6.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

21 серпня 2017 року СєвєродонецькСправа № 812/1184/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Лугекоенерго» до Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2017 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лугекоенерго» до Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, відповідно до якого позивач просив суд:

визнати дії Кремінської районної державної адміністрації Луганської області по винесенню розпорядження Голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 26.06.2017 № 629 «Про дострокове розірвання договору оренди землі від 24.06.2011 з ТОВ «Лугекоенерго», протиправними;

скасувати розпорядження Голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 26.06.2017 № 629 «Про дострокове розірвання договору оренди землі від 24.06.2011 з ТОВ «Лугекоенерго».

Перевіривши матеріали позовної заяви та докази, додані до неї, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження в частині вимог про скасування розпорядження Голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 26.06.2017 № 629 «Про дострокове розірвання договору оренди землі від 24.06.2011 з ТОВ «Лугекоенерго», з огляду на наступне.

Ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що юрисдикція - це передбачена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно з ч.1 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин, відповідно до частини другої цієї статті, є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

За змістом ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, з-поміж інших, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Одним із принципів земельного законодавства, закріплених у статті 5 Земельного кодексу України, є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

У даному випадку, районна державна адміністрація відповідно до ст. 5 ЗК має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, районна державна адміністрація, як суб'єкт владних повноважень, владних управлінських функцій не здійснювала.

Відповідно до п. 1.2.4 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вбачається, що за змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади (п. 1.2.5 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Таку позицію неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-493а14, від 9 грудня 2014 року у справі № 21-308а14 та від 01 жовтня 2013 року №21-345а13.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.

З урахуванням вищевикладеного, даний спір в частині скасування оскаржуваного розпорядження не може вважатися публічно-правовим з тих підстав, що, незалежно від суб'єктного складу сторін, предметно він належить до юрисдикції господарського суду та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, що даний спір в частині скасування розпорядження Голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 26.06.2017 № 629 «Про дострокове розірвання договору оренди землі від 24.06.2011 з ТОВ «Лугекоенерго» не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, що відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження у вказаній частині.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання дій Кремінської районної державної адміністрації Луганської області по винесенню розпорядження Голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 26.06.2017 № 629 «Про дострокове розірвання договору оренди землі від 24.06.2011 з ТОВ «Лугекоенерго» відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний позов належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Адміністративний позов підсудний ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

Підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі у вказаній частині, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Керуючись статтями 107, 109, 110 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лугекоенерго» до Кремінської районної державної адміністрації Луганської області в частині позовних вимог про скасування розпорядження Голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 26.06.2017 № 629 «Про дострокове розірвання договору оренди землі від 24.06.2011 з ТОВ «Лугекоенерго».

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лугекоенерго» до Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними.

Призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 серпня 2017 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ОСОБА_1 окружного адміністративного суду за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Космонавтів, 18.

Позивачу - надати оригінали документів, які додані до позовної заяви в копіях, - для огляду в судовому засіданні.

Зобов’язати відповідача у разі невизнання адміністративного позову у строк до 30 серпня 2017 року подати письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються, або заяву про визнання адміністративного позову.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію адміністративного позову з усіма доданими до нього документами.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі «Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Ухвала суду в частині відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Ухвала в частині відкриття провадження у справі набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_2