Справа №2-2875/2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2009 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Кучми В.В.
при секретарі - Сіденко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся зі справжнім позовом до АТЗТ «Угольинвест», посилаючись на те, що він з 12 березня 2003 року працював у відповідача, звільнився 28.05.2009 року за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв»язку з порушенням власником умов колективного договору у частині своєчасної виплати заробітної плати. У день звільнення йому також не були виплачені розрахункові. Тому просить стягнути невиплачений заробіток за листопад - грудень 2008 року та січень-лютий 2009 року включно, середній заробіток за час затримки розрахунку з дня звільнення і по день винесення судового рішення. Також просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 1700 грн.
До початку судового засідання ОСОБА_1 подав письмову заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги підтримує повністю, також просить стягнути вихідну допомогу у розмірі трьохмісячного середнього заробітку. Справу просить розглядати без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач АТЗТ «Угольинвест» є належним чином повідомлене про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направило, про причини неявки представника не повідомило.
Вивчив письмові пояснення позивача, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування вимог, суд вважає позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
У судовому засіданні доведено і фактично встановлено, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем, згідно витягу з трудової книжки позивач з 12.03.2003 р. був прийнятий і працював на шахті відповідача гірничим робочим по ремонту гірничих виробіток ІІІ розряду на ділянці ГПУ та ВШТ, 26.08.2003 р. переведений прохідником ІV розряду на ділянку ГПУ та ВШТ. На підставі наказу №89к від 28.05.2009 р. звільнений за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв»язку з невиконанням законодавства про працю та умов колективного договору з виплати заробітної плати. У день звільнення 28.05.2009 р. і до 29.10.2009 р. ним не отримані розрахункові у вигляді заборгованості заробітної плати за період листопад – грудень 2008 року, січень – лютий 2009 р. у загальній сумі 8348,60 грн., розмір якої підтверджуються розрахунковими листами підприємства про нарахування до виплати заробітної плати позивачу за вказані періоди.
Згідно положень, закріплених у ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи чи організації, провадиться в день звільнення. Таким чином, право позивача на оплату праці є порушеним з боку відповідача і підлягає відновленню шляхом стягнення на його користь зазначених сум.
Відповідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день його звільнення або якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред”явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Позивачем не отримані розрахункові від відповідача за період роботи з дня звільнення з 28.05.2009 р. і до 29.10.2009 р., за цей період кількість робочих виходів згідно загального графіку роботи на підприємстві складає 106 робочих дня. Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95 р „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” суми середнього заробітку за період затримки розрахункових обчислюються виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передували події, з якою пов”язані відповідні виплати. Позивач останні два місяці працював у відповідача у січні та лютому 2009 року, у січні заробіток позивача складав 1272,02 грн. за 11 робочих змін, у лютому 979,29 грн. за 9 робочих змін, то таким чином його середній щоденний заробіток за останні два місяці складе 112,56 грн. (1272,02+979,29):20=2251,31:20=112,56). Оскільки у судовому засіданні доведено, що з вини відповідача позивачу не було своєчасно виплачені розрахункові за період з дня його звільнення з 28.05.2009 р. і до 29.10.2009 р, то на користь позивача з відповідача слід стягнути середній заробіток за цей період у сумі 11931,36 грн. (112,56*106=11931,36).
Згідно положень ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим органом законодавства про працю працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. У судовому засіданні доведений факт звільнення позивача за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв»язку з порушенням відповідачем законодавства про працю, а саме у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати. Середній заробіток згідно п.п. „є” п. 1, абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою КМ України №100 від 08.02.1995р. обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов”язана відповідна виплата. Згідно розрахункових листів про нарахування заробітної плати загальний заробіток позивача за останні два місяці, що передували його звільненню у травні 2009 року склав 1272,02+979,29=2251,31 грн. і виходячи з цього його середній заробіток для обчислення вихідної допомоги складає 1125,65 грн. (2251,31:2=1125,65), а вихідна допомога, яку слід стягнути з відповідача на його користь, у розмірі тримісячного середнього заробітку – 1125,65*3=3376,95 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача у зв”язку з його звільненням внаслідок порушення відповідачем вимог трудового законодавства, а саме на підставі несвоєчасної виплати позивачеві заробітної плати, слід стягнути вихідну допомогу у зазначеному розмірі.
Вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивачем заявлені у межах позовної давності. Відповідач на протязі цього часу мав можливість виплатити розрахункові, зокрема у період надходжень до фонду заробітної плати підприємства у листопаді 2008 року, але будь-яких заходів для цього вжито не було і таким чином право позивача як працівника фактично порушено. У зв”язку з затримкою виплати заробітної плати позивач змушений був звертатись у бухгалтерію відповідача, відчував себе приниженим і ображеним, що потягло для нього моральні страждання. Заробітна плата не виплачувалась позивачу на протязі календарного періоду майже шість місяців. Але у судовому засіданні позивачем не доведено і не підтверджено доказами наявність тривалих моральних страждань у зв”язку з порушенням цих строків виплати розрахункових, наявність обставин, які потягли втрату суттєвих життєвих зв”язків, змушувало його на додаткові зусилля для організації життя, тощо.
Таким чином, суд вважає доведеним факт заподіяння позивачеві моральної шкоди, що настала з вини відповідача у наслідок несвоєчасної виплати відповідачем заробітної плати, фактичним порушенням його права на своєчасне її отримання, яке полягало у додаткових зусиллях з боку позивача на витребування цих сум шляхом звернення до адміністрації відповідача, у зв”язку з чим він перебував у принизливому стані, і вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України, враховуючи конкретні обставини справи, ступінь вини відповідача, а також глибини душевних страждань позивача, вимоги принципу розумності і справедливості, суд вважає справедливою сатисфакцію відшкодування моральної шкоди в сумі 200 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України звільнені від сплати судового збору позивачі – робітники та службовці – з позовів про стягнення заробітної плати. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача, таким чином з відповідача АТЗТ «Угольинвест» на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 238,56 грн.
Згідно ч. 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при звернені до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення заробітної плати, у зв»язку з чим з відповідача слід також стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., згідно Постанови Кабінета міністрів України від 14.04.2009 року №361, яка діяла на момент подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 44, 47, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 11, 60, 212 – 215, 224-226, 228, 294, 367 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги, моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати за період з 01.11.08 року по 01.02.2009 року у сумі 8348 гривень 60 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.05.2009 року і по 29.10.2009 року у сумі 11931 гривню 36 копійок, вихідну допомогу у сумі 3376 гривень 95 копійок, моральну шкоду 200 гривень, а усього 23856 гривень 91 копійку.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на користь держави судовий збір у сумі 238 гривень 56 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.
Рішення у частині присудження на користь ОСОБА_1 з Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» заборгованості з заробітної плати за один місяць у сумі 2706 гривень 26 копійок підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем у загальному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з моменту його проголошення та подання апеляційної скарги на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.
Головуючий: