Справа № 22-Ц-5032/2009 р.                                        Головуючий у І інстанції  Верещак А.М.

Доповідач  у ІІ інстанції Малород О.І.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

    головуючого: Дьоміної О.О.,

    суддів: Малорода О.І., Березовенко Р.В.

при секретарі: Мацевич О.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2009 року

у справі за позовом   Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач просив стягнути з відповідача в порядку регресу витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 25500 грн. та судові витрати.

Мотивував вимоги тим, що 18 липня 2005 року з вини водія ОСОБА_2., що керував автомобілем ЗАЗ-110307, що належить відповідачці сталась дорожньо-транспортна пригода.

Постановою суд від 23 серпня 2005 року ОСОБА_2. притягнуто до адміністративної відповідальності і ним сплачено штраф.

Розмір збитків заподіяних власнику автомобіля Шкода – ОСОБА_3 становить 38968 грн.09 коп.

Відповідальність ОСОБА_3. була застрахована відповідно до полісу про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності в страховій компанії «Універсальна», тому він звернувся до моторно страхового бюро і 14 жовтня 2005 року страхове бюро виплатило потерпілому страхове відшкодування в сумі 25500 грн.

    Поскільки власником автомобіля є відповідач, водій ОСОБА_2. керував автомобілем без відповідної правової підстави, протиправність його дій у заволодінні транспортним засобом не доведено, просив стягнути збитки з власника автомобіля.

    Надалі позивач доповнив позовні вимоги і просив поновити строк позовної давності для звернення до суду. /а.с.38/

    Рішенням суду позовні вимоги задоволено.

    Суд стягнув з відповідачки 25500 грн. виплаченого страхового відшкодування та 285 грн. судових витрат.

    Відповідачка в апеляційній скарзі просить змінити рішення суду, стягнувши з неї 4205 грн. 32 коп. страхового відшкодування в порядку регресу. Просить врахувати, що шкода заподіяна з вини водія автомобіля ОСОБА_2. та її, як власника автомобіля, поскільки її недбалість сприяла неправомірному заволодінню ОСОБА_2 автомобілем. При визначенні розміру збитків просить врахувати, що рішенням апеляційного суду від 20 жовтня 2008 року  з неї стягнуто 15278 грн. 73 коп. на користь ОСОБА_3. матеріальної шкоди, що не покрита страховим відшкодуванням.

    Крім того вважає, що суд неправомірно відмовив в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі в якості відповідача ОСОБА_2..

    Також просить звільнити її від сплати судового збору, як потерпілу від наслідків на ЧАЕС.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що до позивача перейшло право вимоги відповідно до ст. 993 ЦК України і тому задовільнив позовні вимоги.

    Крім того суд зазначив, що рішенням апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2008 року встановлено, що ОСОБА_1. не надала доказів, що з боку ОСОБА_2. – водія автомобіля ЗАЗ, були вчинені протиправні неправомірні дії щодо заволодіння автомобілем ЗАЗ. Рішення апеляційного суду набрало законної сили і обставини встановлені ним згідно ст. 61 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню.

Колегія вважає, що заперечення в апеляційній скарзі про невідповідність висновків суду вимогам ст. 1187 ч.4 ЦК України про спільну відповідальність водія транспортного засобу та власника не грунтуються на доказах, поскільки  указаним вище рішенням апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1. не надала доказів протиправної неправомірної поведінки з боку  ОСОБА_2. при заволодінні її транспортним засобом.

За таких обставини відсутні правові підстави для залучення до участі в справі ОСОБА_2..

Відсутні також підстави і для звільнення відповідачки від сплати судового збору, як потерпілої від наслідків аварії на ЧАЕС, поскільки вона звільнена від сплати судового збору на користь держави, а не на користь позивача, який поніс ці витрати.

Колегією встановлено, що позивачка в ході розгляду справи судом першої інстанції не просила застосувати вимоги ст. 267 ч.3 ЦК України.

Згідно ст. 308 ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Поскільки рішення суду відповідає вимогам ст. 993, 1187 ч.4  ЦК України та нормам процесуального права то апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись  ст. ст. 308, 315  ЦПК України колегія  суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення  Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2009 року  залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду України протягом 2 місяців .

Головуючий :

Судді: