1
Справа № 11-425,2006 року Головуючий в 1-й інстанції Радчишин О.І.
Категорія: постанова Доповідач Дуфнік Л.М.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.
суддів Задворного О.Л., Козачка С.В.
прокурора Кондратюка П.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Білогірського районного суду від 24 травня 2006 року.
Цією постановою скаргу ОСОБА_1 на постанови слідчого Білогірського РВ
УМВС України в Хмельницькій області від 02 лютого 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 122 ч.І КК України та щодо ОСОБА_3 за ст.ст. 125 ч.І , 296 ч.І КК України залишено без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. подала скаргу до суду, в якій просила скасувати постанови слідчого Білогірського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 02.02.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.122 ч.І КК України щодо ОСОБА_2, яка згідно з постановою слідчого 29 серпня 2004 року на післяукісному полі с.Варивідки Білогірського району в ході конфлікту, перебуваючи в стані необхідної оборони, заподіяла ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також за ст.ст. 125 ч.І , 296 ч.І КК України щодо ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки причетність його до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не встановлена. При цьому заявниця посилалась на те, що вона - людина похилого віку, а під час конфлікту її била ОСОБА_2 разом із своїм сином ОСОБА_3; при заподіянні тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_2 не могла перебувати у стані необхідної оборони. Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без задоволення і відмовляючи у скасуванні постанов слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи ,суддя Білогірського районного суду у своїй постанові від 24 травня 2006 року зазначив, що ОСОБА_1 не змогла пояснити, яким чином її палець потрапив до рота ОСОБА_2, а причетність ОСОБА_3 до заподіяння їй тілесних ушкоджень вона не довела.
В апеляції ОСОБА_1. просить скасувати постанову судді Білогірського районного суду від 24 травня 2006 року і порушити кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.122 ч.І та ст. 125 ч.І КК України, посилаючись на те, що суд зробив неправильний висновок про те, що ОСОБА_2 заподіяла середньої тяжкості тілесні ушкодження в стані необхідної оборони , та про непричетність ОСОБА_3 до заподіяння їй легких тілесних ушкоджень.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, зазначивши, що ОСОБА_2 вкусила її за палець в той момент, коли била її лежачу на землі граблями, а вона закривала від ударів обличчя руками, а ОСОБА_3 наніс їй удар по лобі держаком від вил, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково.
З матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1. з усною заявою в міліцію про те, що 29 серпня 2004 року біля 11 год. на полі с . Варивідки її побили ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3, заподіявши тілесні ушкодження в області голови та кусану рану пальця, звернулася в той же день.
Згідно з актом судово-медичного обстеження ОСОБА_1. від 30 серпня 2004 р. № НОМЕР_1 на тілі ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті та травматичної ампутації нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті, яке могло виникнути внаслідок укусу зубами в строк та при обставинах, вказаних обстежуваною, і які за своїм характером належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я. Крім того, у ОСОБА_1 були виявлені і легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на тильній поверхні лівої кисті, припухлостей м'яких тканин на поверхні лоба та в лівій скронево - тім'яній ділянці голови, які могли виникнути в той же строк і при вказаних обстежуваною обставинах. З направлення чергового Білогірського РВ УМВСУ від 29 серпня 2004 року та слів ОСОБА_1. обставини випадку викладені в акті № НОМЕР_1 таким чином, що обстежувана; була побита 29 серпня 2004 року в 11 год. на полі біля с. Варивідки Білогірського району громадянкою ОСОБА_2 яка била граблями по голові та інших частинах тіла і вкусила за 4 палець правої руки, а ОСОБА_3 бив дерев'яним держаком.
Вказівка в постанові слідчого про те, що пояснення ОСОБА_1. щодо обставин заподіяння їй тілесних ушкоджень є суперечливими, не відповідає матеріалам перевірки. Твердження скаржниці про нанесення їй удару по голові держаком вил об'єктивно підтверджується актом судово-медичного обстеження № НОМЕР_1.
З акту судово-медичного обстеження ОСОБА_2 від 1 вересня 2004 року № НОМЕР_2 вбачається, що в неї були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на правому плечовому суглобі, правій завушній ділянці, навколо правого ока , які виникли від дії тупих твердих предметів або при ударі до таких за 1 -3 доби до моменту обстеження і відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Механізм заподіяння вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не з'ясовувався. Зі слів обстежуваної в акті зазначено, що 29 серпня 2004 року в 12 год. ОСОБА_1 наносила їй удари граблями по голові та інших частинах тіла, що не узгоджується з подальшими поясненнями ОСОБА_2, на які слідчий посилається в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, згідно з якими вона вкусила ОСОБА_1 за палець, коли та почала дряпати по обличчю.
З врахуванням викладеного висновок про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 були заподіяні ОСОБА_2 в стані необхідної оборони та про непричетність ОСОБА_3 до заподіяння легких тілесних ушкоджень є передчасним.
Крім того, як вбачається зі змісту ст. 251 КПК України, рішення за скаргою потерпілого про порушення кримінальної справи за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч.І ст.27 КК України, приймає лише суддя місцевого суду, який одночасно призначає справу до судового розгляду. Тому прийняття слідчим Білогірського РВ УМВСУ рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 125 ч.І КК України щодо ОСОБА_3 не відповідає кримінально-процесуальному закону.
В зв'язку з цим постанови слідчого від 2 лютого 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи та постанова суду про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 підлягають скасуванню з направленням прокурору для вирішення питання про порушення кримінальної справи та провадження досудового слідства відповідно до вимог ст. 11 КПК України.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів -
У X В А Л И Л А : Апеляцію ОСОБА_1задовольнити частково.
Постанову судді Білогірського районного суду від 24 травня 2006 року про відмову в
задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанови слідчого Білогірського РВ УМВСУ від 2 лютого 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи та постанови слідчого Білогірського РВ УМВСУ від 2 лютого 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 122 ч.І КК України та щодо ОСОБА_3 за ст.ст. 125 ч.І , 296 ч.І КК України скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_1 направити прокурору Хмельницької області для вирішення питання про порушення кримінальної справи.