Суддя-доповідач Ханова Р.Ф.
Головуючий І інстанції суддя Добінчак О.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2009 року Справа № 2а-1073/09/0534
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.,
суддів: Арабей Т.Г., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційну скаргу Микитивського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради на постанову Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 20 травня 2009 року у справі № 2а-1073/09 за позовом ОСОБА_1 до Микитивського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення суми, і
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 20 травня 2009 року позов ОСОБА_1 до Микитивського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення суми задоволений в повному обсязі: визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачеві недотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2008 рік та стягнуто з відповідача на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2010,0 грн.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема висновки суду не відповідають обставинам справи.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного перегляду справи сповіщені належним чином.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що є інвалідом 3 групи, у зв’язку з чим користується правами та пільгами встановленими законодавством України для ветеранів війни і інвалідів війни. Позивачеві 21.05.2008р. нарахована допомога на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 90,0 грн. 10.10.2008р. відповідач відмовив позивачеві у перерахунку розміру допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, відповідно посвідчення серії НОМЕР_1 та довідки відповідача (а. с. 6), є інвалідом 3 групи відповідно довідки МСЕК НОМЕР_2 (а. с. 10) у зв’язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2008 р. , тобто на час здійснення виплати допомоги на оздоровлення становив 525 грн.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 р. відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений в розмірі 90,0 грн.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною Постановою № 562 всупереч Закону № 796–ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, і для осіб віднесених до 1 категорії, зокрема інвалідів 3 групи - 90,0 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнанні неконституційними статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими вносилися зміни та обмеження до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні спору підлягають застосуванню Закони України, а не Постанови.
Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік: 525*4-90=2010 грн., оскільки заборгованість утворилася внаслідок протиправних дій відповідача.
Апеляційний перегляд здійснений в межах заявленої апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу за суттю з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу до Микитивського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 20 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Микитивського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення суми залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 10 листопада 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Т.Г. Арабей
М.І. Старосуд