Справа № 2а-283/09/10/2018  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ  

29 жовтня 2009 року                                     Київський районний суд м. Харкова  у складі:

      головуючого судді Плетньова В.В.

      при секретарі               Гетьман А.А.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові справу за за адміністративним позовом ОСОБА_1 до КП ПЖРЕП-2 Київського району м.Харкова      

 про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:  

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просить Визнати протиправними дії посадових осіб, паспортистки ОСОБА_2, комунального підприємства ЖЕО№ 12 Київського району м. Харкова (на теперішній час дільниці № 14 Київської філії комунального підприємства „Жилкомсервіс”) з підготовки, оформлення та надання до управління комунального майна та приватизації документів, необхідних для приватизацп квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 березня 1993р. був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_2. Зазначена ухвала у 1993 році була звернена до виконання Київським районним судом м. Харкова ( на той час інституту державної виконавчої служби ще не було, і ухвали звертались до виконання безпосередньо судом), але через недбалість працівників ЖЕУ була ними загублена, що призвело до видачі до приватизаційного органу неправомочних документів та, як наслідок, до незаконної приватизації квартири. Цей факт встановлений рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2007р., де зазначено, що через недбалість посадової особи ЖЕО № 12 документи на приватизацію вказаної квартири були оформлені без врахування вказаної ухвали, паспортистка про неї забула, і взагалі, ця ухвала була втрачена працівниками ЖЕУ, що підтверджено також і тим, що витребувана судом з КП Жилкомсервіс Київської філії дільниці № 14 ця ухвала надана не була. Це призвело до того, що приватизація квартири була здійснена без участі позивача, таким чином з боку комунального підприємства, діями його посадових осіб, були порушені права позивача. Той факт, що мала місце недбалість працівників комунального підприємства при виконанні ними службових обов'язків було встановлено і стало позивачеві відомо після винесенні вказаного рішення Київського районного суду м. Харкова, яке набрало законної сили 18 лютого 2008р.  

В період перебування справи у провадженні суду, представник позивача ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги, просила визнати неправомірними дії зазначеного ЖЕО № 12 по видачі документів для приватизації неправомірними.

Ухвалою суду від 27.04.2009 р. до участі у справі було залучено належного відповідача – правонаступника ЖЕО-12 – КП ПЖРЕП № 2 Київського району м.Харкова.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позов, підтвердила обставини справи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача не явився в судове засідання, про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних  у справі доказів.

Позов не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно вимог чч.1 та 2 ст.6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав,  свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто  не  може  бути  позбавлений  права  на розгляд його справи  в  адміністративному  суді,  до  підсудності  якого   вона віднесена цим Кодексом.

Згідно вимог ст.11 КАС України розгляд  і  вирішення  справ  в   адміністративних   судах здійснюються  на  засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів  і   у   доведенні   перед   судом   їх переконливості. Суд  розглядає  адміністративні  справи  не  інакше  як за позовною заявою,  поданою відповідно до цього Кодексу,  і не  може виходити  за межі позовних вимог.  Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони просять. Кожна  особа,  яка   звернулася   за   судовим   захистом, розпоряджається  своїми  вимогами  на свій розсуд,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.  Таким правом користуються й  особи,  в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд  вживає  передбачені  законом  заходи,  необхідні  для з'ясування всіх обставин у справі,  у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати  особам,  які  беруть  участь  у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку, судові не було надано жодного доказу порушення прав, за виключенням копії судового рішення про арешт квартири. Спір про право на квартиру було розглянуто по суті, і відповідні судові рішення набули чинності. Можливість отримання доказів конкретних дій превопопередника відповідача, які позивач вважає протиправними, втрачена, оскільки з моменту спірних правовідносин минуло 16 років. Позовну давність суд не застосовує, оскільки не було заявлено відповіданого клопотання сторонами.

Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, , суд -

ПОСТАНОВИВ:  

  У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м.Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та подачі самої апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне  оскарження.  

  Суддя