від 17.12.2015р.№ 22-5-23/7021-ЦРД виданий помилково, щодо відсутності станом на дату її видачі заборгованості позичальника перед первісним кредитором ПАТ « Фідобанк».

До того ж, доводи позивачки про погашення нею кредитних зобов'язань шляхом сплати коштів на рахунку кредитора спростовуються листом директора ТОВ « ФК «ГлобалФінанс» від 27.03.2017р. про т е, що за період часу з моменту укладення договору відступлення ТОВ «ФК «ГлобалФінанс» права вимоги за кредитним договором №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. з 27.05.2014р. по 20.03.2017р. грошових коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. ані від ОСОБА_3, ані від третіх осіб на рахунок ТОВ «ФК "ГлобалФінанс» не надходило. Аналогічні пояснення надані в судовому засіданні представником ТОВ «Фінанс Траст Груп», який заперечив надходження будь-яких коштів від позивачки на погашення кредитних зобов'язань за період часу з моменту укладення договору відступлення ТОВ «Фінанс Траст Груп» права вимоги за кредитним договором №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. з 27.07.2015р. по даний час.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, щотаке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.08.2017р. на праві власності позивачки зареєстрована ? частина квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 22.01.2004р. Таким чином, враховуючи наявність у позивачки на праві власності іншого житлового приміщення звернення стягнення на предмет іпотеки не суперечить вимогам, визначеним Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Наявність на розгляді в суді спору між сторонами договору іпотеки щодо стягнення з позичальника кредитної заборгованості не позбавляє іпотекодавця права звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, узгодженому сторонами договору іпотеки. В даному випадку вибір способу правового захисту належить іпотекодержателю, задоволення вимог за рахунок іпотечного майна підлягає урахуванню при вирішення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обрання певного способу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Що стосується оспорювання позивачкою оцінки іпотечного майна, доказів іншого розміру вартості предмета іпотеки суду не надано, питання про проведення судової експертизи з даного питання жодною з сторін не порушувалось.

Доводи позивачки про порушення при зверненні стягнення на предмет іпотеки прав неповнолітньої дитини, суд вважає такими, що не обґрунтовують позовні вимоги, виходячи з наступного.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

На момент укладення договору іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. права неповнолітньої доньки позивачки на користування житловим будинком були відсутні, оскільки дитина народилась після його укладення 28.10.2009 року.

Відповідно до п.4.1.4 договору іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. іпотекодавець зобов'язався не передавати предмет іпотеки в користування будь-яким особам без отримання попередньої письмової згоди на це іпотекодержателя.

Реєстрація неповнолітньої ОСОБА_9 здійснена 02.06.2010р. та позивачкою надання письмової згоди на це іпотекодержателя документально не підтверджено, відповідачем ТОВ «Фінанс Траст Груп» факт надання такої згоди в ході судового розгляду заперечувався, отже докази правомірності користування спірним будинком неповнолітньою дитиною суду не надані.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно. При цьому вона ніяк не впливає на цивільно-правову рівність учасників обороту, автономію волі і свободу договору та по суті є похідною від правовстановлюючого документу, на підставі якого здійснюється реєстрація.

Абзацом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Частиною 1 статті 461 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і який має печатку такого реєстратора.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктом 46 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним відіпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. оспорюване рішення про державну реєстрацію права власності прийняте на підставі передбачених законом документів для здійснення реєстраційної дії - договір іпотеки № 014/2061/2/21646 від 18.08.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Романій Н.В. за реєстровим № 13372, договір про відступлення права вимоги від 27.07.2015 року за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 1134, договір про відступлення права вимоги (факторинг) № 315 від 27.07.2015р., вимога про усунення порушень від 06.12.2017р. № 3449, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 08.12.2016р., опис вкладення у цінний лист та квитанція від 06.12.2017р. про направлення цінного листа, статуту, технічний паспорт від 10.04.2008р., державний акт серії НОМЕР_3 від 26.12.2008р. про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, договір купівлі-продажу від 18.08.2008р. про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок по АДРЕСА_2, м.Черкаси, доручення та паспорт уповноваженої особи ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП». В судовому засіданні не встановлено не відповідності конкретних заявлених прав вже зареєстрованим на момент прийняття оспорюваного рішення.

Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності угоди, якщо її недійсність прямо не встановлена законом або якщо вона не визнана судом недійсною.

Договір іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р., договір відступлення ТОВ ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» права вимоги за договором іпотеки №014/2061/2/21646 на момент прийняття оспорюваних дій та рішення були чинними, а тому підлягали до виконання, обтяження належного позивачці нерухомого майна на підставі договору іпотеки №014/2061/2/21646 від 18.08.2008р. не було припиненим. Наявність заборгованості підтверджує порушення боржником виконання умов кредитного договору, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок невиконання позивачкою своїх зобов'язань по кредитному договору кредитодавцю, права якого перейшли до ТОВ ФІНАНС ТРАСТ ГРУП», спричинені збитки у вигляді неповернених кредитних коштів та не отриманих доходів, а тому ТОВ ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» як іпотекодержатель мав право на звернення стягнення боргу на предмет іпотеки.

Укладаючи договір іпотеки, позивачка надала згоду на перехід права власності (відчуження) предмета іпотеки до іпотекодержателя в майбутньому у разі настання чітко визначених обставин.

Як убачається зі змісту п.5.5.1 договору іпотеки від 18 серпня 2008 року сторони погодили передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Дане застереження в договорі свідчить про те, що сторони досягли згоди про можливість такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, такі умови договору є результатом домовленості сторін, що відповідає п. 3 ст. 3 ЦК України.

Враховуючи положення ст. ст. 36, 37 Закону України«Про іпотеку», на підставі наданих сторонами доказів, встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що кредитор скористався своїм правом в межах договору і чинного законодавства звернути стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки у встановленому законом порядку. За викладених обставин, заявлений позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталії Василівни при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34632109 від 05.04.2017р. та внесення запису за даним рішенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34632109 від 05.04.2017р. та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Фінанс Траст Груп" на житловий будинок з мансардою загальною площею 117,9 кв.м. (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1216675671101) та земельну ділянку загальною площею 0,0852 га (кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1216682271101) за адресою: АДРЕСА_2, які були передані ОСОБА_3 в іпотеку в забезпечення виконання кредитних зобов'язань.

Скасувати вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження житлового будинку по АДРЕСА_2, м.Черкаси та земельної ділянки по АДРЕСА_2, м.Черкаси кадастровий номер: НОМЕР_1, загальною площею 0,0852 га, що належать ТОВ "Фінанс Транс Груп", код ЄДРПОУ 39440451.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції в 10 денний строк з дня проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: