Справа № 11-413 2006 року
Категорія ст.ст. 15 185 ч.З, 185 ч.З КК України
Головуючий в 1-й інстанції Губіш О. А. Доповідач Козачок С.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Дуфнік Л.М. суддів: Козачка С.В., Задворного О.Л. з участю прокурора Леськіва В.О. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1 уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
засуджено:
· за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі;
· за ст.ст. 15, 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід - тримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з ЗО травня 2005 року, зарахувавши в цей строк час перебування під вартою.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (засудженого вироком Шепетівського міськрайонного суду від 8 липня 2004 року) солідарно на користь Шепетівського держлісгоспу 19160 грн. матеріальних збитків.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, 29 березня 2004 року близько 1 години ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3, проникли на охоронну територію розсадника Кам'янківського лісництва Шепетівського держлісгоспу, де зі шкілки розсадника таємно викрали 1000 саджанців кущів самшиту та 50 саджанців дерев туї, а всього на загальну суму 8400 грн.
5 квітня 2004 року близько 2 години ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3, знову проникли на охоронну територію розсадника Кам'янківського лісництва Шепетівського держлісгоспу, звідки повторно таємно викрали 800 саджанців кущів самшиту та 50 саджанців дерев туї, а всього на загальну суму 6960 грн.
15 квітня 2004 року близько 3 години ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3, знову проникли на охоронну територію розсадника Кам'янківського лісництва Шепетівського держлісгоспу, звідки намагались повторно викрасти 500 саджанців кущів самшиту та 50 саджанців дерев туї на загальну суму 4800 грн. Проте, свій злочинний намір до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, так як ОСОБА_3 був затриманий працівниками лісгоспу, а ОСОБА_1 з місця події зник.
В поданій на вирок апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, постановити відносно останнього виправдовувальний вирок. При цьому він посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та непричетність ОСОБА_1 до крадіжки самшиту і туї з Кам'янківського лісництва. Крім того, вказує, що як досудовим, так і судовим слідством не приймались міри по встановленню розміру заподіяної шкоди та не визначено чи являється вона для лісництва істотною. Вважає, що суд не дав належної оцінки показам свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не підтвердили факт участі ОСОБА_1 у крадіжках туї і самшиту.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, доводи засудженого на підтримку апеляції, перевіривши та вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката задоволенню не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів при наведених у вироку обставинах, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.
І хоч він як на досудовому слідстві, так і в суді факт інкримінованих йому злочинів не визнав, його вина знайшла своє підтвердження під час розгляду справи.
З показів свідка ОСОБА_3, який засуджений Шепетівським міськрайонним судом 8 липня 2004 року, вбачається, що він разом із своїм спільником молодим чоловіком на ім'я ОСОБА_9, з яким познайомився по роботі на ринку «Дикого» в м. Рівне і який проживає в АДРЕСА_2, тричі, в ніч з 28 на 29 березня, з 4 на 5 квітня та з 15 на 16 квітня 2004 року проникали на територію розсадника лісництва поблизу м. Шепетівка Хмельницької області, звідки двічі викрадали розсаду декоративних дерев -самшиту та туї, а в ніч з 15 на 16 квітня 2004 року вони були викриті сторожами, тому свій злочинний намір до кінця не довели. Зазначив, що під час останньої крадіжки був затриманий охоронцями лісництва. Підтвердив, що до місця крадіжок вони з ОСОБА_9 приїжджали на таксі під керуванням водія ОСОБА_10.
Такі обставини зазначені ним і в явці з повинною (а.с. 45, кр. справа № 1-154/2004 р.), оглянутої апеляційним судом.
Вказаний факт ним детально відтворено при відтворенні обстановки і обставин події, де він, в присутності понятих, без будь-якого примусу на місці події розповів і показав механізми двох крадіжок та одного замаху на крадіжку кущів самшиту і туї. З показів свідка ОСОБА_10 видно, що в ніч з 28 на 29 березня, з 4 на 5 квітня та з 15 на 16 квітня 2004 року він разом з ОСОБА_3 та молодим чоловіком на ім'я ОСОБА_9, на прохання ОСОБА_3, їздив автомобілем, на якому працював на «Радіо-таксі 0-61», в Хмельницьку область. Де, минувши Славутський район, тричі зупинялись біля лісового масиву. Двічі, а саме в ніч з 28 на 29 березня та в ніч з 4 на 5 квітня 2004 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 ходили в глиб лісу, звідки у мішках та сумках щось приносили і клали в багажник. Куди вони ходили і що приносили, йому відомо не було. В ніч з 15 на 16 квітня 2004 року, після того як ОСОБА_3 та ОСОБА_9 пішли в ліс, його затримали незнайомі особи та доставили в Шепетівський МРВВС, де він дізнався про крадіжки дерев туї та самшиту. З його показів, які об'єктивно підтверджені даними протоколу відтворення обстановки і обставин події (Т.1 а.с. 33-37), спільник ОСОБА_3а - ОСОБА_9, мешкає в АДРЕСА_2, НОМЕР_1 в приватному секторі, звідки і виїжджав з ОСОБА_3 три рази до м. Шепетівка.
