Справа №22ц-4012/09 Головуючий в суді 1 інстанції – Саган В.М.
Категорія 01, 19, 27 Доповідач - Воробйова Н.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.09 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.С.,
суддів: Мережко М.В., Коцюрби О.П.
при секретарі : Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний Центр України» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 11.06.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний Центр України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати кінцевого розрахунку.
В с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що працював начальником загального відділу на ДСГП «Головний селекційний центр України».
Наказом №20-к від 12.02.2009 року був звільнений з посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
При звільненні з позивачем своєчасно не були проведені виплати всіх сум, що йому належали. Останній день його роботи був 12.02.2009 року. Повний розрахунок по заробітній платі був проведений із трьохмісячною затримкою 19 травня 2009 року.
З урахуванням уточнених вимог, позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку по день його фактичного проведення у сумі 4693 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Рішенням Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду від 11.06.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток в сумі 4693 грн. за весь час затримки по день фактичного розрахунку та 2000 грн. моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду як необґрунтоване та ухвалити нове рішення з урахуванням дійсних обставин справи.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
В силу ст. 116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працю вав, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що при звільненні позивача з ним своєчасно не було проведено розрахунок та не виплачено належну йому заробітну плату. Останній день його роботи був 12.02.2009 року. Повний розрахунок по заробітній платі був проведений із трьохмісячною затримкою 19 травня 2009 року.
Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку по день фактичного розрахунку в сумі 4693 грн.
Дану суму обраховано у відповідності до чинного законодавства.
Посилання відповідача на те, що вини підприємства у невиплаті заробітної плати не має, оскільки рахунки підприємства знаходилися під арештом - є безпідставними.
Відсутність грошей на розрахункових рахунках, фінансові труднощі підприємства тощо не звільняють відповідача від обов»язку виплатити працівнику належну йому заробітну плату у зв»язку з звільненням з роботи.
Рішення суду в цій частині ґрунтується на матеріалах справи та відповідає закону.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судова колегія погоджується з висновком суду, що порушення відповідачем законних прав позивача на отримання заробітної плати при звільненні призвело до моральних переживань, втрати останнім нормальних життєвих зв» язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Разом з тим, з урахуванням дійсних обставин справи, судова колегія вважає, що визначений судом розмір суми, що підлягає стягненню з відповідача на відшкодування моральної шкоди позивачу слід змінити, зменшивши її з 2000 грн. до 500 грн.
В іншій частині рішення необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 11.06.2009 року змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, зменшивши суму відшкодування з 2000 грн. до 500 грн
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -