Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2009 року справа № 2а-10388/09/0570
приміщення суду, зала судових засідань № 10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Арабей Т.Г.
Старосуд М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
від позивача:
від відповідача:
від третьої особи:
Чуріковій Я.О.
Мись С.Д. за дов. від 14 серпня 2009 р.
Шелкаєва Ю.В. за дов. від 01 липня 2009 р
не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 14 серпня 2009 року
по адміністративній справі № 2а-10388/09/0570
(головуючий суддя Христофоров А.Б.)
за позовом ОСОБА_1
до
Національного банку України
третя особа
про
тимчасовий адміністратор Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» Жуковська Валентина Борисівна
визнання неправомірною бездіяльності, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року по справі № 2а-10388/09/0570 (арк. справи 43-45) було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Національного банку України за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору тимчасового адміністратора Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» Жуковської В.Б. про визнання неправомірною бездіяльності відповідача при розгляді заяв від 20 березня 2009 року та 29 квітня 2009 року, зобов’язання прийняти рішення щодо діяльності тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра».
Рішення Донецького окружного адміністративного суду вмотивовано тим, що відповідачем були своєчасно розглянути звернення позивача від 20.03.2009р. та 29.04.2009р., направлені відповіді на них, тому бездіяльність відповідача у цій частині відсутня. При відмові у вимог позивача про зобов’язання відповідача прийняти рішення щодо діяльності тимчасового адміністратора ВАТ КБ «НАДРА» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ще до звернення позивача із наведеними заявами вживав заходи, спрямовані на припинення порушення банківського законодавства з боку ВАТ КБ «НАДРА», для чого постановою Правління від 10 лютого 2009 року призначив тимчасову адміністрацію і ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Неналежне виконання тимчасовим адміністратором вимог законодавства, що завдало збитків банку чи кредиторам, може бути підставою для припинення виконання ним повноважень. Судом першої інстанції зазначено про відсутність доказів завдання збитків позивачеві з боку тимчасового адміністратора. Крім того, предметом спору суд визначив дії відповідача під час розгляду звернень позивача, а не діяльність тимчасового адміністратора як суб’єкта владних повноважень та самостійної процесуальної фігури.
Позивач в апеляційній скарзі (арк. справи 49), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, принципів обґрунтованості і неупередженості, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року та ухвалити нове рішення.
Відповідач із зазначеними позивачем в апеляційній скарзі доводами не погодився та посилаючись на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права Донецьким окружним адміністративним судом при винесенні рішення зазначав про відсутність підстав для скасування судового рішення адміністративного суду першої інстанції.
Третя особа у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги була належним чином повідомлена. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Голови Національного банку України листом від 20.03.2009 року, у якому просила роз’яснити, на підставі яких законодавчих актів Національний банк України дозволив ВАТ КБ «Надра» використати його кошти на свій рахунок, дозволив фактично захопити його майно без його згоди. При цьому позивач зазначив, що його право як вкладника за договором від 05 лютого 2008 року порушене ВАТ КБ «НАДРА», яке відмовляється від повернення банківського вкладу.
Листом №56-008/63 від 16 квітня 2009 року відповідач повідомив позивача про результати його звернення. У цьому листі відповідач вказав, що постановою правління НБУ від 10.02.2009 року №59 призначено тимчасову адміністрацію ВАТ КБ «НАДРА», введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців. У зв’язку з цим повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління зазначеного банку перейшли до тимчасового адміністратора Жуковської В.Б. Відносини між банком та його клієнтом регулюються законодавством України та договором між ними. Відповідно до статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» органам державної влади забороняється втручатися у діяльність банків за винятком випадків, передбачених законодавством. За цих підстав відповідач повідомив про відсутність правових підстав для втручання у відносини між позивачем та ВАТ КБ «НАДРА».
Листом від 29 квітня 2009 року позивач звернувся до керівника Дирекції з банківського регулювання на нагляду Національного банку України, у якому зазначив, що зазначений вище лист від 16 квітня 2009 року містить формальну відповідь. Тому позивач просив надати йому обґрунтовану відповідь щодо санкцій, які застосував відповідач для захисту інтересів позивача від порушень з боку ВАТ КБ «НАДРА»; вимог, які висунув відповідач до тимчасового адміністратора ВАТ КБ «НАДРА» для повернення позивачеві депозитного вкладу; письмових застережень або угод з ВАТ КБ «НАДРА», які вжив відповідач для припинення порушень прав позивача.
Відповідач у листі № 56-008/1648 від 05.05.2009 року надав відповідь на друге звернення позивача, у якій додатково до інформації, що містилася у листі від 16.04.2009р. зазначив, що на вимоги позивача про повернення депозиту дія введеного мораторію не розповсюджується, тому за наявності коштів у ВАТ КБ «НАДРА» депозит може бути повернений тимчасовим адміністратором банку. У разі порушення прав позивач, як вкладник, може звернутися за їх захистом до суду. Крім того, відповідач повідомив позивача про те, що його звернення направлені до ВАТ КБ «НАДРА» з дорученням уважно та оперативно розібратися у ситуації та розглянути можливість позитивного рішення питань, що поставлені у зверненні позивача.
Обставини направлення звернень та отримання відповідей на них сторонами у судах першої та апеляційної інстанції не оскаржувались.
Суд першої інстанції за результатами вирішення спору дійшов висновків про те, що звернення позивача відповідали вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян». Відповіді на них були надані в межах строків, які встановлені статті 20 наведеного Закону та Закону України «Про інформацію».
Стосовно вимог про неприйняття відповідачем рішень щодо діяльності тимчасового адміністратора ВАТ КБ «НАДРА» колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції зазначив, що відповідно до статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі порушення банківського законодавства Національний банк України має право застосувати до банків заходи впливу, до яких, зокрема, відноситься призначення тимчасової адміністрації.
Стаття 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом. Такі випадки передбачені статтею 66 цього Закону у вигляді форм регулювання банківської діяльності. До них, зокрема відноситься застосування заходів виливу.
Статтею 74 наведеного вище Закону встановлено, що порядок застосування заходів впливу, передбачених цим Законом, встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Підстави для застосування заходів впливу перелічені у пункті 1.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. N 369 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за N 845/6036). У якості таких підстав у вказаному Положенні наведені: результати інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій; результати аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо; результати перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення; пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"; результати перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
З аналізу наведених підстав вбачається, що звернення клієнтів банку або інших громадян не визначені законодавством як підстави для застосування до банків заходів впливу.
Крім того, позивач не просив у зверненнях провести перевірку ВАТ КБ «НАДРА» або вчинити інші дії, результатом яких могло бути застосування до зазначеного банку заходів впливу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана неправильна правова оцінка спірним правовідносинам, постанова прийнята з додержанням норм матеріального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року у справі № 2а-10388/09/0570 –залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року у справі № 2а-10388/09/0570 – залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 листопада 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Т.Г. Арабей
М.І. Старосуд