ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а            тел.: 61-72-21

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

22.08.2017                                                             Справа  № 907/637/17

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Бордер Транс Сервіс Міжнародна експедиція, Маглерн, Австрія

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Транс Лтд», м. Мукачеве Закарпатської області

про стягнення суми 4629,80 Євро

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява б/н від 10.08.2017 року (вх. № 02.3.1-13/682/17 від 21.08.2017 року) не може бути прийнята до провадження, оскільки не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно статті 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 124 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Разом з тим, порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, визначений Законом України "Про міжнародне приватне право", в розумінні якого іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, зокрема, якщо хоча б один учасник правовідносин є іноземною юридичною особою (п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору № 23, укладеного 30.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Транс Лтд», м. Мукачеве Закарпатської області та Бордер Транс Сервіс Міжнародна експедиція, Маглерн, Австрія, що  є нерезидентом,  юридичною особою за законодавством Австії.

Отже, оскільки один із учасників договірних відносин, між якими виник даний спір, є іноземною юридичною особою, то така справа у розумінні Закону України "Про міжнародне приватне право" є справою з іноземним елементом.

Законом України "Про міжнародне приватне право" встановлені підстави визначення підсудності справи з іноземним елементом судам України, що по відношенню до норм ГПК України, які визначають загальні правила підвідомчості та підсудності господарських справ, є спеціальними.  

Так, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь – які справи з іноземним елементом, якщо сторони прямо передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності, коли таке право у сторін відсутнє (ст. 77 Закону).

Вказане положення Закону не є вичерпним, зазначена стаття передбачає і інші випадки підсудності справ з іноземним елементом судам України, однак, ці підстави є послідуючими після договірної підсудності, і які є визначальними лише у випадку відсутності будь – якої домовленості сторін про вибір суду.

Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" закріплює право сторін відповідної угоди на вибір підсудності справи з іноземним елементом, тобто на укладення так званої "пророгаційної угоди", що в свою чергу, не лише обґрунтовує компетенцію обраного суду, але й виключає можливість вирішення такого спору в суді іншої держави.

В даному випадку, сторони умовами договору № 23 не передбачили підсудність спорів, які виникають з його виконання, судам України. Натомість, у п. 4 розділу 11договору сторони домовились, що «Возможные конфликты, витекающие из даного договора, будут рассматриваться судом Klagenfurt с применением австрийского права».

Обрання сторонами права, що підлягає застосуванню до спірних відносин, цілком відповідає вимогам ст.ст. 5, 10 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Пункт 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Отже, досягнення домовленості про застосування права іншої країни і визначення виключної юрисдикції компетентного суду цієї країни у правовідносинах сторін, що ґрунтуються на вищезазначених принципах, вказує на пріоритетний характер такої домовленості, оскільки вона не суперечить встановленому національним законодавством порядку врегулювання таких правовідносин.

З огляду на те, що сторони не передбачили в договорі № 23 від 30.07.2010 року підсудність спорів судам України, враховуючи відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" щодо виключної підсудності, а також беручи до уваги домовленість сторін, викладену у положенні п. 4 розділу 11договору, суд приходить до висновку, що  спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Зазначена обставина є підставою для відмови в прийнятті даної позовної заяви у відповідності до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 7 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: відмови у відкритті провадження у справі.

Таким чином, на повернення суми сплаченого судового збору у відповідності до приписів ст. 7 Закону України „Про судовий збір” потребується подання відповідної заяви.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В прийнятті позовної заяви відмовити.

2. Позовну заяву б/н від 10.08.2017 року (вх. № 02.3.1-13/682/17 від 21.08.2017 року) на 2 аркушах і додані до неї документи повернути заявнику.

              ДОДАТОК:  на 20 арк.

          Суддя                                                                         Андрейчук Л.В.