Справа №2-2734/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого–судді - ОСОБА_1,
при секретарі - Долинській А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд за межі України дитини, яка не досягла 16-ти річного віку, без згоди та супроводу батька,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд за межі України дитини, яка не досягла 16-ти річного віку, без згоди та супроводу батька.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.03.2007 року між нею та відповідачем було розірвано шлюб рішенням Галицького районного суду м.Львова. Від даного шлюбу у них народилася донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З часу народження дитина проживає з нею та перебуває на повному її утриманні. Після розірвання шлюбу відповідач перестав навідуватися до доньки. Незважаючи на те, що вона повністю утримує, виховує та займається дитиною, відповідач на будь-які її прохання не реагує, чим створює перешкоди для нормального та різностороннього розвитку дитини. Вона неодноразово мала можливість поїхати з донькою за кордон з метою її оздоровлення та відпочинку, однак в зв’язку з тим, що відповідач відмовляється надати їм відповідний дозвіл поїздки скасовувалися. Крім того в провадженні Галицького районного суду м.Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, проте в судові засідання відповідач також не з’являється. У неї за кордоном, зокрема в Російській Федерації та Молдавії, по лінії батьків, проживає велика родина. Вона щороку отримує від них запрошення відвідати їх, а у неї з донькою, не має такої можливості, оскільки для цього потрібна згода колишнього чоловіка, який відмовляється таку надати. Маючи постійне місце праці та дохід, будучи державним службовцем, вона не має наміру залишати дитину за межами України чи змінювати країну постійного проживання.
В попередньому судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, дала пояснення, аналогічні фабулі позовної заяви. Просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 в попереднє судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений відповідно до вимог закону та попереджався про наслідки неявки, а тому його неявку суд розцінює як без поважних причин і вважає за можливе справу розглянути у його відсутності на підставі матеріалів, які є в розпорядженні суду, про що позивачка не заперечила. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ст.4 Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” за відсутності згоди одного з батьків виїзд за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Позивачка ОСОБА_2 є мамою малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач ОСОБА_3 – батьком дитини (а.с.4). Шлюб між сторонами розірвано 29.03.2007 року (а.с.3).
Дитина разом з позивачкою проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2/10А, що підтверджується актом, складеним комісією Львівського комунального підприємства „Снопківське” (а.с.5). Відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
В попередньому судовому засіданні встановлено, що в Російській Федерації та Республіці Молдова у позивачки є родина, яка хоче бачити дитину та мати можливість спілкуватися з нею.
З матеріалів справи та з пояснень позивачки вбачається, що вона ставить питання про дачу дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, оскільки останній постійно відмовляє їй у наданні своєї згоди. Також ОСОБА_2 пояснила, що відповідач участі у вихованні дитини не приймає., в судові засідання про стягнення аліментів не з'являється. Наміру залишитися на постійне місце проживання за кордоном, чи залишити дитину вона не має. Вона б хотіла з дитиною відвідати родину в Республіці Молдова та Російській Федерації.
На думку суду, звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом спрямоване на захист прав та інтересів дитини, відповідає бажанням дитини відвідати родину, відпочити, побачити світ.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, виходячи з інтересів дитини -ОСОБА_4, засад справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, дозволити тимчасові виїзди дитини за кордон, оформлення в органах та установах України, розташованих на території України консульських та посольських установах іноземних держав проїзних та будь-яких інших документів для тимчасових виїздів дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст.8, 10, 57, 58, 60, 208, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.159, 257, 258, 263 Сімейного кодексу України, ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_2 - задоволити.
Надати дозвіл на тимчасові виїзди дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, за межі України без згоди та супроводу батька ОСОБА_3.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Галицьким районним судом м.Львова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Л.М.Городецька