Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2009 року справа № 2а-8/87ад/5014
приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Арабей Т.Г.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
від позивача:
від першого відповідача:
Чуріковій Я.О.
Алейников О.В.– за дов. №3 від 08 січня 2009 року
не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Астаховське»
на Постанову Господарського суду Луганської області
від 24 березня 2009 року (повний текст постанови виготовлений 30 березня 2009 року)
по адміністративній справі № 8/87 ад/5014 (судді Середа А.П., Мінська Т.М., Яреська Б.В.)
за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Астаховське»
про
звернення стягнення на активи на суму 357176,53 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Луганської області від 24 березня 2009 по справі № 8/87ад/0514 (арк. справи 108-110) були частково задоволені позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Астаховське» про звернення стягнення на активи на суму 357176,53 грн. Постановою Господарського суду Луганської області від 24 березня 2009 року було стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Астаховське» заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 161275,00 грн.
Постанову Господарського суду Луганської області по справі 8/87 ад/0514 від 24 березня 2009 року вмотивовано підтвердженням наявними в матеріалах справи документами суми заборгованості відповідача з податку з доходів фізичних осіб та факту ухилення відповідача від сплати зазначених податкових зобов’язань.
Відповідач, не погодившись із винесено постановою від 24 березня 2009 року надав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду в якій, посилаючись на порушення судом приписів пункту 7.7. Закону України «про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», наслідком чого стало здійснення судом висновків щодо наявності суми податкового боргу та невиконання відповідачем умов укладеної мирової угоди, просив скасувати постанову Господарського суду Луганської області та винести нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
У лютому 2007 року позивач звернувся до Господарського суду Луганської області із позовом до відповідача про стягнення суми податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, який обліковується за даними позивача станом на 01 липня 2007 року в сумі 357176,53 грн.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13 квітня 2007 року по справі 8/87ад (арк. справи 37) було закрито провадження по справі на підставі статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку із примиренням сторін на умовах сплати наявної в відповідача суми заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, щ виникла станом на 01 липня 2007 року в сумі 338866,53 грн. відповідно до графіку його погашення, зазначеного в цій ухвалі. Відповідно до змісту Ухвали від 13 квітня 2007 року, відповідач зобов’язався здійснити погашення наявної суми заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 338866,53 грн. наступним чином: у квітні 2007 року – 17900,00 грн., в період з травня по серпень 2007 року по 5000,00 грн. щомісячно, в період з листопада по грудень 2007 року по 31000,00 грн. щомісячно, у січні 2008 року – 16000,00 грн., у період з лютого по березень 2008 року по 10000,00 грн. щомісячно, в період з квітня по серпень 2008 року – по 5000,00 грн. щомісячно, в період з вересня по листопад по 30000,00 грн. щомісячно, у грудні 2008 року 28000,00 грн.
У лютому 2009 року позивач звернувся до Господарського суду Луганської області із клопотанням про поновлення провадження по справі на підставі статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку із невиконанням відповідачем умов графіку погашення заборгованості, визначеного Ухвалою Господарського суду Луганської області по справі 8/87 ад від 13 квітня 2007 року.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16 лютого 2009 року (арк.. справи 43) провадження у справі 8/87 ад було поновлено.
Постановою Господарського суду Луганської області по справі 8/7 ад від 24 березня 2009 року заявлені позивачем вимоги були задоволені частково, стягнуто з відповідача суму заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, що виникла станом на 01 січня 2007 року в сумі 161275,00 грн.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначені законом України «Про систему оподаткування».
За приписами статті 4 цього закону платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Положеннями закону України «Про систему оподаткування» податок з доходів фізичних осіб віднесений до загальнодержавних податків.
Порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб визначений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виходячи із дослідження положень пункту 1.15 статті 1, пункту 8.1. статі 8 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідач є податковим агентом , який зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платників податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність до органів податкової служби та, окрім іншого нести відповідальність за порушення положень закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пунктом 16.1. статі 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).
Пунктом 19.2. статті 9 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на осіб, що є податковими агентами, покладений обов’язок щодо своєчасного та повного нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
За порушення правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, які є податковими агентами, фінансово відповідальними за порушення норм Закону України «про податок з доходів фізичних осіб» є зазначені особи.
Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.
Відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Зазначеним законом визначені повноваження контролюючого органу здійснювати заходи з погашення боргу перед державним бюджетом України.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду погоджує висновки Господарського суду Луганської області в частині правомірності заявлення вимог про стягнення суми наявного податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, який виник станом на 01 січня 2007 року.
Щодо посилань апелянта на фактичну сплату суми заборгованості за мировою угодою, затвердженою Ухвало Господарського суду Луганської області від 13 квітня 2007 року колегія суддів зазначає нижче викладене.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, розбіжності між сторонами в сумі визначення суми податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, який виник станом на 01 січня 2007 року, погашеного відповідачем в період з 13 квітня 2007 року по 01 січня 2009 року, виникли через застосування сторонами різного порядку погашення сум податкових зобов’язань та податкового боргу, встановленого пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами». Колегія суддів погоджує висновки господарського суду першої інстанції, про правомірність застосованого позивачем порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань відповідача та відповідності його положенням пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Податковим органом, цілком правомірно направлялися кошти в рахунок погашення поточних зобов’язань, а не в рахунок погашення суми податкового боргу, враховуючи самостійно визначене платником податку - відповідачем призначення платежу. Факт правомірності обраного податковим органом порядку погашення суми податкового боргу та податкових зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб платника податків із врахуванням визначеного платником податку призначення платежу підтверджено документами, наявними в матеріалах справи (арк.. справи 58-86). Також, матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу відповідача з податку з доходів фізичних осіб, який виник станом на 01 січня 2007 року в сумі 161275,00 грн.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку щодо невідповідності посилань відповідача в апеляційній скарзі на порушення застосування норм матеріального права господарським судом першої інстанції.
Таким чином, дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що Постанова Господарського суду Луганської області у справі 8/87 ад/0514 винесена за умови правильного застосування норм матеріального та процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин, що за положеннями статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Астаховське” на постанову Господарського суду Луганської області від 24 березня 2009 року у справі № 8/87 ад/0514 залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Луганської області від 24 березня 2009 року у справі № 8/87 ад/0514 залишити без змін.
Ухвала складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 листопада 2009 року у присутності представника позивача.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: (підписи) Т.Г. Арабей
М.І. Старосуд