Сам ОСОБА_1 під час досудового слідства при допиті в якості підозрюваного, до того ж з участю адвоката ОСОБА_2, підтвердив своє знайомство з ОСОБА_3ем та визнав факт перебування з тим на території Кам'янківського лісництва вночі 16 квітня 2004 року, коли вони, за попереднім зговором, намагалися викрасти саджанці туї і самшиту, однак при спробі їх заволодіння і привласнення були викриті охороною, через що він був змушений втекти з місця події (Т.1 а.с. 135-136).
Як видно із матеріалів справи, у ОСОБА_1 не було підстав для само обмови, не встановлено також, що його могли обмовити інші особи.
Ці покази знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які суд дослідив в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_11 показав, що він працює лісничим Кам'янківського лісництва, на території якого вирощуються саджанці кущів самшиту та дерев туї. Вранці 29 березня 2004 року з охоронної території було виявлено пропажу розсадника 1000 саджанців кущів самшиту та 50 саджанців дерев туї, про що повідомив працівників міліції. При огляді було встановлено, що на території шкілки було двоє невідомих осіб. 5 квітня 2004 року знову було виявлено пропажу з розсадника 800 саджанців кущів самшиту та 50 саджанців дерев туї, про що склали відповідний акт. Працівників міліції по вказаному факту не повідомляли. В ніч з 15 на 16 квітня 2004 року близько 2 год. помітили двох осіб, які виривали саджанці. При спробі їх затримати, останні втекли. Через деякий час на автодорозі Рівне-Шепетівка неподалік лісництва побачили автомобіль «таксі 0-61». Водія було доставлено в Шепетівський МРВВС. Пізніше поблизу с. Кам'янка Славутського району було затримано незнайомого чоловіка, яким виявився ОСОБА_3. Останній зізнався, що саме він був одним з тих, хто скоював крадіжку саджанців туї і самшиту.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дали аналогічні покази і, крім того, підтвердили факт затримання ОСОБА_3а та водія ОСОБА_10 на місці крадіжки саджанців.
Об'єктивно вина засудженого підтверджується даними протоколів огляду місць події (а.с. 2-6, 42, 54 Т.1), згідно яких місцем злочину являється охоронювана територія Шепетівського держлісгоспу - шкілка (розсадник) декоративних порід, з якої в ніч на 28 на 29 березня 2004 року викрадено 1000 саджанців кущів самшиту та 50 саджанців дерев туї, з місця злочину вилучено сліди коліс легкового автомобіля та два сліди відбитків взуття; в ніч з 4 на 5 квітня 2004 року викрадено 800 саджанців кущів самшиту та 50 саджанців дерев туї; в ніч з 15 на 16 квітня 2004 року викрадено 500 саджанців кущів самшиту та 50 саджанців дерев туї.
Відповідно доданих протоколу огляду та вилучення від 16 квітня 2004 року (а.с. 58 Т.1), з місця злочину вилучено залишені злочинцями 2 капронових мішки зеленого кольору та один мішок темно-жовтого кольору, в одному з яких знаходилось 2 саджанці самшиту.
За даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 16 квітня 2004 року та фототаблицею до нього за участю свідка ОСОБА_10 встановлено, що чоловік на ім'я ОСОБА_9, який спільно з ОСОБА_3 виїжджав, як потім стало відомо з його слів, в Шепетівський район красти саджанці туї і самшиту, проживає в АДРЕСА_2, НОМЕР_1 (а.с. 33-37 Т.1).
Як видно із матеріалів кримінальної справи, саме за вказаною адресою проживає засуджений ОСОБА_1 разом із своєю матір'ю.
Вироком Шепетівського міськрайонного суду від 8 липня 2004 року встановлено, що в ніч з 28 на 29 березня, з 4 на 5 квітня та з 15 на 16 квітня 2004 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_1 проникали на територію Кам'янківського лісництва, звідки викрадали саджанці туї та самшиту.
За сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.З; 15 185 ч.З КК України, ОСОБА_3 засуджений до позбавлення волі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказаний вирок ОСОБА_3 не оскаржено.
Кількість та вартість викрадено підтверджується даними актів інвентаризації Шепетівського держлісгоспу від 29 березня 2004 року, від 5 квітня 2004 року та від 16 квітня 2004 року (а.с. 8,44, 55 Т. 1).
Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, втому числі і матеріали кримінальної справи за № НОМЕР_2 стосовно ОСОБА_3, засудженого за ст.ст. 185 ч.З; 15, 185 ч.З КК України, суд дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1, у наведених вище крадіжках, вірно кваліфікувавши його дії за ст.ст. 185 ч.З; 15, 185 ч.З КК України.
Аналіз матеріалів справи дає підстави до висновку, що під час досудового та судового слідства право на захист ОСОБА_1 не порушено, не допущено також інших порушень КПК, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновки суду про його винність у крадіжках.
Колегія суддів вважає, що судове слідство проведено у відповідності з вимогами закону - всебічно, повно та об'єктивно.
По справі не встановлено даних, які б свідчили про одержання органами досудового слідства від ОСОБА_12, обманним чи будь-яким іншим протиправним шляхом.
Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи.
Підстав для скасування вироку та закриття справи, а також його зміни чи пом'якшення покарання апеляційна інстанція не знаходить.
Рішення місцевого суду щодо цивільного позову згідно якого покладено солідарний обов'язок по відшкодуванню збитків на ОСОБА_3 і ОСОБА_1, відповідає вимогам закону та заподіяній шкоді.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
вирок Шепетівського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляцію адвоката ОСОБА_2 в його інтересах - без задоволення.