Справа № 11-383/2006 року Головуючий в 1-й інстанції Свіреда І. С.
Категорія ст. 309 ч. 1 КК України Доповідач Суслов М.І.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючої - судді Дуфнік Л.М., суддів Суслова М.І., Задворного О.Л., з участю прокурора Кондратюка П.В., захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Нетішинського міського суду від 5 квітня 2006 року. Цим вироком
ОСОБА_2, уродженця с. Кармаскали, Кармаскалинського району, Башкирії, мешканця АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, інваліда II групи, згідно вимог ст.. 89 КК України не судимого,
засуджено:
- за ст. 309 ч.І КК України на 1 рік позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Він перебуває на підписці про невиїзд.
Долю речових доказів вирішено згідно ст. 81 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_2 423 грн.70 коп. судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 22 червня 2005 року близько 11 год. біля кіосків в районі „Універмагу" по пр. Незалежності в м. Нетішин, знайшов та привласнив для особистого вживання згорток з наркотичною речовиною -канабісом (маріхуаною), частину якої вжив, а решту, масою у сухому вигляді 5.5 г. та 3.9 г., в двох згортках з фольги, зберігав при собі до моменту затримання його працівниками міліції.
В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю його діях складу злочину. При цьому він посилається на його незаконність та необґрунтованість, а також істотні порушення норм кримінально-процесуального закону, допущенні під час досудового і судового слідства. Стверджує, що в нього об'єм вилученого наркотичного засобу був менший, ніж зазначено у вироку, а протокол зважування з цього приводу відсутній. Крім того вказує, що суд при обранні покарання мав можливість застосувати щодо нього Закон України „Про амністію" від 31.05.2005 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника в інтересах засудженого на підтримку доводів апеляції, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши додатково пред'явлені захисником засудженого матеріали, в тому числі і заяву останнього з проханням застосувати щодо нього акт амністії та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати
знаходить:
апеляцію засудженого як таку, що підлягає частковому задоволенню.
Вина ОСОБА_2 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, в суді засуджений ОСОБА_2 показав, що дійсно за вказаних вище обставин знайшов, привласнив та зберігав без мети збуту наркотичну речовину, частину якої вжив, а залишки зберігав у двох згортках при собі, однак вага вилученої у нього маріхуани була меншою, ніж вказано в матеріалах досудового слідства.
Однак частковість його визнавальних показів спростували поясненнями свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, зі змісту яких вбачаються обставини затримання засудженого з виявленням в нього маріхуани.
Об'єктивно вина останнього підтверджується протоколами огляду та вилучення наркотичної речовини, висновками судово-хімічної експертизи, згідно якої надані на дослідження два пакети з фольги, в яких знаходилась висушена речовина вагою 5.5 г. та 3.9 г. є особливо-небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маріхуаною), а при цьому цілісність упаковки до дослідження порушена не була, а також іншими матеріалами кримінальної справи.
Місцевий суд всім доказам дав належну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого у вчинені злочину, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 309 ч.І КК України.
Доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів наявної кількості наркотичної сировини, достатньої для притягнення його до кримінальної відповідальності, не узгоджуються з висновками спеціаліста від 29.06.2005 року, який при проведенні досліджень відмітив, що в прозорому пакеті із синтетичного матеріалу зав'язаного ниткою, кінці якої скріпленні смужкою паперу з відтиском печатки, пояснювальними написами від руки працівників міліції та підписами понятих, знаходилося два згортки з фольги, в першому було 5.5 г., а в другому 3.9 г. висушеної подрібненої речовини рослинного походження темно-зеленого кольору.
При цьому видимих порушень цілісності упаковки не виявлено (а.с. 7).
Міра покарання йому обрана згідно вимог ст. ст. 50 і 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особистості винного та конкретних обставин по справі.
При обранні покарання суд врахував всі обставини, що пом'якшують його.
Підстав для скасування вироку та пом'якшення покарання судова палата не вбачає.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є учасником бойових дій (а.с. 70), йому, як інваліду II групи призначена пенсія (а.с. 73), він є батьком дитини, якій не виповнилося 18 років (а.с. 111).
Своєю заявою від 12.06.2006 року він просить звільнити його від покарання, яке йому обрав Нетішинський міський суд вироком від 5.04.2006 року, застосувавши Закон України від 31.05.2005 року „Про амністію".
Апеляційна інстанція, в зв'язку з наведеним, вважає за необхідне застосувати п.п. „б" і „є" ст.1 вказаного закону, оскільки він набрав чинності 23 червня 2005 року (п.17 Закону).
З врахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
апеляцію засудженого частково задоволити.
ОСОБА_2, засудженого Нетішинським міським судом за ст. 309 ч.І КК України, звільнити від призначеного покарання згідно вироку від 5.04.2006 року у відповідності з п.п. „б" і „є" ст.1 Закону України від 31.05.2005 року „Про амністію".
В решті вирок залишити без змін.