Справа № 22-1253                    Головуючий в суді 1 інстанції Авалян Н.М.

Доповідач: Карайван Т.Д.

УХВАЛА Іменем України

29 червня 2006 року Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Суддів: Стрюкової О.В., Дмітрієвої Л.Д.

При секретарі: Кагадій І.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 25 січня 2006 року за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до обласного комунального торговельно-виробничого підприємства "Перлина" про стягнення заробітної плати та інших сум у зв"язку із звільненням; середнього заробітку за затримку розрахунку у зв"язку з затримкою виплати належних при звільненні сум та про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2005 року позивачи звернулися з зазначеним позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог посилалися на те,що вони знаходилися в трудових відносинах з обласним комунальним торговельно-виробничим підприємством "Вікторія" ОСОБА_1 з 2 жовтня 1992 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 - з 1992 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням XI сесії Луганської обласної Ради № 11/30 від 18 грудня 2003 року вказане підприємство реорганізоване шляхом його приєднання до підприємства відповідача - обласного комунального торговельно-виробничого підприємства "Перлина", а 1 березня 2004 року вони були звільнені з посад на підставі ст..40 п.1 КЗпП України.

Посилаючись на те, що при звільненні відповідач не здійснив з ними повний розрахунок, не виплатив належні при звільненні суми, позивачки просили стягнути на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 822,21 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 10347,70 грн. і моральну шкоду в сумі 10000 грн.; на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 3095,98 грн., грошову допомогу згідно з контрактом в сумі 2441,58 грн, середній заробіток за затримку розрахунку в сумі 10741,30 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі позивачки просять скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення яким задовольнити їх вимоги, посилаючись на невідповідність висновку суду обставинам справи, порушення матеріального та процесуального закону. 

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи позивачкам в задоволенні позову, суд виходив з того, що позов заявлений не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Проте згідно зі ст..ЗЗ ЦПК України суд якщо позов пред"явлено не до тієї особи яка має відповідати за позовом за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Суд дані вимоги закону не виконав.

Окрім того, згідно роз"яснень Верховного Суду України ,які містяться в Постанові Пленуму від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" ... належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація з якою позивачем укладено трудовий договір(п.27).

Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_2 працювала за контрактом, який був укладений з Луганською обласною Радою. Але ж судом Луганська обласна Рада була залучена до участі в справі в якості третьої особи а не відповідача.

З   урахуванням   того,   що   судом   при   розгляді   справи   порушені   норми процесуального законодавства, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду, а справу, згідно зі ст..311 ЦПК України направити на новий розгляд. Керуючись ст. .ст. .307,311 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 25 січня 2006 року скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі судців.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.